Постанова № 56905642, 01.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2016 року №810/5852/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Трансоіл Груп" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: Приватне підприємство «Трансоіл Груп» (надалі - позивач, ПП «Трансоіл Груп) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області внести зміни до інтегрованої картки особового рахунку Приватного підприємства «Трансоіл Груп» (код ЄДРПОУ 36292016) по податку на прибуток приватних підприємств (код 85 11021000 00) шляхом відображення сплати податкових зобов'язань з авансового внеску з податку на прибуток сум за платіжним дорученням №6463 від 04.09.2015 на суму 77 650,00 грн., спрямованих на сплату авансового внеску з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним подано уповноваженому банку платіжне доручення про перерахування коштів з метою сплати авансового внеску з податку на прибуток на суму 77650,00 грн., яке прийнято банком до виконання, проте з незрозумілих причин не проведено операцію по перерахуванню коштів до бюджету.

Позивач вказує, що неодноразово звертався до банку із листами, в яких просив роз'яснити причини невиконання банком доручення клієнта, проте відповіді не отримав. Позивач вказує, що на розрахунковому рахунку позивача у банку як на момент подання платіжного доручення до банку, так і надалі наявні кошти у сумі 77650,00 грн., що підтверджується відповідною довідкою банку.

Позивач, аналізуючи положення Податкового кодексу України та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вважає, що виконання платником податкового обов'язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов'язання. А отже й його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.

Таким чином позивач стверджує, що невідображення відомостей про сплату податкового зобов'язання в зведеному обліку авансових внесків з податку на прибуток в інформаційній системі ДПІ тягне за собою неправомірне нарахування пені та застосування штрафних санкцій, тому вважає обраний спосіб захисту порушеного права належним та просить суд просить зобов'язати відповідача внести зміни до інтегрованої картки особового рахунку позивача по податку на прибуток приватних підприємств шляхом відображення сплати податкових зобов'язань з авансового внеску з податку на прибуток сум за платіжним дорученням №6463 від 04.09.2015 на суму 77 650,00 грн., спрямованих на сплату авансового внеску з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року.

Відповідач позов не визнав, подав суду додаткові пояснення. В яких виклав свою позицію за поданим позовом та, зокрема, зазначив, що оскільки сплачені Товариством кошти на надійшли до Державного бюджету України, відповідач наголошує на тому, що правових підстав для включення зазначених сум до облікової картки позивача немає.

Крім того, вказує, що правовий аналіз норм законодавства дає зрозуміти, що законодавець не звільняє платника податків від обов'язку сплатити суму основного зобов'язання або податкового боргу, а лише звільняє від відповідальності за порушення строків зарахування такого зобов'язання або боргу до бюджету.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, в матеріалах справи є розписка.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Трансоіл Груп» (ідентифікаційний код 36292016) зареєстроване як юридична особа 14.01.2009, номер запису про проведення державної реєстрації 1 069 102 0000 024332, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підриємців (а.с.12).

Позивач як платник податків узятий на облік в органах державної податкової служби 20.01.2009 за №68, що підтверджується відповідною довідкою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі про взяття на облік платника податків від 25.01.2011 №94 (а.с.98).

Судом встановлено, що між позивачем та Акціонерним банком «Національні інвестиції» укладено договір банківського рахунка № 6146 від 22.01.2009, предметом якого є відкриття Банком поточного (поточних) рахунку (рахунків) у національній та (або) іноземній валюті та здійснення його (їх) розрахункового та касового обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБУ та умов цього договору ( а.с. 13-17).

Відповідно до п.1.2. вказаного договору банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пп.2.1.5 п.2.1 Договору банк бере на себе зобов'язання виконувати доручення Клієнта, що міститься в розрахунковому документі, у такі строки:

- у день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу;

- не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу.

Довідкою, виданою Акціонерним банком «Національні інвестиції» №121/14-2 від 22.01.2009 підтверджено, що ПП «Трансоіл Груп» код 36292016 в АБ «Національні інвестиції» відкрито поточний рахунок № 260093016146/980 (а.с. 18).

Позивачем, з метою сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року, було надано ПАТ «Банк «Національні інвестиції» на виконання платіжне доручення № 6463 від 04.09.2015 на суму 77 650, 00 грн. (а.с.20).

Матеріалами справи підтверджено, що залучена до матеріалів справи копія платіжного доручення містить відмітку про її отримання банком 04.09.2015 року.

В свою чергу, позивач повідомив відповідача листом № 25-14/2902 про сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року згідно платіжного доручення №6463 на суму 77 650,00 грн., до листа додано копію вказаного платіжного доручення (а.с.19). Даний лист був отриманий відповідачем 07.09.2015, що підтверджується відтиском штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Також позивач звертався з листом № 25-14/2941 від 09.09.2015 до ПАТ «Банк «Національні інвестиції» з проханням повідомити про перерахування в бюджет суми авансових внесків з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 в розмірі 77 650,00 грн., даний лист отриманий банком 10.09.2015, що підтверджується відтиском штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції, однак відповіді позивач не отримав (а.с.21).

Листом № 25-14/4032 ПП «Трансоіл Груп» звернулось до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Національні інвестиції» ОСОБА_2 з проханням надати довідку про залишок грошових коштів на рахунку (гривня) станом на 04.09.2015, 18.09.2015, 21.09.2015, 30.09.2015, 21.12.2015 в ПАТ «Банк «Національні інвестиції», із зазначенням номеру розрахункового рахунку (а.с. 28).

З наданої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Національні інвестиції» ОСОБА_2 довідки від 14.01.2016 №329/14 вбачається, що станом на 04.09.2015 року залишок коштів на рахунку ПП «Трансоіл Груп» № 260093016146/980 складав 77 654,67 грн. В подальшому станом на 18.09.2015, 21.09.2015, 30.09.2015, 21.12.2015 сума коштів на вказаному рахунку склала 77 651, 87 грн. (а.с. 1001).

Отже, сума грошових коштів на рахунку позивача у ПАТ «Банк «Національні інвестиції» станом на 04.09.2015 була достатньою для перерахування до бюджету вказаного у платіжному дорученні від 04.09.2015 №6463 зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств за вересень та жовтень 2015 року.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП «Трансоіл Груп» до ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, що підтверджується квитанцією №2 від 27.02.2015 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 (23-28).

В поданій декларації позивачем розраховано авансовий внесок з податку на прибуток підприємств в розмірі 122 грн., який підлягатиме сплаті щомісячно.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями станом на момент подання позивачем декларації 27.02.2015) (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України).

Приписами п. 49.2 ст.49 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податків господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до абз.1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу 11 п. 57.1 ст. 57 ПК України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Згідно абзацу 12 п. 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Абзац 14 п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачає, що податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Отже, з аналізу вищезазначених норм в контексті спірних правовідносин слідує, що позивачем 27.02.2015 року, тобто в межах передбаченого строку, було подано відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, в якій розраховано авансовий внесок з податку на прибуток підприємств в розмірі 122 грн., який підлягатиме сплаті щомісячно.

Відтак граничним терміном сплати авансового внеску з податку на прибуток за вересень та жовтень 2015 року є останні дні цих місяців, зокрема, 30 вересня та 31 жовтня 2015 року відповідно.

Суд зазначає, що позивач, не порушуючи терміни сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року, подав ПАТ «Банк «Національні інвестиції» на виконання платіжне доручення № 6463 від 04.09.2015 на суму 77 650, 00 грн. із призначенням платежу «авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року».

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2011 року № 2346-III (далі - Закон №2346).

Згідно з п. 1.30 ст. 1 Закону № 2346 платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

При цьому, за приписами ст. 8 Закону № 2346 банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону №2346 під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку виконує платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону №2346).

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що виконання платником податкового обов'язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.

Таким чином, направлення позивачем до банку, який здійснює розрахункове-касове обслуговування позивача, належним чином оформленого платіжного доручення на оплату податкових зобов'язань при наявності необхідної кількості коштів на рахунку є належними, необхідними та єдино достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.

Щодо порядку зарахування податкових зобов'язань, сплачених позивачем, суд зазначає таке.

Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції 29 березня 2004 року за N 377/8976, передбачено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

З платіжного доручення від 04.09.2015 № 6463 вбачається, що на вказаному платіжному дорученні наявна відмітка банку про одержання платіжного документу та відсутні будь-які ознаки того, що банком було повернуто дане платіжне доручення без виконання.

Отже, факт направлення позивачем вищевказаного платіжного доручення з належними та допустимими реквізитами свідчить про виконання позивачем обов'язку, покладеного на нього законодавцем та закріпленого статтею 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Однак, надана відповідачем інтегрована картка платника - ПП «Трансоіл Груп» з авансових внесків з податку на прибуток підприємств (код класифікації доходів бюджету 11024000) за період з 01.01.2015 по 31.10.2015 свідчить про те, що в ній не відображені відомості про зарахування коштів, спрямованих позивачем в оплату авансового внеску з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року згідно платіжного доручення №6463 від 04.09.2015 на суму 77 650,00 грн., що не заперечується відповідачем (а.с.116-117).

Досліджена судом інтегрована картка платника - ПП «Трансоіл Груп» з податку на прибуток підприємств (код класифікації доходів бюджету 11021000) за період з 31.12.2014 по 31.12.2015 також свідчить про відсутність зарахування коштів, спрямованих позивачем в оплату авансового внеску з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року згідно платіжного доручення №6463 від 04.09.2015 на суму 77 650,00 грн., з чим погоджується відповідач (а.с.114-115).

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, визначений в Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку платників податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994 (далі - Порядок №765).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №765 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Приписами пункту 4 розділу І Порядку №765 передбачено, що облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій відповідно до функціональних повноважень.

Згідно п.10 Розділу І Порядку №765 реєстри за платежами до бюджету ведуться виключно за кодами бюджетної класифікації, контроль за справлянням (стягненням) платежів за якими покладено на Міндоходів.

Зі змісту пункту 1 розділу ІІ Порядку №765 вбачається, що інтегровані картки платників відкриваються за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів.

Згідно з пунктом 11 розділу ІІ Порядку №765 форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

За приписами пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку №765 нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником? суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником? зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства? пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском? пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником? проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Пунктом 1 розділу ІV Порядку №765 передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень: за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 4 грудня 2013 року № 760/1031. Органи Міндоходів України щоденно одержують від уповноваженого банку відповідно до укладених договорів зведену інформацію про рух коштів на банківських балансових рахунках 2603.

Згідно пункту 5 розділу ІV Порядку №765 дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №765 у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

А пунктом 4 вказаного розділу Порядку №765 визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган Міндоходів самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Отже, нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов'язань платника податків, розрахунки з бюджетом контролюючий орган відображає в інтегрованій картці такого платника з відповідного виду податку чи збору.

Оскільки нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов'язань платника податків, його податкового боргу, розрахунки з бюджетом здійснюються в інтегрованій картці платника, суд погоджується із твердженням позивача про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток платників правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, містили реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 статті 1 Бюджетного кодексу України бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Для сплати платником щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств наказом Міністерства фінансів України від 17.01.2013 N 19 "Про затвердження змін до бюджетної класифікації" виділені спеціальні коди бюджетної класифікації.

У зв'язку із цим Державною казначейською службою України були відкриті відповідні рахунки для сплати платниками податку щомісячних авансових внесків з податку на прибуток.

Так, податку на прибуток та авансовим внескам з податку на прибуток, на момент виникнення спірних правовідносин, присвоєно різні коди бюджетної класифікації, а саме 11021000 та 11024000 відповідно.

На виконання пунктів 4, 10 розділу І Порядку №765 облік авансових внесків з податку на прибуток підприємств відповідачем ведеться за кодом класифікації доходів бюджету 11024000, а облік податку на прибуток підприємств - за кодом класифікації доходів бюджету 11021000.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що згідно наказу Міністерства фінансів України від 20 липня 2015 року N 651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» внесено зміни до бюджетної класифікації та у Класифікації доходів бюджету виключено позицію з авансового внеску з податку на прибуток, відтак авансові внески з податку на прибуток підприємств та податок на прибуток підприємств мають зараховуватись на один бюджетний рахунок та за одним кодом бюджетної класифікації. Відповідно, і в інтегрованій картці платника податків авансові внески мають бути зараховані до сплати податку на прибуток.

Згідно змін, внесених до бюджетної класифікації наказом №651, у частині виключення кодів, передбачених для обліку авансових внесків з податку на прибуток підприємств, органи ДФС перейшли на адміністрування податку на прибуток без використання кодів бюджетної класифікації, передбачених для обліку авансових внесків з податку на прибуток, з 01.10.2015.

