Постанова № 56905207, 04.04.2016, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/734/7/16 Справа № 734/3027/14

У х в а л а

іменем України

04 квітня 2016 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Бригинець М.М.,

суддів - Бузунко О.А., Бараненко С.М.,

при секретарі Колоколуша Н.В.,

за участі прокурора Бережняка В.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11,

потерпілого ОСОБА_12,

представника потерпілого ОСОБА_13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 та обвинуваченому ОСОБА_3 в межах кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Козелецького районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження № 12014270080000166 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, які обвинувачуються у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 та обвинуваченому ОСОБА_3, мотиви та підстави обрання запобіжного заходу виклав у клопотанні.

Потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні клопотання прокурора підтримав та пояснив, що неявки в судове засідання обвинувачених не дають можливості суду проводити розгляд даної справи.

Представник потерпілого ОСОБА_12 - ОСОБА_13 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора та пояснив, що обвинувачений ОСОБА_2 дев'ять разів без поважних причин не з'являвся в судове засідання, неявка обвинувачених безпідставно затягує розгляд справи.

Захисники обвинувачених в судовому засіданні заперечували проти заявлених прокурором клопотань, вважають їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам КПК України.

Обвинувачені в судовому засіданні підтримали думку своїх захисників.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до висновків, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 та обвинуваченому ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, та вказаних судом вище, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди (ст. 178 КПК України).

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій обвинуваченого ОСОБА_2, колегія суддів на виконання вимог ст. 178 КПК України враховує те, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні двох особливо тяжких злочинів, вік та стан його здоров'я, який не перешкоджає можливості його тримання під вартою, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак не знаходить підстав застосування до обвинуваченого інших більш м'яких запобіжних заходів, вважаючи, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки і запобіганню ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, зокрема перешкоджати кримінальному провадженню шляхом безпідставних неявок в судові засідання, на даній стадії кримінального судочинства в якості запобіжного заходу обвинуваченого належить утримувати під вартою.

Також суд, приймаючи зазначене рішення, враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції прав людини та основоположних свобод має задовольняти вимогу пропорційності , що викладено у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 березня 2008 року у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, пункт 55), а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.

Згідно з ч.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

Враховуючи дану норму кримінального процесуального закону та обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому діянь та наслідки їх вчинення, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави обвинуваченому.

Згідно матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 дев'ять разів без поважних причин не з'являвся в судові засідання, доказів в підтвердження поважності причин неявки суду не надавав, що свідчить про неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого та призводить до безпідставного затягування розгляду справи, що в свою чергу позбавляє права інших учасників процесу на розумні строки розгляду справи.

Під час розгляду кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_2 неодноразово застосовувались запобіжні заходи у виді домашнього арешту та особистого зобов'язання, але вони не забезпечували належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 Зокрема, 20 травня та 05 червня 2015 року ОСОБА_2, відносно якого на той час був обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту, в судові засідання не з'явився, доказів на підтвердження поважності причин неявки суду не надав. Також 04 листопада 2015 року обвинувачений ОСОБА_2, відносно якого на той час був обраний запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, в судове засідання не з'явився, доказів на підтвердження поважності причин неявки суу не надав. 04 лютого 2016 року обвинувачений ОСОБА_2 всупереч вимогам ч. 7 ст. 42 КПК України в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, доказів на підтвердження поважності причин не прибуття суду не надав.

Тому колегія судів вважає, що враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, тільки винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, забезпечить можливість розумних строків розгляду справи, а також дозволить запобігти ризикам, визначених ст. 177 КПК України, тому клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, то дане клопотання задоволенню не підлягає, так-як в даному конкретному випадку для забезпечення належної поведінки обвинуваченого достатньо більш м'якого запобіжного заходу, оскільки він має місце проживання і в зв'язку з недоведеністю достатніх підстав вважати, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, суд приходить до висновку щодо можливості застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, тому суд вважає за необхідне обрати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, для забезпечення належної процесуальної поведінки та запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 184, 193 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Кортильов, Полтавської області, жителя АДРЕСА_1, проходить військову службу за контрактом в/ч 3057 м. Маріуполь, Національної гвардії України; українця, громадянина України, який обвинувачується у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на два місяці, тобто до 02 червня 2016 року, включно, з подальшим його триманням в СІЗО № 31 м. Чернігова.

В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - відмовити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2 українця громадянина України, який обвинувачується у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень) - запобіжний захід у виді домашнього арешту, в період часу з 18 годин 00 хвилин до 08 години 00 хвилин, на два місяці, а саме по 02 червня 2016 року, включно.

У відповідності до вимог ч. 5 ст.194 КПК України, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3:

1) прибувати за кожною вимогою суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу суду.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3, що відповідно до ч. 5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них зобов'язань.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_3, що в разі невиконання покладених, згідно ухвали суду, обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Виконання ухвали в частині контролю за дотриманням умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_3 доручити органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3 - начальнику Гусятинського відділення поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, якому негайно направити дану ухвалу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.М. Бригинець

Судді: О.А. Бузунко

С.М. Бараненко