Постанова № 56900086, 30.03.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 490/7432/15-п 30.03.2016 30.03.2016 30.03.2016

Номер провадження: 33/784/53/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 33/784/53/16 головуючий у першій інстанції

категорія: ч.1 ст.164 КУпАП суддя: Тішко Д.А.

доповідач апеляційного суду

суддя: Івченко О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Івченко О.М., за участю секретаря Тимошенка О.С. розглянула матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2015 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

- притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

За постановою судді 20 липня 2015 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 , знаходячись на вул. Кіровоградській в м. Миколаєві, здійснив реалізацію дизельного палива в кількості 55 літрів на суму 1001 грн., без відповідних дозвільних документів та не будучи зареєстрованим як суб'єкт господарської діяльності.

В апеляції ОСОБА_1 вважає, що судом не виконані вимоги ст.ст. 7, 245,280 КУпАП, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Вважає, що в складеному відносно нього протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, який саме вид господарської діяльності здійснював ОСОБА_1 без державної реєстрації як суб'єкт господарювання, не встановлено вид господарської діяльності, який підлягає ліцензуванню.

Вважає неналежними доказами долучені до матеріалів справи фотознімки.

Також зазначає, що в матеріалах справи йдеться про реалізацію дизельного палива, проте відсутні дані, що ця рідина є саме дизельним паливом, а факт реалізації не підтверджено жодним документом, свідків правопорушення також немає.

Пославшись на роз'яснення, які містяться в Пленумі ВСУ від 25 квітня 2003 року №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», вважає, що громадяни зобов'язані зареєструватись як суб'єкт підприємництва в тому разі, якщо здійснюють господарську діяльність систематично (коли продаж товарів здійснюється протягом року не менш ніж три рази).

Зазначає, що відповідно до диспозиції ч.1 ст. 164 КУпАП, яка є бланкетною, є обов'язковим посилання в протоколі як на певний вид господарської діяльності, так і на конкретні норми, які порушені.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, додатково надані матеріали, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яким він притягнутий до адміністративної відповідальності, ґрунтується на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом.

Так, дослідивши дані протоколу про адміністративне правопорушення суддею було встановлено, що 20 липня 2015 року приблизно о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1, знаходячись на вул. Кіровоградській м. Миколаєві, здійснював реалізацію дизельного палива в кількості 55 літрів на суму 1001 грн., без відповідних дозвільних документів та не будучи зареєстрованим як суб'єкт господарської діяльності.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1, наданих ним 20.07.2015 року, суддя також встановив, що правопорушник реалізовував паливно-мастильні матеріали з початку червня 2015 року на вул. Кіровоградській м. Миколаєва. 20.07.2015 року приблизно о 20 год. 30 хв. він продав дизельне паливо в кількості 55 літрів на суму 1001 грн. Крім того, пояснив, що на той момент він не був зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності, дозвільних документів на продаж дизельного палива у нього не було.

Пояснення ОСОБА_1 узгоджуються з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, згідно якого ОСОБА_1 не зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності.

Знаходження на вул. Кіровоградській, 23 в м. Миколаєві автозаправочної станції, яка складається з резервуару з дизельним паливом та топливороздаточними колонками, підтверджується даними протоколу огляду від 20.07.2015 року та долученими до нього фотознімками ( а.с. 12-15). Огляд проводився у присутності двох свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3

Оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП - провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Є безпідставними доводи апелянта про недотримання суддею норм закону, що на його думку привело до постановлення незаконного рішення.

Виходячи із вимог ст. ст.245, 280 КУпАП суддя всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із пояснень самого ОСОБА_1 убачається, що з червня 2015 року по 20 липня 2015 року він продавав дизельне паливо через спеціальний резервуар та вмонтовану колонку, що узгоджується із даними протоколу огляду місця події і це свідчить про систематичність реалізації ним паливно-мастильних матеріалів. Ця діяльність є господарською, оскільки була спрямована на отримання ним доходу в грошовій формі.

Що стосується твердження апелянта про неналежність такого доказу, як долучених до протоколу огляду фотознімків, то відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суддя у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП врахував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання та прийняв правильне рішення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ст.164 КУпАП, яке є достатнім та обґрунтованим.

З огляду на наведене постанова судді є законною обґрунтованою і скасуванню, про що просив апелянт, не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя