Рішення № 56905397, 29.03.2016, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/1607/16-ц

Провадження №2/751/373/16

Рішення

Іменем України

29 березня 2016 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Мороз К. В.

при секретарі Гнатюк І. М.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради про визнання незаконним наказу про звільнення з роботи та скасування його, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради про поновлення строку на звернення до суду; визнання наказу Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради від 24.12.2015 року № 923-К «Про припинення трудового договору з ОСОБА_1.» незаконним та скасування його; поновлення на посаді фармацевта Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради; стягнення з Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 25 грудня 2015 року по 16 лютого 2016 року в сумі 4382,67 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що вона з 01.08.1992 року працювала на посаді фармацевта в різних аптечних закладах м. Чернігова. В тому числі з квітня 1998 року в аптеках, які входили в структуру ЧДП ДАК «Ліки України» ( в процесі реорганізації перейменовано на Комунальне підприємство «Ліки України» Чернігівської обласної ради»). Зокрема, з 01 серпня 2011 року позивач працювала фармацевтом аптеки «Надія» КП «Ліки України» Чернігівської обласної ради.

Наказом № 719-К від 05 жовтня 2015 року «Про попередження ОСОБА_1 про вивільнення» позивача було попереджено про скорочення посади фармацевта аптеки «Надія».

З дати попередження про скорочення посади і по дату звільнення роботодавцем жодного разу не було запропоновано позивачу іншої роботи, хоча вона зверталася у відділ кадрів з проханням повідомити про вакансії. Наказом від 24 грудня 2015 року № 923-К «Про припинення трудового договору з ОСОБА_1.» позивача було звільнено з роботи 24 грудня 2015 року за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці.

Після звільнення з роботи, від своїх колишніх колег позивач довідалася, що з того часу, як її було попереджено про скорочення її посади, на роботу до КП «Ліки України» неодноразово приймалися інші працівники. Відповідно, на підприємстві існували вакантні посади, Але в порушення вимог ст. 49-2 КЗпП України роботодавець не запропонував позивачу їх зайняти не зважаючи на її значний стаж роботи, в тому числі в структурі даного підприємства.

Не маючи достовірних доказів вказаного факту, 22 січня 2016 року позивач звернулася до управління Держпраці у Чернігівській області з проханням перевірити правомірність її звільнення у зв'язку із скороченням штату. 08.02.2016 року позивач отримала листа управління Держпраці у Чернігівській області від 01.02.2016 року № 54/25-034/01 про результати розгляду звернення, в якому зазначалося, що керівництвом КП «Ліки України» в порушення норм ст. 49-2 КЗпП України позивачу не було запропоновано аналогічну роботу за відповідною спеціальністю, чи будь-яку іншу роботу за відповідною спеціальністю. Також в листі надано роз'яснення стосовно механізму поновлення порушення трудових прав та рекомендовано звернутися за захистом свого порушеного права безпосередньо до суду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Додатково пояснила, що вона була звільнення незаконно, просила поновити на своє місце. Пояснила, що посада фармацевта одна, інші - провізори, а тому вирішили скоротити посаду фармацевта. 22.09.2015 року були збори колективу, обговорювали взагалі питання про переведення одного працівника до аптечного пункту № 4 аптеки № 206, завідувач ОСОБА_6 наполягала на переведення саме ОСОБА_1, але позивач відмовилася і тому вирішили її посаду скоротити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Пояснила, що при звільненні позивача було порушено ст. 49-2 КЗпП України, оскільки з 05.10.2015 року позивачу письмово не пропонувалася інша робота.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що позивачу були зроблені всі попередження, позивач не заперечує, що їй пропонували іншу роботу, яка була вакантна. Додала, що ст. 49-2 КЗпП України не визначає обов'язково письмову форму пропозиції, інших порушень при перевірці не виявлено. Посад фармацевта не було і немає, пропонували іншу посаду, а саме 05.10.2015 року пропонували посаду в аптечний пункт № 4 аптеки № 206, і фасувальника на складі, але позивач відмовилася, складений акт.

Вислухавши сторін по справі, дослідивши матеріали судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.08.1992 року працювала на посаді фармацевта в аптеках № 109, №210, № 206, аптеці "Надія", звільнена з посади фармацевта аптеки "Надія" за скороченням штату працівників (п.1 ст. 40 КЗпП України) згідно наказу № 923-к від 24.12.2015 р. що підтверджується копією трудової книжки БТ-ІІ № 5704217 виданої на ім'я ОСОБА_1 ( том1 а. с. 6-10).

