Постанова № 56905686, 04.04.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2016 року №810/4859/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді

Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС Груп» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КВС Груп» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про:

- визнання протиправною відмову Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість (0110 Загальна) №9193852951 за серпень 2015 року;

- вважати прийнятою та зареєстрованою податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 Загальна) №9193852951 за серпень 2015 року - 18.09.2015 об 13:16:54 год.;

- визнання протиправною відмову Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2015 року;

- вважати прийнятим та зареєстрованим уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2015 року - 25.09.2015 об 15:47:36 год.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у вересні 2015 року засобами телекомунікаційного зв'язку подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, яка була прийнята без зауважень, про що товариству видана квитанція №2.

Разом з тим, листом від 25.09.2015 відповідач повідомив ТОВ «КВС Груп», що зазначена декларація не визнана як податкова звітність у зв'язку з її невідповідністю вимогам пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України.

У подальшому податковим органом в односторонньому порядку було розірвано договір про визнання електронних документів, у зв'язку з чим відповідач відмовив у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2015 року, надісланого засобами мережі Інтернет.

Позивач стверджує, що Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не мала правових підстав для розірвання договору про визнання електронних документів, оскільки умов, з якими чинне законодавство пов'язує таку можливість, не існувало.

Також позивач вважає, що подана ним декларація з ПДВ за серпень 2015 року містила усі необхідні реквізити, обов'язковість яких передбачена пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу, тому підстав для її невизнання відповідач не мав.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення у яких зазначив, що податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2015 року була заповнена з порушенням статті 48 Податкового кодексу України, тому податковий орган правомірно відмовив у її прийнятті, про що надіслав позивачу листа із зазначенням причин відмови.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 28.03.2016, не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Разом з цим, 28.03.2016 через канцелярію Київського окружного адміністративного суду надійшли клопотання сторін про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі. За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КВС Груп» (ідентифікаційний код 39015611) зареєстроване 10.12.2013 як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с. 47).

18 вересня 2015 року позивачем до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області засобами телекомунікаційного зв'язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року (а.с. 20-24).

Відповідно до квитанції №2 вказану податкову декларацію прийнято податковим органом 18.09.2015 об 13:16:54 год. та зареєстровано за №9193852951 (а.с. 25).

Листом від 25.09.2015 13701/10-06-15-01-16/3804 Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повідомила позивача про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року у зв'язку її невідповідністю вимогам пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України та запропонувала подати податкову декларацію з ПДВ за серпень 2015 року, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 10).

Позивач вважає відмову у прийнятті податкової звітності із зазначених підстав протиправною у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у цій частині суд виходив з такого.

У розумінні абзацу першого пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України).

Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість.

Пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Перелік необхідних реквізитів податкової декларації наведений у пункті 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно із пунктом 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Також, відповідно до підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

У пункті 48.6 статті 48 Податкового кодексу України визначено, що податкова звітність складена з порушенням норм цієї статті не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктами 49.3 і 49.4 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 №516, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова звітність) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях.

За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даних податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями статей 48 і 49 Податкового кодексу України, є вичерпним, а відтак, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено.

Як вбачається з листа Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 25.09.2015 №13701/10-06-15-01-16/3804, підставою для неприйняття податкової декларації ТОВ «КВС Груп» з ПДВ за серпень 2015 року слугував висновок контролюючого органу про невідповідність зазначеної декларації вимогами пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України.

У той же час, зміст листа податкової інспекції не містить жодних посилань на конкретні обставини невідповідності поданої позивачем податкової звітності вимогам чинного законодавства, як то відсутність та/або недостовірність окремих обов'язкових реквізитів, подання звітності не за встановленою чинним законодавством формою (в тому числі відсутність певних додатків до податкової декларації) чи не в повному обсязі.

Також безпосередньо під час судового розгляду даної справи представник відповідача не надав суду жодних усних та/або письмових пояснень щодо наявності конкретних обставин невідповідності поданої податкової звітності за вказаний звітний період вимогам чинного податкового законодавства.

У даному контексті суд зазначає, що приєднані до матеріалів справи письмові заперечення відповідача повністю відтворюють зміст листа Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 25.09.2015 №13701/10-06-15-01-16/3804 та не містять будь-якої конкретизації обставин, які відповідачем покладені в основу висновку про порушення ТОВ «КВС Груп» пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України при заповненні та подачі податкової звітності.

Натомість у ході дослідження наявної у матеріалах справи копії податкової декларації ТОВ «КВС Груп» за серпень 2015 року на предмет наявності обов'язкових реквізитів, встановлених пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, судом недоліків, на які посилається відповідач, виявлено не було.

Як встановлено судом, податкова декларація позивача з податку на додану вартість за серпень 2015 року складена за формою, затвердженою наказом Міністерством доходів і зборів України від 23.09.2014 №966, усі визначені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України обов`язкові реквізити у ній зазначені.

Щодо посилань представника відповідача на невідповідність даних про бухгалтера ТОВ «КВС Груп» даним Єдиного банку даних юридичних осіб.

Як зазначає відповідач, декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року підписано головним бухгалтером підприємства ОСОБА_2, відомості про яку (на підставі заяви за формою 1-ОПП) внесені до облікових даних ТОВ «КВС Груп» лише 29.09.2015, тобто після подання 18.09.2015 податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 прийнята на роботу до ТОВ «КВС ГРУП» на посаду головного бухгалтера з 05.05.2015, що підтверджується наказом (розпорядженням) «Про прийняття на роботу» від 05.05.2015 №25-0000000003.

При цьому позивач не заперечував, що із заявою (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) форми №1-ОПП про внесення змін щодо особи головного бухгалтера звернувся до контролюючого органу лише 29.09.2015.

За змістом статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація (уточнюючий розрахунок) для її прийняття і реєстрації відповідним контролюючим органом повинна містити відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку платника податків та подання його податкової звітності до контролюючого органу.

Проте, несвоєчасне сповіщення про зміну головного бухгалтера позивача не спростовує факту прийняття ОСОБА_2 на посаду головного бухгалтера та не позбавляє її повноважень підписувати податкову звітність в якості особи, відповідальної за введення бухгалтерського обліку.

Разом з цим як вже було зазначено судом, відповідно до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Водночас лист відповідача від 25.09.2015 №13701/10-06-15-01-16/3804 не містить підстав порушення позивачем вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, що полягали б, у тому числі, у невідповідності (або відсутності) ініціалів, прізвища та реєстраційного номера облікової картки головного бухгалтера ТОВ «КВС Груп» тощо.

Крім того, неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, є підставою для притягнення ТОВ «КВС Груп» до відповідальності згідно з положеннями статті 117 Податкового кодексу України, а не підставою для відмови у прийнятті податкової звітності.

Таким чином у ході дослідження наявної у матеріалах справи копії податкової декларації ТОВ «КВС Груп» за серпень 2015 року судом не виявлено, а відповідачем не доведено факту відсутності у такій декларації обов'язкових реквізитів, визначених норами статті 48 Податкового кодексу України, та/або заповнення таких реквізитів з недостовірними відомостями.

Отже, враховуючи, що у ході судового розгляду справи представником відповідача не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність законодавчо визначених підстав для неприйняття поданої ТОВ «КВС Груп» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року, суд дійшов висновку, що відмова відповідача, оформлена листом від 25.09.2015 №13701/10-06-15-01-16/3804, є протиправною.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Враховуючи встановлений судом факт протиправності відмови відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року, зазначена податкова звітність вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, тобто 18.09.2015 об 13:16:54 год.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною відмови відповідача у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2015 року, судом встановлено наступне.

25 вересня 2015 року позивачем до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області засобами телекомунікаційного зв'язку подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2015 року .

У цей же день позивачу було надіслано квитанцію №1, відповідно до якої зазначений уточнюючий розрахунок податковим органом не прийнято. У якості підстави для відмови у прийнятті квитанція містить посилання на відсутність укладеного між платником податку та органом ДФС договору про визнання електронної звітності (а.с. 9).

Нормативно-правовим актом, яким визначено загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису є Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (надалі-Інструкція).

Пунктом 1 розділу 2 Інструкції встановлено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Згідно положень пункту 5 розділу 3 Інструкції для подання електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - Додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2015 між ТОВ «КВС Груп» та Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області укладений договір №180220151 про визнання електронних документів.

За умовами договору орган ДФС зобов'язувався забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.

Судом встановлено, що вказаний договір Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 25.09.2015 було розірвано в односторонньому порядку з підстав, передбачених пунктом 4 розділу 6 договору.

Таким чином, станом на день подання позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2015 року договір про визнання електронних документів був розірваним.

Відповідно до пункту 5 розділу 6 Договору про визнання електронних документів від 18.02.2015 у разі припинення дії Договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Позивачем, у свою чергу, не надано суду доказів оскарження дій контролюючого органу щодо розірвання договору про визнання електронних документів або судового рішення про визнання їх неправомірними (протиправними).

Відтак враховуючи, що 25.09.2015 Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було розірвано укладений з ТОВ «КВС Груп» договір про визнання електронних документів, суд дійшов висновку, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ від 25.09.2015 правомірно не прийнятий контролюючим органом, оскільки був скерований в електронній формі.

При цьому позивач не був позбавлений можливості подати вказану податкову звітність до контролюючого органу або особисто, або за допомогою засобів поштового зв'язку.

В силу положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами того, що відмовляючи у прийнятті податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року він діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, позивачем не було спростовано доводів відповідача в частині правомірності відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2015 року.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, вимоги позивача є таким, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані. Оскільки жодних клопотань з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено судові витрати компенсації не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, оформлену листом від 25.09.2015 №13701/10-06-15-01-16/3804, у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року №9193852951 та вважати декларацію такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «КВС Груп» у день її фактичного отримання податковим органом - 18.09.2015.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Повний текст постанови виготовлено у повному обсязі та підписано 04 квітня 2016 року.