Рішення № 56895692, 18.02.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 18.02.2016

Справа № 334/8618/14-ц

Провадження № 2/334/712/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Дубини Л.А., при секретарі Філіпповій Ю.В., глянув у відкритому судовому засіданні у м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ПАТ « СК «АХА «Страхування» до ОСОБА_1, ПАТ «СК « Оранта-Січ» про стягнення суми страхового відшкодування,

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому вказує, що мiж ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» і ОСОБА_2 13.03.2012 року укладено Договiр добровiльного страхування наземного транспорту №517а/12зп, відповідно до умов якого страхова компанія взяла на себе зобовязання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

16.07.2012 року настав страховий випадок, і майну страхувальника, автомобілю НОМЕР_1 було заподіяно технічних ушкоджень в результаті ДТП, матеріальна шкода визначена у сумі 10023,77 грн.

Виконуючи свої зобовязання за Договором страхування позивач виплатив потерпілому страхове відшкодування у сумі 10023,77 грн., і у звязку з чим з страхового відшкодування позивач отримав право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь 100023,77 грн, а також понесені судові витрати на оплату судового збору.

Представник позивача у судове засідання не зявився, у заяві до суду просив розглядати справу без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

У звязку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача за наявними у справі доказами.

Представник відповідача ОСОБА_1 заперечує проти позову і просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у ПАТ «СК « Оранта-Січ» , до якого і мали бути звернуті вимоги позивача.

Крім того, позивачем не надано доказів, які підтверджують виплату страхового відшкодування вигодонабувачу ПАТ «ПУМБ» за договором страхування № 517а/12зп від 13.03.2012 року, а також згоду вигодонабувача на перерахування коштів ЧП «Петьков», який здійснив ремонт автомобіля НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 Суду не надано доказів, що позивачем взагалі було виплачено страхове відшкодування у сумі 10023,77 грн..

Представник ПАТ «СК « Оранта-Січ» заперечує проти позову і просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що протягом року з моменту ДПТ до нього не звертався ні власник пошкодженого транспортного засобу, ні вигодонабувач, ні страхова компанія, у якій застраховано цивільно-праоввув відповідальність ОСОБА_3, на страхова компанія, яка здійснила страхове відшкодування. ПАТ «СК « Оранта-Січ» не приймало рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, а отже, нічиї права порушені не були, і тому відсутній предмет спору між позивачем і ПАТ «СК « Оранта-Січ».

Крім того, ПАТ «СК « Оранта-Січ» залучено до участі у справі у якості співвідповідача за ухвалою суду від 02.12.2015 року, при цьому ніяких позовних вимог до страхової компанії не висунуто, а крім того, сплили строки позовної давності з моменту самої ДТП, що в відповідно до приписів ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позову.

Дослідивши надані докази та матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що мiж ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» і ОСОБА_2 13.03.2012 року укладено Договiр добровiльного страхування наземного транспорту №517а/12зп, відповідно до умов якого страхова компанія взяла на себе зобовязання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування (а.с. 6-15).

Вигодонабувачем за даним договором визначено ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», між тим, ні Договiр добровiльного страхування наземного транспорту №517а/12зп, ні матеріали справи не містять даних щодо укладання кредитного договору, договору застави щодо застрахованого транспортного засобу, позивач на вказані обставини у позові не посилається, тому ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» до участі не залучався.

Судом установлено, що 16.07.2012 року настав страховий випадок, а саме в результаті ДТП, яка сталася за участі автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3. В результаті ДТП вказаним автомобілям було завдано технічних пошкоджень.

Згідно постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.07.2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у звязку з порушенням п. 10.2 Правил дорожнього руху України. (а.с.20)

Згідно постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.07.2012 року ОСОБА_3В також визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у звязку з порушенням п. 10.2 Правил дорожнього руху України.(а.с.21)

Отже, заподіяння шкоди автомобілю ОСОБА_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди ПАТ « СК «АХА «Страхування» визнано страховим випадком.

Відповідно до Страхового акту №2012/V/OMOD06629/VESKO19609 від 14.08.2012 року та відповідного Розрахунку до нього вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю становить 10023,77 грн. (а.с. 22-24).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згiдно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове вiдшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичниx витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або iнша особа, що одержала страхове вiдшкодування, має до особи, відповідальної за заподiяний збиток.

У п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних спав « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року розяснено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Тобто, суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло ( з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника.

Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положень статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Зважаючи на наведене суд приходить до висновку, що у позивача до відповідача у даній справі виникло право вимоги страхового відшкодування саме в порядку суброгації.

При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди , яка сталася 16.07.2012 року.

Звідси, загальний строк 3-річний строк позовної давності мав би збігти 16.07.2015 року, але позивач звернувся до суду з даним позовом 05.09.2014 року ( а.с. 43), в і саме ця дата в силу вимог ст. 70 ЦПК України вважається датою подачі позову до суду.

Як вказує позивач у позовній заяві ним перераховано та виплачено потерпілому суму страхового відшкодування, разом з тим, не надає суду доказів такої виплати і не посилається на такі докази.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Крім того, як вже зазначалося дорожньо-транспортна пригода 16.07.2012 року сталася з вини водіїв ОСОБА_3 і ОСОБА_1 ( а.с. 20-21).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до розяснень, викладених у п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних спав « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року шкода, завдана кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці, завданій нею (у порядку часткової відповідальності).

Заявляючи вимоги, про стягнення с уми позивач зазначених положень закону не врахував, і не визначив розмір відшкодування у відповідній частці, яка відповідала б ступеню вини ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів заявлених позовних вимог до ОСОБА_1, а тому, позовні вимоги і в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог до ПАТ «СК « Оранта-Січ», то суд виходить з такого.

З полісу №АА/4998474 від 17.08.2011 року вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПАТ «СК « Оранта-Січ»

Згідно ст. 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової в відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01.07.2004 року страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу , внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 35 Закону №1961-ІV від 01.07.2004 року для отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

В ході судового розгляду установлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована в ПАТ « СК «АХА «Страхування».

Між тим, до часу розгляду справи у суді до ПАТ «СК « Оранта-Січ» позивач у даній справі не звертався, і не надавав документи для виплати страхового відшкодування, а тому ПАТ «СК « Оранта-Січ» і не відмовляла у виплаті страхового відшкодування, а відтак, нічиї права і не порушувала.

Як установлено судом у дому випадку має місце суброгація, а отже, перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку з 16.07.2012 року .

Звертаючись з даним позовом до суду позивач до ПАТ «СК « Оранта-Січ» ніяких позовних вимог не заявляв, і лише 05.11.2015 року звернулося до суду з заявою про залучення ПАТ «СК « Оранта-Січ»у якості співвідповідача, при цьому будь-яких вимог до останнього знову не заявляв.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З наведеного випливає, що позовні вимоги ПАТ « СК «АХА «Страхування» заявлені до ПАТ «СК « Оранта-Січ» поза межами строків позовної давності, про застосування яких просив представник останнього, а отже, у звязку з цим позовні вимоги до ПАТ «СК « Оранта-Січ» не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 10 та ст.. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «СК «АХА «Страхування» є необгрнутованими та недоведеними належними і допустимими доказами, а тому, у їх задоволенні необхідно відмовити у повному обсязі.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки суд дійшов висновку про необгрнутованість та недоведеність позовних вимог ПАТ «СК «АХА «Страхування» та необхідність відмови у їх задоволенні, то й у задоволенні вимог про стягнення судових витрат також необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60,88,169, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 526, 993, 1188 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової в відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

В и р і ш и в :

В і д м о в и т и ПАТ « СК «АХА «Страхування» у задоволенні позову до ОСОБА_1, ПАТ «СК « Оранта-Січ» про стягнення суми страхового відшкодування.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Дубина Л. А.