Ухвала суду № 56905583, 28.03.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 737/1077/15-ц Провадження № 22-ц/795/640/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Іванець С. В. Доповідач - Позігун М. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіПозігуна М.І.суддів:Кузюри Л.В., Онищенко О.І. при секретарі:Халимон Т.Ю.за участю:представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу Держгеокадастру у Куликівському районі на заочне рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Відділу Держгеокадастру у Куликівському районі, третя особа - багатопрофільне приватне підприємство „Позитив", про визнання протиправними, скасування відмов та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі Відділ Держгеокадастру у Куликівському районі просить скасувати заочне рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2016 року і закрити провадження у даній справі. Незаконність рішення суду відповідач обгрунтовує невідповідністю висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог фактичним обставинам справи. Особа, що подає апеляційну скаргу, вказує, що Відділ Держгеокадастру у Куликівському районі є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і діє на підставі Положення про Відділ та утримується за рахунок державного бюджету. Таким чином, за доводами відповідача, Відділ є органом виконавчої влади, а вимоги щодо погодження проекту землеустрою є владними повноваженнями Відділу. Відділ Держгеокадастру у Куликівському районі вважає необгрунтованим твердження суду про те, що між ОСОБА_5 та відповідачем виник спір про право користування позивачем земельними ділянками, оскільки такий спір може виникнути у позивача тільки з розпорядником землі, тобто з тим органом, який уповноважений приймати рішення як про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, так і про надання земельної ділянки в оренду. Відповідач посилається, що даний спір виник між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень, отже повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а не цивільного.

Оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_5 задоволено частково; визнано протиправними рішення відділу Держгеокадастру у Куликівському районі, викладені у формі листа від 07 грудня 2015 року №19-28-99.3-525/15-15 та у формі листа від 21 грудня 2015 року №19-28-99.3-601/15-15 про залишення без розгляду клопотань про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства площею 22,7267 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля) на території Смолянської сільської ради Куликівського району Чернігівської області; зобов'язано відділ Держгеокадастру у Куликівському районі розглянути клопотання ОСОБА_5 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства площею 22,7267 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля) на території Смолянської сільської ради Куликівського району Чернігівської області; відмовлено в задоволенні решти позовних вимог - про скасування зазначених рішень відділу Держгеокадастру у Куликівському районі та про зобов'язання відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5; стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

На спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності поширюється юрисдикція адміністративних судів, як то визначено п.1 ч.2 ст. 17 КАС України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єктом владних повноважень відповідно до п.7 ч.1 статті 3 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до ст.80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За змістом статтей 2 та 5 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування та органи державної влади при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Положеннями ст.84 Земельного кодексу України передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями ч.ч.6 та 10 ст.123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

По справі встановлено, що ТОВ Юридична компанія „ЮРКОН", яка на підставі договору про надання юридичних послуг від 13 березня 2014 року діє в інтересах ОСОБА_5, 08 травня 2015 року звернулась до БПП „Позитив" з заявою щодо розробки проектів землеустрою відведення ОСОБА_5 земельної ділянки орієнтовним розміром 22,7267 га в оренду на підставі ч.3 ст.123 Земельного кодексу України (без надання відповідних дозволів чи мотивованих відмов ГУ Держземагенства у Чернігівській області, за так званою мовчазною згодою) (а.с.17).

На підставі вказаної заяви БПП „Позитив" було виготовлено проект землеустрою.

30 листопада 2015 року ТОВ Юридична компанія „ЮРКОН" в інтересах ОСОБА_5 звернулась з заявою до відділу Держгеокадастру у Куликівському районі щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу площею 22,7267 га.

Проте, листом від 07 грудня 2015 року №19-28-99.3-525/15-15 відділу Держгеокадастру у Куликівському районі вищевказане клопотання було залишене без розгляду, оскільки ТОВ Юридична компанія „ЮРКОН" не являється розробником проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 (а.с.30).

10 грудня 2015 року ТОВ Юридична компанія „ЮРКОН" повторно направило до відділу Держгеокадастру у Куликівському районі на погодження проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 земельних ділянко в оренду для ведення фермерського господарства на території Смолянської сільської ради Куликівського району.

Листом від 21 грудня 2015 року №19-28-99.3-601/15-15 відділ Держгеокадастру у Куликівському районі повернув без розгляду проект землеустрою з зазначенням, що останній повинен бути поданий у відповідності до вимог ст.186, 186-1 ЗК України, зокрема його розробником (а.с.32-33).

В позовній заяві ОСОБА_5 просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо безпідставної відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 22,7267 га йому в оренду для ведення фермерського господарства на території Смолянської сільської ради Куликівського району Чернігівської області та передачі її в оренду.

Таким чином, в даній справі предметом оскарження є викладена у формі листів відмова відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. За результатами реалізації вказаного рішення у фізичної особи не виникло речове право. Отже, в даному випадку відповідач - відділ Держгеокадастру у Куликівському районі виступає у правовідносинах з позивачем як суб'єкт владних повноважень, даний спір не стосується питання правомірності набуття/ненабуття фізичною чи юридичною особою відповідної земельної ділянки, в зв'язку з чим спір не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Такі висновки повністю узгоджуються із правовою позицією колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, викладеною у постанові від 17.02.2015 року у справі №21-551а14, відповідно до якої у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

За викладених обставин, апеляційний суд вважає подану апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 205 ч.1 п.1, 303, 307, 310 ч.1, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відділу Держгеокадастру у Куликівському районі задовольнити.

Заочне рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2016 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Відділу Держгеокадастру у Куликівському районі, третя особа - багатопрофільне приватне підприємство „Позитив", про визнання протиправними, скасування відмов та зобов'язання вчинити певні дії закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: