Ухвала суду № 56901003, 01.04.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15912/15-К

Провадження № 1-кп/522/905/15

У Х В А Л А

В порядку ст. 331 КПК України

01 квітня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Попревича В.М.,

секретар судового засідання - Торчинська О.О.,

за участю прокурора - Ярового С.О.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинувачених у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст.368 КК України.

в с т а н о в и в:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст.368 КК України.

Під час судового засідання суд з власної ініціативи ставить на розгляд питання стосовно доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1

Захисник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 вважав за необхідне змінити запобіжний захід на більш м'який, з тих підстав, що відсутня обґрунтована підозра та ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 вважав за необхідне поміняти запобіжний захід на домашній арешт.

Сторона захисту вважали за доцільне запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 змінити на більш м'який.

Прокурор вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартою, з тих підстав, що ризики зазначені під час першого обрання запобіжного заходу не зменшились.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали дійшов висновку про наступне.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, до обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачається основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладений на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватись від органів суду, знищити, сховати чи спотворити будь-які документи, що можуть мати значення для кримінального провадження, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Суд вважає, що на даний час, перелічені вище ризики не зменшились, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання завдань кримінального провадження, тому вважає за необхідне на даному етапі продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 (шістдесят) днів.

Зважаючи на положення ч.3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України залишити без змін.

Суд з власної ініціативи ставить на розгляд питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2

Прокурор, просив продовжити строк тримання під вартою з тих підстав, що ризики зазначені під час першого обрання міри запобіжного заходу не зменшилися, та обвинувачений може порушувати свої процесуальні обов'язки.

Захисник та обвинувачений просили змінити запобіжний захід.

Суд, заслухавши думку сторін дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов'язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Обвинувачений ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.

При розгляді питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 суд враховує достатність підстав вважати, що ризики, які зазначені в п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися, крім того, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде достатнім у даному кримінальному провадженні Зважаючи на обставини, які викладені в ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, розмір майнової шкоди у завданні якого обвинувачується ОСОБА_7 та на відсутність обмежень передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на підставі зазначеного, враховуючи вимоги ст. 197 КПК України та ч. 7 ст. 194 КПК України, суд приходить до висновку, що буде доцільно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7

Крім того, суд з власної ініціативи ставить на розгляд питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3

Захисник вважав за необхідне змінити запобіжний захід, з тих підстав, що відсутні докази у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, тобто відсутні фактичні підстави тримання його під вартою, на домашній арешт, крім того, стан здоров'я ОСОБА_3 виключає застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника у повному обсязі.

Сторона захисту вважали за необхідне змінити запобіжний захід.

Прокурор вважав за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити, з тих підстав, що ризики зазначені під час першого обрання запобіжного заходу не зменшились і не відпали.

Суд, заслухавши думку сторін, прийшов до висновку про наступне.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов'язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, та відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Суд, враховує обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він обвинувачується, та розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується, та те, що ризики, передбачені п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, і дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може порушити покладені на нього законом процесуальні обов'язки та переховуватися від суду, незаконно впливати на обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, до обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачається основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Стосовно інших підстав, що враховуються при обранні запобіжного заходу, суд виходить із оцінки сукупності всіх обстави, які зазначені в ст. 178 КПК України, та приходить до висновку, що ризики зазначені при першому обранні запобіжного заходу не зменшилися, та строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити.

Зважаючи на положення ч.3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 331, 372, 132, 176-178, 182-183, 193-194, 196-197 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 вважати продовженим на 60 (шістдесят днів), тобто до 30 травня 2016 року.

Розмір застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 - залишити без змін.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 вважати продовженим на 60 (шістдесят днів) тобто до 30 травня 2016 року.

Розмір застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без змін.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 вважати продовженим на 60 (шістдесят днів) тобто до 30 травня 2016 року.

Розмір застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без змін.

Копію ухвали направити начальнику ОСІ УДПС України в Одеській області - для відома.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси Попревич В.М.

01.04.2016