Ухвала суду № 56904976, 23.03.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 679/1976/15-ц

Провадження № 22-ц/792/428/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Юзюка О.М.,

суддів: Ярмолюка О.І., Власенка О.В.,

секретар: Бондар О.В.,

з участю: ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22-ц/792/428/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, що діє також в інтересах ОСОБА_7, Нетішинського міського сектору УМВС України в Хмельницькій області, комунального підприємства Нетішинської міської ради „Житлово-комунальне об'єднання", про визнання недійсною довідки.

Заслухавши доповідача, особу, яка з'явилась у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернулись до суду з означеним позовом. У ньому ОСОБА_2 зазначав, що в 1976 році уклав шлюб з ОСОБА_8 від якого у них народилось п'ятеро дітей. 30 січня 1990 року виконкомом міської ради м. Нетішина видано йому ордер на склад сім'ї з семи чоловік на право зайняття жилого приміщення, жилою площею 75,69 м2, яке складається з двох суміжних квартир АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2. 2 грудня 2012 року Нетішинським міським судом шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_8 з дітьми залишилась проживати в квартирі АДРЕСА_2, а він один став проживати в квартирі АДРЕСА_1.

Рішенням Нетішинського міського суду від 15 березня 2002 року вирішено квартиру АДРЕСА_1 виділити йому та двом його синам ОСОБА_6 і ОСОБА_5. Квартиру АДРЕСА_2 виділено ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 Також суд зобов'язав ЖКО

________________

Головуючий у першій інстанції - Ходоровський Б.В. Категорія № 59

Доповідач - Юзюк О.М.

Нетішинського міськвиконкому провести розподіл особових рахунків між ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_8 Однак, до звернення до суду і після рішення суду сини ОСОБА_6 та

ОСОБА_5 постійно проживали і проживають у квартирі АДРЕСА_2, а в квартиру АДРЕСА_1 не вселялись, незважаючи на те, що в них була можливість вселитись і проживати в ній.

Будучи розведеним, він познайомився з ОСОБА_3 та 19 жовтня 2005 року вона разом з своїм сином ОСОБА_16 зареєструвалась у квартирі АДРЕСА_1 і вселились в неї на постійне місце проживання, дозволу на їх вселення та реєстрацію він у своїх синів не запитував. 5 травня 2007 року він зареєстрував з ОСОБА_3 шлюб і вона прийняла його прізвище. Від часу поселення він проводить оплату комунальних послуг та квартирної плати, в квартирі з дружиною зробив капітальний ремонт, встановив нові двері та поміняв замок.

У березні 2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернулись до Нетішинського міського суду з позовом до нього, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання місця реєстрації недійсним та встановлення порядку користування квартирою. Однак при розгляді первісного та їхнього зустрічного позову про визнання такими, що втратили право користування житлом за спільними заявами суд ухвалою від 26 липня 2010 року вказані позовні заяви залишив без розгляду. При цьому на його пропозицію сторони домовились про обмін двохкімнатної квартири на однокімнатну квартиру, проте варіанти обміну, які б влаштовували синів, були відсутні.

Разом з цим він стверджував, що 10 липня 2015 року його невістка ОСОБА_15, яка зареєстрована і проживає в с. Милятині Острозького району Рівненської області подала заяву до Нетішинського міського сектору ДМС України в Хмельницькій області з проханням зареєструвати її неповнолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка була зареєстрована разом з нею за місцем реєстрації батька дитини ОСОБА_6, однак текст заяви і дозвіл виконані однією особою, що не відповідає чинному законодавству.

13 липня 2015 року ОСОБА_6 комунальним підприємством Нетішинської міської ради ЖКО видана довідка в якій зазначена зареєстрованою в квартирі АДРЕСА_1, крім сторін по справі, донька ОСОБА_6 - ОСОБА_7.

Вважав, що порушене його право, оскільки фактичним і дійсним проживанням відповідачів є квартира АДРЕСА_2, реєстрація ОСОБА_7 здійснена без його згоди, просив задовольнити позов та визнати недійсною довідку в частині внесення відомостей про дійсне проживання ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_1.

Рішенням Нетішинського міського суду від 16 грудня 2015 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 вважають, що рішення не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, просили рішення скасувати та визнати недійсною довідку за №3195 від 13.07.2015 року видану ОСОБА_6 комунальним підприємством Нетішинської міської ради „ЖКО" в якій незаконно внесений запис про дійсне проживання дочки ОСОБА_7 по АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 308 даного Кодексу передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В силу ст. ст. 10, 60 цього Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно із ч. 1 ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки місце проживання неповнолітньої ОСОБА_7 зареєстроване у місці реєстрації проживання її батькакв. АДРЕСА_1 й про реєстрацію її саме за цією адресою видана довідка.

Відомості зазначені в довідці є похідними від дійсної реєстрації місця проживання особи, яка незаконною у встановленому порядку не визнана.

За цих обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Її доводи не спростовують висновки суду і не містять підстав для скасування рішення.

Вирішуючи заяву про стягнення витрат на правову допомогу (ст. ст. 79, 84, 88 ЦПК) колегія суддів враховуючи зміст і об'єм заперечень проти апеляційної скарги, вважає достатнім визначити цю суму в 367,46 грн. (367,46:2=183,73).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Нетішинського міського суду від 16 грудня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6, ОСОБА_5 по 183,73 грн. судових витрат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.М. Юзюк