Згідно наказу № 91 від 14.09.2015 року «Про скорочення посади фармацевта аптеки «Надія» скорочено з 15.12.20015 року посаду фармацевта аптеки «Надія» (а.с.40), про що було проінформовано голову профспілкового комітету КП «Ліки України» ОСОБА_7 (а.с.41).

Згідно протоколу № 33 від 14.09.2015 року засідання профспілкового комітету КП «Ліки України» Чернігівської обласної ради постановлено надати згоду на скорочення з 15.12.2015 року посади фармацевта аптеки «Надія» ( том 1 а.с.42).

Згідно акту від 22.09.2015 року ОСОБА_1 пропонувалася посада фармацевта в АП № 4 МЛА № 206 та посада фармацевта на аптечному складі № 1. Працювати в цих закладах ОСОБА_1 відмовилася ( том 1 а.с.32).

Наказом № 719-к від 05.10.2015 року КП "Ліки України" Чернігівської обласної ради ( том 1 а. с. 44) ОСОБА_1 працюючу на посаді фармацевта аптеки "Надія" попереджено про наступне вивільнення 15.12.2015 року. ОСОБА_1 ознайомлена 12.10.2015 року.

Акт від 12.10.2015 року ( том 1 а. с. 91) посвідченого завідуючою аптеки "Надія" та трудовим колективом свідчить, що 12.10.2015 року разом з попередженням ОСОБА_1 про вивільнення та ознайомлення з наказом, завідуючим повторно була запропонована робота на посаді фармацевта аптечного пункту № 4 МЛА № 206, від якої ОСОБА_1 відмовилась.

Згідно подання КП «Ліки України» Чернігівської обласної ради на адресу голови профспілкового комітету КП «Ліки України» ОСОБА_7 від 05.10.2015 року № 08-37/819 повідомлено, що на підприємстві відсутні вакантні посади для працевлаштування ОСОБА_1, фармацевта аптеки «Надія», з 16.12.2015 року, яка підпадає під звільнення в результаті скорочення посади(том 1 а.с.43).

Згідно подання КП «Ліки України» Чернігівської обласної ради на адресу голови профспілкового комітету КП «Ліки України» ОСОБА_7 від 11.11.2015 року № 08-37/920 дирекція КП «Ліки України» Чернігівської обласної ради просила надати згоду на вивільнення 15.12.2015 року ОСОБА_1, фармацевта аптеки «Надія» ( том 1 а.с.45).

Згідно протоколу № 55а від 14.12.2015 року засідання профспілкового комітету КП «Ліки України» Чернігівської обласної ради постановлено не надавати згоду на вивільнення з 15.12.2015 року фармацевта аптеки «Надія» ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 знаходиться на лікарняному (том 1 а.с.46).

Згідно протоколу № 58 від 24.12.2015 року засідання профспілкового комітету КП «Ліки України» Чернігівської обласної ради постановлено надати згоду на вивільнення з 24.12.2015 року фармацевта аптеки «Надія» ОСОБА_1 ( том 1 а.с.47).

Відповідно до наказу № 923-К від 24 грудня 2015 року «Про припинення трудового договору з ОСОБА_1.» позивача було звільнено з роботи 24 грудня 2015 року за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників (том 1 а.с.11).

Згідно припису № 25-01-062/0016-0016 Управління держпраці у Чернігівській області від 29 січня 2016 року встановлено порушення п.1 частини першої та частини другої ст. 40 та абц. 3 ст. 49-2 КЗпП України працівнику посада якого скорочувалася, письмово не було запропоновано роботу за відповідною спеціальністю, або іншу роботу, що є на підприємстві, а саме в результаті скорочення штату працівників, звільнено ОСОБА_1 при цьому їй письмово не було запропоновано іншу роботу за відповідною спеціальністю, або іншу роботу що є на підприємстві ( том 1 а.с.33-35).

Копіями штатного розпису ( том 1 а. с. 57-90) підтверджується кількість штатних одиниць КП "Ліки України" Чернігівської обласної ради та підпорядкованих аптек.

Журналом реєстрації наказів з особового складу КП "Ліки України" Чернігівської обласної ради за 2015 рік та копіями наказів КП "Ліки України" Чернігівської обласної ради (том 1 а. с. 92- 250, том 2 а. с. 1-99) підтверджується працевлаштування та звільнення працівників за період з 05 жовтня 2015 року по 24 грудня 2015 року.

Згідно положень п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

Порядок вивільнення працівників визначений статтею 49-2 КЗпП України, якою визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, пов'язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.

Розглядаючи позов на підставі доказів наданих сторонами, судом встановлено, що відповідач ДП "Ліки України" Чернігівської обласної ради не дотрималося положень ст. 49-2 КЗпП України в частині пропозиції працівникові іншої роботи на тому самому підприємстві, установі, організації, що оспорюється позивачем. З копії наказу № 739-к від 08 жовтня 2015 року ( том 1 а. с. 129) вбачається, що була вакантна 0,5 посада фармацевта аптечного пункту № 2 аптеки № 201 на яку прийняли за сумісництвом ОСОБА_4, ця ж посада вивільнилась згідно наказу № 778-к від 23 жовтня 2015 року ( том 1 а. с. 175) в зв'язку зі звільненням ОСОБА_4 за власним бажанням. З копії наказу № 753-к від 19 жовтня 2015 року ( том 1 а. с. 149) вбачається, що була вакантна посада фармацевта центральної районної аптеки № 43 на яку прийняли за сумісництвом ОСОБА_8, також зазначена особа була прийнята на роботу за сумісництвом на 0,25 посади фармацевта Центрального районної аптеки № 43 згідно наказу № 824-к від 06 листопада 2015 року ( том 1 а. с. 225) і звільнена з 0,25 посади фармацевта Центральної районної лікарні № 43 за власним бажанням згідно наказу № 870-к від 30 листопада 2015 року ( том 2 а. с. 29). Наказом № 871-к від 30 листопада 2015 року ОСОБА_8 переведена на посаду фармацевта центральної районної аптеки № 43 ( том 2 а. с. 30). З 20 жовтня 2015 року згідно наказу № 755-к ( том 1 а. с. 151) вивільнилось 0,2 посади фармацевта аптечного пункту № 4 аптеки № 190 в зв'язку зі звільненням ОСОБА_9 за власним бажанням. З копії наказу № 780-к від 23 жовтня 2015 року ( том 1 а. с. 177) вбачається, що була вакантна посада фармацевта аптеки № 77, оскільки ОСОБА_10 була переведена на цю посаду з посади фармацевта аптечного пункту № 1 аптеки № 77, ця ж особа була переведена на посаду фармацевта аптеки № 77 і з 26 листопада 2015 року згідно наказу № 859-к від 19 листопада 2015 року ( том 2 а. с. 17). З копії наказів № 831-к та № 832-к від 09 листопада 2015 року ( том 1 а. с. 232, а. с. 233) вбачається, що була вакантна 0,5 посади фармацевта аптечного пункту № 4 аптеки № 190, оскільки на дану посаду за сумісництвом були прийняті ОСОБА_5 та ОСОБА_11. З копії наказу № 837-к від 10 листопада 2015 року ( том 1 а. с. 238) вбачається, що була вакантна посада фармацевта аптечного пункту № 1 ЦРА № 151, оскільки з 10 листопада 2015 року на дану посаду була переведена ОСОБА_12. З копії наказу № 844-к від 16 листопада 2015 року ( том 1 а. с. 245) вбачається, що була вакантна 0,5 посади фасувальника медичних виробів аптеки № 91, оскільки з 16 листопада 2015 року була прийнята на роботу за сумісництвом ОСОБА_13. З копії наказу № 851-к від 16 листопада 2015 року (том 2 а. с. 2) вбачається, що була вакантна 0,5 посади фармацевта аптечного пункту № 1 аптеки № 210, оскільки з 23 листопада 2015 року на цю посаду була прийнята ОСОБА_14 (ОСОБА_14.),а з 14 грудня 2015 року ОСОБА_14 була переведена на посаду фармацевта аптечного пункту № 1 аптеки № 210 ( том 2 а. с. 51). З наказу № 874-к від 30 листопада 2015 року ( том 2 а. с. 33) вбачається, що була наявна 0,5 посади фармацевта аптеки № 77, оскільки на дану посаду з 05 грудня 2015 року була переведена ОСОБА_15. Наказом № 877-к від 30 листопада 2015 року (том 2 а. с. 36) підтверджується факт наявності вакансії 0,25 посади фармацевта аптеки № 17, оскільки з 01 грудня 2015 року на дану посаду була переведена ОСОБА_16. Наказом № 881-к від 30 листопада 2015 року ОСОБА_17 була переведена з 0,25 посади фармацевта аптечного пункту № 2 аптеки № 73 на 0,5 посади фармацевта аптечного пункту № 2 аптеки № 73( том 2 а. с. 40) і звільнена згідно наказу № 907-к від 15 грудня 2015 року за власним бажанням з 0,5 посади фармацевта аптечного пункту №2 аптеки № 73 ( том 2 а. с. 71),а згідно наказу № 908-к від 15 грудня 2015 року (том 2 а. с. 72) ОСОБА_17 переведена з 18 грудня 2015 року на посаду фармацевта аптечного пункту № 2 аптеки № 73. Наказом № 909 - к від 16 грудня 2015 року вбачається вивільнення посади фармацевта аптечного пункту № 2 аптеки № 99 у зв'язку зі звільненням ОСОБА_18 ( том 2 а. с. 73).

Належних і допустимих доказів про пропозиції КП "Ліки України" Чернігівської обласної ради працівникові ОСОБА_1 іншої роботи на тому самому підприємстві, в установі, організації, на які приймалися та переводилися інші працівники та докази про те, що ОСОБА_1 відмовилася від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести ОСОБА_1 з її згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, суду не надано, а тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково.

Надана довідка від 11.03.2016 року № 10/06-244 (том 1, а.с.49) і заперечення відповідача проти позовних вимог спростовуються дослідженими в судовому засіданні наказами.

Оскільки ст. 232 КЗпП України до компетенції суду не віднесені повноваження в частині скасування рішення прийнятого роботодавцем в частині незаконного звільнення працівника, тому суд відмовляє у задоволені позовних вимог в частині позовниз вимог про скасування наказу КП "Ліки України " Чернігівської обласної ради від 24.12.2015 року № 923-к "Про припинення трудового договору з ОСОБА_1.".

Враховуючи, що в судовому засіданні встановлені порушення ст. 49-2 КЗпП України в частині пропозиції працівникові іншої роботи на тому ж підприємстві, в установі, організації, тому суд визнає наказ КП "Ліки України " Чернігівської обласної ради від 24.12.2015 року № 923-к "Про припинення трудового договору з ОСОБА_1." незаконним і згідно положень ст. 235 КЗпП України, суд поновлює ОСОБА_1 на посаду фармацевта КП "Ліки України" Чернігівської області згідно пред'явлених позовних вимог.

Відповідно до положень ч.2 ст. 235 КЗпП України судом вирішується питання про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день прийняття судового рішення в сумі 11265 грн. 82 коп.. Згідно позовних вимог і довідки відповідача про визначення розміру середньомісячного і середньоденного заробітку ОСОБА_1, середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 237 грн. 35 коп.. З 24 грудня 2015 року по 29 березня 2016 року пройшло 65 робочих днів, а тому 237,35*65=1547,75 - 4161,93 ( сума виплачена при звільненні) = 11265 грн. 82 коп..

Суду надані докази поважності причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 з позовом про поновлення на роботі ( том 1 а. с. 4-5, 50-52), а тому суд згідно ст. 234 КЗпП України поновлює ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з КП "Ліки України" Чернігівської обласної ради на користь Держави підлягає стягненню судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в сумі 1102 грн. 40 коп. та 551 грн. 20 коп. за позовні вимоги майнового характеру.

Згідно положень п.2 і п.4 ч.1 ст. 167 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботіта присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 40, ст. ст. 49-2, 232, 233, 234, 235 КЗпП України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, п.2, п. 4 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі.

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради про визнання незаконним наказу про звільнення з роботи та скасування його, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради № 923-К від 24 грудня 2015 року про припинення трудового договору з ОСОБА_1 фармацевтом аптеки "Надія" за скороченням штату працівників ( п.1 ст. 40 КЗпП України).

Поновити ОСОБА_1 на посаді фармацевта Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради.

Стягнути з Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11265 (одинадцять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 82 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради на користь УК у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу 02894496 судовий збір в сумі 1653 ( одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя К. В. Мороз