Постанова № 56906148, 29.03.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

29 березня 2016 року Справа № 814/3883/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр", пр-т Ак.Палладіна, 44, корп. 8,Мсп 680,Південна Частина Києва, Київ,03680

до

Миколаївської митниці ДФС України, в.Московська, 57-А,Миколаїв,54017

про

визнання протиправними дії, зобов"язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистрибуція-Центр» (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС України (далі-відповідач) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними дії Миколаївської митниці ДФС щодо визначення митної вартості товарів, що були імпортовані за Контрактом №07/11 від 10.11.2014 року, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості;

- зобов’язати Миколаївську митницю ДФС скасувати Рішення про коригування митної вартості №504070000/2014/000023/2 від 20.11.2014 р. та внести письмове рішення щодо визначення митної вартості товару, що був імпортований з Контрактом №07/11 від 10.11.2014 року, із застосуванням основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що митний орган не навів обґрунтованих доводів, що декларантом заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, висновок щодо ненадання в повному обсязі витребуваних документів не відповідає дійсності. Позивач надав всі документи для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ст.53 МК України та додаткові документи, які були у позивача в наявності.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки при проведенні перевірки правильності визначення митної вартості у митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо прийнятності заявленої декларантом ціни товару.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

10 листопада 2014 року між позивачем та ТОВ «Інтерфлот-Продукт» було укладено зовнішньоекономічний контракт № 07/11 в межах якого з урахуванням Специфікації №2, ТОВ «Інтерфлот-Продукт» зобов'язалося здійснити поставку позивачу товару - прокат плоский: жерсть біла, лакована, електролітичного лудіння, листова, використовується в харчової промисловості, ТП 14-101-405-2000; ГОСТ 13345-85, клас покриття - 1, твердість В, розмір 0,19*724*816 мм-20440 кг.

На вказаний товар Позивачем була оформлена вантажна митна декларація (далі - ВМД) № 504070000/2014/006316 від 19.11.2014 року, а також надані Миколаївській митниці ДФС України передбачені законом документи: контракт № 07/11 від 10.11.2014 року, товарно-транспортна накладна № 1 від 15.11.2014 року, довідка про транспортні витрати б/н від 14.11.2014 року, рахунок/invoiee № 1 від 12.11.2014 року, пакувальний лист б/н від 12.11.2014 року, Додаток № 1 від 10.11.2014 та інші документи).

1) В повідомленні митний орган зазначив, що подані позивачем документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (витрати на пакування, страхування, транспорті витрати), документи містять розбіжності (різні вантажоодержувачі зазначені у товаротранспортній накладній та інвойсі; в товаротранспортній накладній не вказано перевізника; в довідці про транспортні расходи не вказано номер товаротранспортного документа, по якому здійснювалось перевезення), відповідно до частини 3 ст. 53 МКУ для підтвердження митної вартості та ії складових частин необхідно надати: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (пакування,страхування, транспортних); 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) копію митної декларації країни відправлення».

На вимогу митниці позивачем були надані перелічені документи листом від 20.11.2014 р. № 139, а саме: копія договору від 10.11.2014 № 03/11, укладеного між ТОВ «Інтерфлот-Продукт», м. Севастополь, та TOB «РКК Аквамарин», м. Севастополь, копію товарної накладної від 13.11.2014 р. №8.

В рішенні про коригування митної вартості товарів винесено Рішення про коригування митної вартості № 504070000/2014/000023/2 від 20.11.2014 р. відповідачем було зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не застосовується у зв'язку з тим, що декларантом не надані в повному обсязі додаткові документи, витребувані митницею,, а надані документи не спростовують виявлені розбіжності та не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості.

Згідно зі ст. 49 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 53 МК України передбачає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів. Частиною 3 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з п.2 ч. 6 ст. 54 вказаного Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 Митного кодексу України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та додаткові документи, які у нього були в наявності.

Але відповідач у своєму рішенні про коригування митної вартості товару зазначив, що позивачем не надано запитуваних документів, не підтверджено заявлену митну вартість товару, а тому митниця не мала підстав здійснити митне оформлення товару за першим методом.

Сторони контракту ТОВ «Дистрибуція-Центр» та ТОВ «Інтерфлот-Продукт» домовились та відобразили ціну товару у Контракті (загальна сума) та Специфікаціях, яку і зазначили при оформленні ВМД №504070000/2014/006316 від 19.11.2014 року.

Відповідно до ст.ст. 189,190 Господарського Кодексу ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Згідно зі ст.11 Закону України “ Про ціни та ціноутворення” вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Таким чином суб’єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т.ч. визначенні ціни договору, за виключенням цін на товар, ціни на який підлягають державному регулюванню. Жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов’язки сторін зовнішньоекономічного контракту зазначати у договорі відомості про знижку та обґрунтовувати їх розмір. Розбіжностей у документах, наданих позивачем для митного оформлення, щодо вартості товарів немає. Розмір цін за одиницю товару до контракту відповідає розміру цін у інвойсах.

Митниця прийняла рішення, в якому скоригувала ціну товару за другорядним методом – резервного методу визначення ціни товару на підставі декларації МД № 50406000/2014/004624 від 15.08.2014 р., яким скоригувала ціну товару на рівні 1,48 дол США./кг.

Позивач надав митниці всі документи, що містять митну вартість товару: контракт, інвойс (рахунок-фактура). Надані позивачем документи не містять розбіжностей, наявних ознаки підробки, містять всі відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Тому метод визначення митної вартості позивачем за ціною контракту є правильним, а дії та рішення митниці є протиправними та належить скасувати.

Судовий збір відповідно до ст. 94 КАС України необхідно присудити позивачу.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Миколаївської митниці ДФС щодо визначення митної вартості товарів, що були імпортовані за Контрактом №07/11 від 10.11.2014 року, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості;

3. Зобов’язати Миколаївську митницю ДФС скасувати Рішення про коригування митної вартості №504070000/2014/000023/2 від 20.11.2014 р. та внести письмове рішення щодо визначення митної вартості товару, що був імпортований з Контрактом №07/11 від 10.11.2014 року, із застосуванням основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту).

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр" сплачений судовий збір в сумі 2436 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич