Рішення № 56904187, 22.03.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 668/5023/15-ц Головуючий в І інстанції Головко О.В. Номер провадження: №22-ц/791/619/16 Доповідач: Кутурланова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Орловської Н.В.,

Майданіка В.В.,

секретар Кутузова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючої в інтересах ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 21 грудня 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідно до умов Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1631 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до неї: № 1 від 17.09.2007 року, №2 від 25.02.2008 року, встановлено ОСОБА_5 загальний ліміт кредитування за наданими в рамках зазначеної угоди кредитами у розмірі 562 500,00 дол. США. Сторони домовились, що строки користування кредитними коштами, розмір кожного кредиту, відсоткової ставки за користування кредитними коштами, об'єкти кредитування встановлюються сторонами за їх взаємною згодою окремо в кожному кредитному договорі, укладеному в рамках цієї Генеральної кредитної угоди, які є її невід'ємними частинами. В рамках вказаної Генеральної кредитної угоди було укладено чотири кредитних договори.

Відповідно до кредитного договору № 010/04-02/1631-1 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року ОСОБА_5 надано кредит у сумі 158 800,00 дол. США строком до 01.08.2017 року зі сплатою 12.5 % річних відповідно до графіку погашення заборгованості, за користування кредитними коштами на рефінансування заборгованості в ХФ ТОВ КБ «Західінкомбанк».

Відповідно до кредитного договору № 010/04-02/1631-2 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року ОСОБА_5 надано кредит у сумі 138 200,00 дол. США строком до 01.08.2017 року зі сплатою 12.5 % річних відповідно до графіку погашення заборгованості, за користування кредитними коштами на споживчі цілі.

Відповідно до кредитного договору № 010/04-02/1631-3 від 17.09.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року ОСОБА_5 надано кредит у сумі 113 300,00 дол. США строком до 01.08.2017 року зі сплатою 12.5 % річних відповідно до графіку погашення заборгованості, за користування кредитними коштами на споживчі цілі.

Відповідно до кредитного договору № 010/04-02/1631-4 від 25.02.2008 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року ОСОБА_5 надано кредит у сумі 152 200,00 дол. США строком до 01.08.2017 року зі сплатою 13.25 % річних відповідно до графіку погашення заборгованості, за користування кредитними коштами на споживчі цілі.

Відповідно до умов укладених Кредитних договорів з додатковими угодами до них ОСОБА_5 зобов'язався щомісячно повертати кредитні кошти згідно встановленого графіку погашення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами щомісячно.

Крім того, в забезпечення належного виконання ОСОБА_5 умов за Генеральною кредитною угодою № 010/04-02/1631 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до неї та всіх кредитних договорів, укладених в її рамках із додатковими угодами до них, крім договорів іпотеки з ОСОБА_3, були також укладено договір поруки від 02.08.2007 року, із додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року, № 2 від 25.02.2008 року та № 3 від 29.04.2011 року, згідно яких ОСОБА_3 виступила поручителем ОСОБА_5 і взяла на себе зобов'язання відповідати перед Банком за його зобов'язаннями, що виникають з вищезазначених кредитних договорів, у повному обсязі цих зобов'язань.

Оскільки рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 13.01.2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 18.03.2015 року, задоволено позовні вимоги щодо дострокового солідарного стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за вищевказаними кредитними договорами, яка виникла станом на 20.01.2014 року та звернено стягнення на предмети іпотеки, що належать ОСОБА_3, однак зазначене рішення не виконано, позивач просив суд стягнути з поручителя на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" :

-достроково по кредитному договору № 010/04-02/1631-1 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року, що укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1631 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року, № 2 від 25.02.2008 року, станом на 27.02.2015 року заборгованість в сумі 147 621, 48 дол. США та штрафні санкції за невиконання умов договору в сумі 547 137, 70 грн.;

-достроково по кредитному договору № 010/04-02/1631-2 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року, що укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1631 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року, № 2 від 25.02.2008 року, заборгованість станом на 27.02.2015 року в сумі 131 894, 42 дол. США та штрафні санкції за невиконання умов договору в сумі 518 495, 52 грн.;

-достроково по кредитному договору № 010/04-02/1631-3 від 17.09.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року, що укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1631 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року, № 2 від 25.02.2008 року, заборгованість станом на 27.02.2015 року в сумі 109 275, 32 дол. США та штрафні санкції за невиконання умов договору в сумі 429 592, 62 грн.;

-достроково по кредитному договору № 010/04-02/1631-4 від 25.02.2008 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року, що укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1631 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року, № 2 від 25.02.2008 року, станом на 27.02.2015 року в сумі 148 611, 73 дол. США та штрафні санкції за невиконання умов договору в сумі 554 336, 86 грн. та судові витрати.;

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 21 грудня 2015 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за договором поруки від 02.08.2007 року та додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року, № 2 від 25.02.2008 року, № 3 від 29.04.2011 року достроково по кредитному договору № 010/04-02/1631-1 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року, що укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1631 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року, № 2 від 25.02.2008 року, станом на 27.02.2015 року в сумі 147 621, 48 дол. США та штрафні санкції за невиконання умов договору в сумі 547 137, 70 грн.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за договором поруки від 02.08.2007 року та додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року, № 2 від 25.02.2008 року, № 3 від 29.04.2011 року достроково по кредитному договору № 010/04-02/1631-2 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року, що укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1631 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року, № 2 від 25.02.2008 року, станом на 27.02.2015 року в сумі 131 894, 42 дол. США та штрафні санкції за невиконання умов договору в сумі 518 495, 52 грн.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за договором поруки від 02.08.2007 року та додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року, № 2 від 25.02.2008 року, № 3 від 29.04.2011 року достроково по кредитному договору № 010/04-02/1631-3 від 17.09.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року, що укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1631 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року, № 2 від 25.02.2008 року, станом на 27.02.2015 року в сумі 109 275, 32 дол. США та штрафні санкції за невиконання умов договору в сумі 429 592, 62 грн.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за договором поруки від 02.08.2007 року та додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року, № 2 від 25.02.2008 року, № 3 від 29.04.2011 року достроково по кредитному договору № 010/04-02/1631-4 від 25.02.2008 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року, що укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1631 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року, № 2 від 25.02.2008 року, станом на 27.02.2015 року в сумі 148 611, 73 дол. США та штрафні санкції за невиконання умов договору в сумі 554 336, 86 грн.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" судові витрати в сумі 3654 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діюча в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до поручителя, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» доводи апеляційної скарги не визнало, вважаючи їх безпідставними, а ухвалене у справі рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку із чим просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник порушив умови укладених кредитних договорів щодо порядку та строків повернення кредитних коштів, а вимога Банку про дострокове повернення всієї суми заборгованості позичальник та відповідачка, як фінансовий поручитель, залишили без задоволення, при цьому рішення суду про дострокове стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки не виконано. За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з поручителя заборгованості за кредитними договорами, оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору і не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Однак колегія суддів не може в повній мірі погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та досліджених судом доказах.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України, передбачено що, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Судом вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до генеральної кредитної угоди №010/04-02/1631 від 02.08.2007 р. із додатковими угодами до неї: № 1 від 17.09.2007 р., №2 від 25.02.2008 р., встановлено ОСОБА_5 загальний ліміт кредитування за наданими в рамках даної Угоди кредитами у загальному розмірі 562 500,00 доларів США. Сторони домовились, що строки користування кредитними коштами, розмір кожного кредиту, відсоткової ставки за користування кредитними коштами, об'єкти кредитування встановлюються сторонами за їх взаємною згодою окремо в кожному кредитному договорі укладеному в рамках цієї Генеральної кредитної угоди, які є її невід'ємними частинами.

Відповідно до кредитного договору № 010/04-02/1631-1 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року ОСОБА_5 надано кредит у сумі 158 800,00 дол. США строком до 01.08.2017 року зі сплатою 12.5 % річних відповідно до графіку погашення заборгованості, за користування кредитними коштами на рефінансування заборгованості в ХФ ТОВ КБ «Західінкомбанк».

Відповідно до кредитного договору № 010/04-02/1631-2 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року ОСОБА_5 надано кредит у сумі 138 200,00 дол. США строком до 01.08.2017 року зі сплатою 12.5 % річних відповідно до графіку погашення заборгованості, за користування кредитними коштами на споживчі цілі.

Відповідно до кредитного договору № 010/04-02/1631-3 від 17.09.2007 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року ОСОБА_5 надано кредит у сумі 113 300,00 дол. США строком до 01.08.2017 року зі сплатою 12.5 % річних відповідно до графіку погашення заборгованості, за користування кредитними коштами на споживчі цілі.

Відповідно до кредитного договору № 010/04-02/1631-4 від 25.02.2008 року із додатковими угодами до нього: № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 29.04.2011 року ОСОБА_5 надано кредит у сумі 152 200,00 дол. США строком до 01.08.2017 року зі сплатою 13.25 % річних відповідно до графіку погашення заборгованості, за користування кредитними коштами на споживчі цілі.

