Ухвала суду № 56902529, 09.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 березня 2016 р. справа № 804/482/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Овсюк Олени Андріївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

22 січня 2016 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Овсюк Олени Андріївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Разом з позовною заявою позивач надав до суду заяву, в якій просить суд звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку із тяжким матеріальним становищем.

Пред'явлений адміністративний позов ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 р. залишено без руху, через невідповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом десяти днів з моменту отримання зазначеної ухвали, шляхом надання документу, що підтверджує сплату судового збору за подання адміністративного позову у встановленому Законом розмірі.

На адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому зазначено, що 20.02.2016 р. позивачем отримано копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 р. про залишення позовної заяви без руху.

23.02.2016 р. засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 на усунення недоліків адміністративного позову, в якій позивач повторно просить суд звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку із тяжким матеріальним становищем.

На підтвердження тяжкого матеріального становища позивач надав до суду довідку управління ПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якій зазначено, що дані персоніфікованого обліку на застраховану особу ОСОБА_1 з 01.01.2015 р. по 30.11.2015 р. - відсутні.

Враховуючи, що суддя Д.П. Павловський перебував у щорічній основній відпустці, адміністративну справу розглянуто 09.03.2016 р.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи приписи ст. ст. 69 - 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що довідка, надана в якості тяжкого матеріального становища позивача не є належним та допустимим письмовим доказом тяжкого матеріального становища, тому, у задоволенні вимог заяви про звільнення від сплати судового збору слід відмовити повністю, виходячи також з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік суб'єктів які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подання до адміністративного суду позовної заяви, у зв'язку із чим, суд вважає відсутність підстав для задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Отже, станом на 09.03.2016 р. вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 р. про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані, з клопотанням про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, до суду позивач не звернувся.

Згідно із частиною другою ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Суд вважає, що позивачу надано достатньо часу з 25.01.2016 р. по 09.03.2016 р. на усунення недоліків адміністративного позову, з урахуванням можливого направлення документів засобами поштового зв'язку.

Також, суд зауважує, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 р. про залишення позовної заяви без руху позивачем в апеляційному порядку не оскаржена, отже, є такою, що набрала законної сили.

Відповідно до пункту першого частини третьої ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Враховуючи, що позивачем вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 р. про залишення позовної заяви без руху, яка набрала законної сили, станом на 09.03.2016 р. не виконано, даний адміністративний позов з доданими до нього додатками підлягає поверненню позивачу.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Проте, суд не вирішує питання щодо повернення позивачу судового збору, враховуючи, що при зверненні до суду судовий збір ним не було сплачено, що і стало підставою для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 87, 104 - 108, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити повністю.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Овсюк Олени Андріївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський