Ухвала суду № 56901482, 29.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2365/16

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.

Доповідач Бабій А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Бабія А. П.

суддів Станкевича В. А., Ступакова О. А.

при секретарі Железнові В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживача: витребування доказів переходу права вимоги, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20. 01. 2016 р.,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20. 01. 2016 р. постановлено вважати неподаною та повернути позивачу ОСОБА_2 її позовну заяву до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») про захист прав споживача: витребування доказів переходу права вимоги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування ухвали суду як такої, що не відповідає нормам процесуального права і не ґрунтується на вимогах діючого законодавства. Зокрема, вказала, що 30. 12. 2015 р. подала до суду першої інстанції клопотання про звільнення від сплати судового збору і, що її позов, пов'язаний з захистом прав споживачів, у зв'язку з чим за нього не передбачено сплату судового збору, і посилалася на те, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено вичерпний перелік пільг щодо сплати судового збору, а також, що з приводу даного питання є рішення апеляційних судів Харківської області та м. Києва, що споживачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів про захист їх прав.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22. 02. 2016 р. ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29. 02. 2016 р. відстрочено сплату ОСОБА_2 судового збору в розмірі 275 грн. 60 коп. до ухвалення апеляційним судом Одеської області судового рішення щодо розгляду вказаної апеляційної скарги.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги і просила звільнити її від сплати судового збору у даній справі.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи скарги і перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали (ч. 1 статті), а я кщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 2 статті).

Встановлено, що у позові ОСОБА_2 під назвою «про захист прав споживачів: витребування доказів переходу права вимоги» ставиться питання з посиланням, в тому числі на положення Закону України «Про захист прав споживачів» і ст. 137 (Витребування доказів), ст. 185 (Дослідження письмових доказів) ЦПК України про:

1. витребування у ПАТ «Дельта Банк» належних доказів, а саме оригіналів наступних документів:

-Договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30 .06. 2010 р.;

-Додатка № 2 до Договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30 .06. 2010 р.;

-Акту приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ від 26. 07. 2010 р;

-Кредитної справи в повному обсязі з первинними бухгалтерськими документами.

2. Забезпечення відповідно ст. ст. 10, 27, 185 ЦПК України права ОСОБА_2 брати участь у дослідженні доказів, знайомитися з оригіналами документів, знімати з них копії, фотографувати.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 23. 12. 2015 р. вказана позовна заява ОСОБА_2 залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору.

30. 12. 2015 р. ОСОБА_2 отримала копію цієї ухвали суду та в цей же день звернулася до суду з клопотанням про звільнення її від сплати судового збору.

У справі відсутні дані про розгляд судом першої інстанції (суддею) вказаного клопотання ОСОБА_2 про звільнення її від сплати судового збору, але ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20. 01. 2016 р. вищевказаний позов ОСОБА_2 визнано неподаним і повернуто ОСОБА_2

Таким чином, без постановлення ухвали щодо розгляду клопотання ОСОБА_2 про звільнення її від сплати судового збору ухвалою суду від 20. 01. 2016 р. цей позов на підставі ст. 121 ЦПК України визнано неподаним і повернуто позивачу.

Разом із тим, якщо позивачем заявлено клопотання про звільнення його від оплати судового збору, то наслідки, передбачені статтею 121 ЦПК, застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що судом постановляється відповідна ухвала.

Оскільки ж суд не розглянув вказане клопотання ОСОБА_2 про звільнення її від сплати судового збору, то постановлена ним ухвала про визнання неподаною її позовної заяви та повернення її ОСОБА_2 є передчасно постановленою.

Одночасно апеляційний суд відмічає, що вказуючи про необхідність сплати судового збору за подання позову ОСОБА_2 суд першої інстанції не вказав конкретну суму цього судового збору.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги та ніяким чином не відреагував на те, що суттю позовних вимог ОСОБА_2 є вимоги про витребування та дослідження саме доказів.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції порушив встановлений законом порядок щодо розгляду питання про відкриття провадження у справі з урахуванням вимог ст. 121 ЦПК України.

Відповідно ж до ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин вказана оскаржувана ухвала суду підлягає безумовному скасуванню з передачею питання щодо відкриття провадженні у справі за вказаним позовом ОСОБА_2 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Що стосується звернення ОСОБА_2 щодо звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке подане після відстрочення їй сплати судового збору до постановлення апеляційним судом ухвали за її апеляційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20. 01. 2016 р., про що вона заявила і в судовому засіданні апеляційної інстанції, то воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, у позовній заяві є посилання на вимоги про захист прав споживачів з посиланням на положення Закону України «Про захист прав споживачів» і на пільги зі сплати судового збору передбачені ст. 22 ч. 3 Закону України «Про захист прав споживачів», але у позові ставляться вимоги саме щодо «витребування доказів» і тому одночасне посилання на положення ЦПК України і на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду з посиланням на права споживача.

Доводи ОСОБА_2, що її апеляційна скарга стосується сплати судового збору і не стосується позовних вимог є необґрунтованими тому, що судом першої інстанції позовне провадження у справі не відкрито і їй повернуто позовну заяву саме у зв'язку з несплатою нею судового збору за подання позову на підставі положень ст. 121 ЦПК України.

Крім того, апеляційний суд відмічає, що заявником ставиться питання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з посиланням на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» раніше було передбачено, що споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору.

Проте, Законом України від 22. 05. 2015 р. № 484-VIII, який набрав чинності 01. 09. 2015 р., внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та викладено статтю 5 цього Закону в новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Заявник звернувся із апеляційною скаргою на момент чинності статті 5 Закону України «Про судовий збір» у новій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному Закону, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Виходячи з того, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, підстави для звільнення заявника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_2 і в такому випадку відсутні.

За наведених обставин не вбачається підстав для застосування положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» і роз'яснень п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17. 10. 2015 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а також положень Закону України «Про судовий збір» з питання звільнення від судового збору, у зв'язку з чим заява ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню.

При цьому, враховується роз'яснення п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17. 10. 2015 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Тому за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20. 01. 2016 р., з урахуванням відстрочення судом сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України і ст. 4 Закону України «Про судовий збір» належить стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 275,6 грн. на користь держави шляхом зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст. 307 ч. 2, ст. 312 ч. 1 п. 3, ст. ст. 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20. 01. 2016 р.і передати на новий розгляд до суду першої інстанції питання щодо відкриття провадження у справі з урахуванням положень ст. 121 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 275,6 грн. на користь держави шляхом зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції в частині стягнення судового збору, а в іншій частині оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій

В. А. Станкевич

О. А. Ступаков