Постанова № 56905637, 24.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року

Справа № 808/486/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області

до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (правонаступник – Запорізька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення – рішення від 02.12.2015 №00542100.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами перевірки відповідач дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем граничних строків сплати грошового зобов’язання з акцизного податку, оскільки акцизний податок позивачем сплачено у визначені чинним законодавством строки, а саме протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації з акцизного податку. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що за результатами проведеної перевірки позивача встановлено порушення встановлених Податковим кодексом України строків сплати акцизного податку, у зв’язку з чим контролюючим органом, на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату та прийнято оскаржуване податкове повідомлення–рішення. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 02.11.2015 по 06.11.2015 співробітниками ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питання своєчасності сплати сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за наданою податковою декларацією акцизного податку за січень 2015 року, передбаченого пп.222.3.1 п.222.3 ст.223 Податкового кодексу України, за результатами якої складено акт №0048/29/21/00135390 від 13.11.2015 (далі – акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем пп.222.3.1 п.222.3 ст.223 Податкового кодексу України – підприємством несвоєчасно сплачено суму акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за січень 2015 року у сумі 92107,00 грн., яка задекларована ПАТ «Укрнафта» в декларації акцизного податку за січень 2015 року за №9019945571 від 20.02.2015, граничний термін сплати за вказаний податковий період – 02.03.2015 (один день затримки).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення №00542100 від 02.12.2015, яким до позивача застосовано штрафні санкції з акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів 9210,70 грн.

Вважаючи висновки контролюючого органу безпідставними та не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням–рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованості цих висновків.

З акту перевірки судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення–рішення став висновок відповідача про несвоєчасність сплати позивачем суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за січень 2015 року в розмірі 92107,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до пп.212.3.1-1 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України особи - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Згідно пп.222.1.1 п.222.1 ст.222 Податкового кодексу України суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Підпунктом 222.3.1 п.222.3 ст.222 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Відповідно до п.222.3 ст.222 Податкового кодексу України платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Враховуючи приписи чинного податкового законодавства суд зазначає, що граничний строк сплати грошового зобов’язання з акцизного податку за січень 2015 року спливає 02.03.2015, з урахуванням того, що граничним строком подачі податкової декларації за січень 2015 року є 20 лютого 2015 року.

З матеріалів справи судом встановлено, що 20.02.2015 позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з акцизного податку за січень 2015 року на суму 92107,00 грн.

02 березня 2015 позивачем платіжним дорученням №892 від 27.02.2015 перераховано самостійно визначену суму грошового зобов’язання з акцизного податку до бюджету.

Разом з тим, 03.03.2015 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області платіжним дорученням №111262036 позивачу повернуто грошові кошти, сплачені платіжним дорученням №892 від 27.02.2015, у зв’язку з невірним зазначенням у платіжному дорученні коду класифікації доходів бюджету «14040000» та «14040001».

03 березня 2015 року позивачем, платіжним дорученням №924, повторно сплачено грошове зобов’язання з акцизного податку в розмірі 92107,00 грн. за січень 2015 року із зазначенням вірного коду класифікації доходів бюджету, що не заперечується представником відповідача.

Суд зазначає, що пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, суд зазначає, що пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем грошове зобов’язання з акцизного податку за січень 2015 року сплачено 02.03.2015, тобто у строк визначений підпунктом 222.3.1 п.222.3 ст.222 Податкового кодексу України, разом з тим, у зв’язку з помилкою у зазначенні в платіжному дорученні коду класифікації доходів бюджету, грошові кошти були повернуті позивачу.

При цьому суд вважає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений п.57.1 ст.57, пп.222.3.1 п.222.3 ст.222 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Крім того, на переконання суду, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений п.57.1 ст.57, пп.222.3.1 п.222.3 ст.222 Податкового кодексу України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України штрафних (фінансових) санкцій.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 16.06.2015 по справі №21-377а15.

Щодо посилань представника позивача на те, що ДФС України було продовжено строк подачі податкової декларації з акцизного податку за січень 2015 року до 24.02.2015, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що як на підставу продовження строку подання податкової декларації до 24.02.2015 позивач посилається на інформацію ДФС України розміщену на офіційному веб-порталі (www.sfs.gov.ua) та лист ДФС України №5142/6/99-99-18-01-01-15, в якому зазначено, що інформація розміщена на веб-порталі є офіційною.

Відповідно до пункту 31.3 статті 31 Податкового кодексу України строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд зазначає, статтею 75 Конституції України визначено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

При цьому, суд зазначає, що ані Податковий кодекс України, ані інше чинне законодавство України, не наділяє Державну фіскальну службу України та її територіальні органи повноваженнями вносити зміни в Податковий кодекс України, зокрема, щодо строків подання податкової звітності з акцизного податку чи інших податків та зборів, оскільки такі дії ДФС України суперечили б статті 6 Конституції України, відповідно до якої Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

У зв’язку з чим твердження позивача проте, що останнім днем сплати грошового зобов’язання з акцизного податку є 06.03.2015, суд вважає необґрунтованим та таким, що не базується на нормах чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що при розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, а відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецтрансгаз».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.10.2015 №00542100.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко