Постанова № 56902664, 24.03.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року Житомир справа № 806/49/16

категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Черняхович І.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просила витребувати заяву разом з усіма додатками та матеріалами, відмову на яку було надано у листі № 19-6-7777.7-6876/25-15 від 27.11.2015, документальне підтвердження володіння земельною ділянкою іншою особою вказаною у листі № 19-6-7777.7-6876/25-15 від 27.11.2015 ; визнати незаконними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства у власність на території Іванівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути раніше подану заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства у власність на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області та надати письмову відповідь. В обґрунтування позову зазначає, що вказана земельна ділянка, як зазначено в листі, передана в оренду, а тому не може надаватись для ведення особистого селянського господарства позивачу. Однак, передача зазначеної земельної ділянки в оренду не є доведеним фактом . За таких обставин, позивач вважає, що відмова позивача у наданні земельної ділянки не відповідає нормам чинного законодавства.

Представник позивача у судове засідання не прибув, позовні вимоги підтримав, подав заяву, в якій просить справу розглянути у письмовому провадженні.

Представник позивача проти задоволення позову заперечував, надіслав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у порядку скороченого провадження

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження у відповідності з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши надані сторонами матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають юридичне значення у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що 27.10.2015 ОСОБА_1 звернулась з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області (а.с.8).

Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву, Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області, листом №19-6-7777.7-6876/25-15 від 27.11.2015 року відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, оскільки вказана в його заяві земельна ділянка вже передана в оренду іншій особі для ведення фермерського господарства (а.с.7).

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Земельним кодексом України.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Приписами частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено що, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 117 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем разом із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою було надано необхідні документи, зокрема: копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, викопіювання з кадастрової карти (плану) з відображенням місця розташування земельної ділянки та викопіювання з плану земель Іванківської сільської ради з відображенням місця розташування земельної ділянки. (а.с.9-11).

Отже, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, діє в межах визначених статтею 122 Земельного Кодексу України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом "Б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій визначених Земельним кодексом України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства у власність на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області неправомірні, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача розглянути повторно його заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою саме протягом 10 календарних днів з моменту вступу рішення по даній справі в законну силу, суд керується частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, якою передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Відтак, суд не може встановлювати інший термін для розгляду таких заяв.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 974,40 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Керуючись статями 86, 94, 158-162, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства у власність на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства у власність на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 974,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.Е.Черняхович

Повний текст постанови виготовлено: 31 березня 2016 р.