Надання кредитних коштів за кредитними договорами проводилося позивачем на підставі письмової заяви позичальника, шляхом перерахування коштів в безготівковій формі з позичкового рахунку на поточний рахунок ОСОБА_5

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_5 зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №010/04-02/1631 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до неї та всіх кредитних договорів, укладених в її рамках із додатковими угодами до них між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 (дівоче прізвище ОСОБА_3) укладено договір іпотеки від 06.08.2007 року за реєстр. № 5507 нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.В. із додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року за реєстр. № 6795 та № 2 від 28.02.2008 року за реєстр. № 1219 відповідно до якого ОСОБА_3 передала в іпотеку банку належне їй нерухоме майно, а саме:

- житловий будинок літ. «А», житловою площею 61,0 кв.м., загальною площею 481,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці 154,0 кв.м.;

- двокімнатну квартиру житловою площею 39,1 кв.м., загальною площею 60,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

- однокімнатну квартиру житловою площею 11,4 кв.м., загальною площею 33,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Крім того, в забезпечення належного виконання ОСОБА_5 умов за Генеральною кредитною угодою №010/04-02/1631 від 02.08.2007 року із додатковими угодами до неї та всіх кредитних договорів, укладених в її рамках із додатковими угодами до них був укладений договір поруки від 02.08.2007 року, із додатковими угодами до нього: № 1 від 17.09.2007 року, № 2 від 25.02.2008 року та № 3 від 29.04.2011 року, згідно якого ОСОБА_3 виступила поручителем ОСОБА_5 і взяла на себе зобов'язання відповідати перед Банком за зобов'язаннями ОСОБА_5, що виникають з вищезазначених кредитних договорів, у повному обсязі цих зобов'язань.

Оскільки, починаючи з 2009 року позичальник допустив порушення умов та строків виконання укладених кредитних договорів, у зв'язку із чим за ним рахувалася заборгованість, Банк надіслав вимогу №84/10-б-00/8/36 від 18.01.2012 року позичальнику про дострокове виконання зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами на загальну суму 478 468, 81 дол., яка отримана боржником 23.01.2012 року.

Оскільки відповідно до п.1.9.1. вищевказаних кредитних договорів, укладених в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/04-02/1631 від 02.08.2007 року позичальник протягом 30 календарних днів з дати одержання відповідної вимоги був зобов'язаний виконати боргові зобов'язання у повному обсязі, то саме з цього часу слід обраховувати відлік строку пред'явлення вимогу до поручителя.

Зазначені суттєві для справи обставини безпідставно не взяті до уваги судом першої інстанції та не враховано, що надіславши вимогу боржнику про дострокове повернення кредитної заборгованості у повному обсязі, Банк використав передбачене положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п.1.9.1 право на односторонню зміну умов кредитного договору, чим змінив дату виконання основного зобов'язання, а тому саме з 23.02.2012 року починається відлік трирічного строку для пред'явлення вимоги до поручителя.

Отже, з урахуванням наведеного та відповідно до положень укладених кредитних договорів з додатками до них, договору поруки із додатками до нього, суду належало застосувати до спірних правовідносин положення ст.554 та п.4 ст.559 ЦК України, відповідно до яких поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, а тому у разі зміни кредитором на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання, зазначені правила застосовуються і до поручителя, а тому строк дії поруки підлягає обрахуванню саме з дати зміни виконання основного зобов'язання, що також зазначено і в правових позиціях, висловлених Верховним Судом України у постановах від 19 березня 2014 року у справі 6-20цс14 та від 13 лютого 2013 року № 6-3цс13, які відповідно до положень ст.360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України.

За таких обставин, враховуючи, що договір поруки припинив свою дію 23.02.2015 року, а позов до поручителя про стягнення заборгованості пред'явлено лише 21.04.2015 року, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, оскільки вимога про стягнення заборгованих сум заявлена кредитором після спливу строків позовної давності, про застосування яких у спірних правовідносинах заявлено відповідачем.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючої від інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 21 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий підпис О.В. Кутурланова

Судді: підпис В.В. Майданік

підпис Н.В.Орловська

З оригіналом згідно:

Копія рішення оформлена 29 березня 2016 року

Рішення набрало законної сили 22 березня 2016 року

Суддя О.В. Кутурланова

Секретар судового засідання О.В. Прушинська