Враховуючи, що не відображення вказаних відомостей в зведеному обліку авансових внесків з податку на прибуток в інтегрованій картці платника податку тягне за собою неправомірне нарахування пені та застосування штрафних санкцій до платника податків та інших правових наслідків позивачем у позові обраний такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки особового рахунку ПП «Трансоіл Груп» шляхом відображення сплати сум авансового внеску з податку на прибуток підприємств за вересень та жовтень 2015 року за платіжним дорученням № 6463 від 04.09.2015 на суму 77 650,00 грн.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, на думку суду, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Приймаючи до уваги, що інтегрована картка платника є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, то відсутність зазначення в цій картці суми податку, яка вже фактично сплачена, порушує права позивача, оскільки не відображає дії за сплати позивачем коштів в оплату податкових зобов'язань.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність такого способу захисту порушеного права позивача як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 29.09.2014 у справі №810/5307/13-а (номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 41669355).

Отже, з наведеного слідує, що відображення податковим органом в інтегрованих картках платника відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань спричиняють правові наслідки саме для платника податку, оскільки від правомірності таких дій фактично залежить фінансовий стан платника податків у розрізі розрахунків із бюджетом, зокрема, щодо наявності та вірного розрахунку заборгованості перед бюджетом з урахуванням періоду її виникнення.

Щодо заперечень відповідача про надмірну сплату податкових зобов'язань у сумі 77650,00 грн. тоді як сплаті підлягала сума 244,00 грн., суд зауважує на тому, що згідно з пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Підпунктом 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПКУ встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до абз. 3 пп. а) п. 87.1 ст. 87 ПКУ сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 8 розділу ІV Порядку №765 помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами підлягають поверненню платнику у порядку, встановленому законодавством.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про можливість сплати платником податків податкових зобов'язань у розмірі, що перевищує самостійно визначену платником податків у податковій звітності суму.

Позивач пояснив факт переплати податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток за вересень та жовтень 2015 році тим, що згідно даних бухгалтерського обліку позивача, зокрема, звіту про фінансові результати за 9 місяців 2015 року, підприємство обліковує чисті прибутки 2999,8 тис. грн., що значно перевищує показники 2014 року, відтак позивач скористався можливістю передчасної сплати авансових внесків на 2015 рік в розмірі 77 650 грн. згідно платіжного доручення № 6463 від 04.09.2015.

Враховуючи викладене, сплата платником податків грошових зобов'язань у розмірі, що перевищує самостійно визначену суму у податковій звітності, не є порушенням податкового законодавства, відтак відповідач зобов'язаний зараховувати суму надмірно сплачених податкових зобов'язань в картці особового рахунку платника податків у відповідній графі «Переплата».

Аналіз інтегрованої картки платника позивача з податку на прибуток підприємств (код класифікації доходів бюджету 11021000) та авансових внесків з податку на прибуток підприємств (код класифікації доходів бюджету 11024000) також свідчить про наявність графи «Переплата», в якій обліковуються суми надміру сплачених податкових зобов'язань.

Крім того, відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або цільового фонду.

Якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Звідси слідує висновок про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, а не платника податків.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Оскільки позивач в повному обсязі виконав обов'язок щодо складення та подання до уповноваженого банку платіжного доручення про перерахування грошових коштів з метою сплати податкових зобов'язань, а порушення вимог законодавства щодо перерахування коштів допущено банком, суд, проаналізувавши вищевказані обставини, дійшов до висновку, що позов ПП «Трансоіл Груп» належить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Приймаючи до уваги обставини справи суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.

Керуючись статтями 94, 159-163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул.Ломоносова, 34, ідентифікаційний код 39471029) внести зміни до зворотного боку інтегрованої картки платника - Приватного підприємства «Трансоіл Груп» (ідентифікаційний код 36292016) з податку на прибуток підприємств (код класифікації доходів бюджету 11021000) шляхом відображення сплати суми податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств за вересень, жовтень 2015 року згідно платіжного доручення №6463 від 04.09.2015 у розмірі 77650,00 (сімдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят гривень 00 коп.).

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район м.Вишневе, вул.Ломоносова, 34, ідентифікаційний код 39471029) на користь Приватного підприємства «Трансоіл Груп» (ідентифікаційний код 36292016, місцезнаходження: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський район, вул. Зоряна, 20) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок.

4. Встановити для Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області строк для надання суду звіту про виконання судового рішення - один місяць з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.