Постанова № 56902009, 04.04.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/976/16-а

Провадження № 2-а/591/133/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2016 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Бурда Б.В. розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, спонукання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

Позивач свої вимоги мотивує тим, що після звільнення в запас у 2007 році йому була призначена пенсія за вислугу років, основний розмір якої складав 89 % грошового забезпечення за вислугу 33 років. На виконання рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 року йому було проведено перерахунок пенсії на підставі наказу МО України № 814 внаслідок якого розмір раніше призначеної пенсії зменшено до 70 %, тобто зменшено основний розмір пенсії на 19%. Він неодноразово звертався до відповідача щодо перерахунку його пенсії з застосуванням 89 % грошового забезпечення, але йому відповідач відмовляє. Вважає вказані дії відповідача протиправними, а тому просить зобов'язати відповідача провести перерахунок раніше нарахованої пенсії з 01.01.2014 року не порушуючи вимог ст. 58 Конституції України та визначити основний її розмір 89 % грошового забезпечення при вислуги 33 років, відповідно до вимог ст.13 Закону № 2262, що діяла до 01.05.2014 року.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову.

Судом встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати позивачу пенсію за вислугу років з 01.01.2014 виходячи з посадового окладу встановленого згідно наказу Міністра оборони №814.

На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії та визначено 70 % грошового забезпечення (вислуга 33 років) (а.с. 8).

Позивач звернувся до відповідача зі скаргою на порушення положень ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при здійсненні перерахунку його пенсії та зменшення її розміру до 70 % грошового забезпечення.

На вказане звернення позивача листом від 26.02.2016 відповідач роз'яснив, що перерахунок пенсії на виконання судового рішення проведено. На момент його виконання, статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статі не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 10).

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і проводиться в порядку і розмірах, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою ст. 51 цього Закону.

Згідно висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 24.04.2012 р. у справі № 21-84а12, який відповідно до вимог ч. 1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, частина третя ст. 63 Закону № 2262-ХІІ не вказує на рішення суб'єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.

З розрахунків пенсії (а.с. 8,9) вбачається, що позивачу призначено пенсію за вислугу 33 років у розмірі 89 % від грошового забезпечення (а.с. 31).

Здійснюючи перерахунок пенсії позивачу, відповідач нарахував її розмір 70 % від грошового забезпечення позивача з посиланням на ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону, яка діяла на час перерахунку пенсії і здійснює виплату пенсії у такому розмірі.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166, який набрав чинності з 01.05.2014 р. внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону, яка діяла станом на 01.11.2004 р. - на момент призначення позивачу пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Тому звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 р. по справі № 1-рп/99 у п. 2 мотивувальної частини висловив правову позицію, що принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

А отже, з огляду на викладене, суд вважає, що позивачу пенсія має бути перерахована, виходячи з 89 % відповідних сум грошового забезпечення, оскільки стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166, не повинна застосовуватися до вже призначених пенсій.

Посилання відповідача на положення ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо обмеження розміру пенсії позивача на рівні 70 % від грошового забезпечення є безпідставним з огляду на зазначені вище норми закону.

Крім того суд зазначає, що між сторонами існує саме новий публічно-правовий спір щодо застосування ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» предметом якого є зменшення основного розміру грошового забезпечення позивача, який повинен вирішуватися саме шляхом подання нового позову, а не шляхом подання заяви у порядку ч. 9 ст. 267 КАС України, зокрема враховуючи строки здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру грошового забезпечення з 89 % до 70 % при здійсненні перерахунку пенсії слід визнати неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити її перерахунок та виплату, відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції, що діяла до 01.04.2014 року в розмірі 89% грошового забезпечення, за період з 01.01.2014 року.

Також на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені та понесені по справі судові витрати в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення основного розміру грошового забезпечення з 89 % до 70 % при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції, що діяла до 01.04.2014 року в розмірі 89 % грошового забезпечення починаючи з 01.01.2014 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 551, 21 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя