Рішення № 56893564, 29.03.2016, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/172/16-ц

2/694/162/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

(заочне)

29.03.2016 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Кравченко Т.М.,

при секретарі Некречій Н.Я.,

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», третя особа ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення та зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на його користь відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоровю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що повязана з лікуванням потерпілого в сумі 21 990,32 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 1099 грн. Свої вимоги мотивує тим, що приблизно о 02 год. 05 хв. 03 січня 2015 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі в напрямку від с.Тарасівка до с. Боровикове Звенигородського району Черкаської області, в порушення вимог п. 2.3 б) ПДР України був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому під час руху по ділянці автодороги, що була вкрита ожеледицею, будучи заздалегідь поінформованим про негативні дорожні умови встановленим попереджувальним дорожнім знаком 1.13 «Слизька дорога» з табличками до нього 7.12 Ожеледиця» та 7.2.1 «Зона дії 5 км», не врахував дорожньої обстановки, що склалася та не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу, чим грубо порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого у момент підйому не справився з керуванням, допустив занос автомобіля, який перетнувши праве узбіччя, з'їхав у правий кювет та на відстані близько 398,5 м до повороту у напряму с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області перекинувся.

Внаслідок дорожньої-транспортної пригоди згідно висновку судово-медичної експертизи №491 від 20.03.2015 року ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Вироком Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Цивільно-правова відповідальності власника наземного транспортного засобу ОСОБА_4 була застрахована відповідачем згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/0596796, код страховика №132, укладеним 06.08.2014 року і дійсним до 05.08.2015 року.

02 жовтня 2015 року позивач надав ТДВ СК «Альфа-Гарант» всі необхідні документи, передбаченіст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування, але відповідач не сплатив страхове відшкодування, внаслідок чого він змушений звернутися до суду.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Не заперечували проти постановлення рішення при заочному розгляді справи. Представник ОСОБА_1 пояснив, що при постановленні вироку щодо ОСОБА_4 цивільні позови потерпілих судом не розглядались. Жодних розрахунків ОСОБА_4 з потерпілими не проводив, оскільки сума завданих збитків повністю покривається страховим відшкодуванням. Також просив стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Причини неявки суду не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Третя особа ОСОБА_4 судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Зі згоди представників позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 02 липня 2015 року, який набрав законної сили 03.08.2015 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Згідно вироку в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03 січня 2015 року з вини ОСОБА_4, що керував автомобілем автомобілем «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2, потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, у вигляді закритого перелому лівої ключиці з зміщенням уламків, закритих переломів кісток тазу з двох сторін зі зміщенням уламків (а.с. 6-8).

Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 37 Звенигородської ЦРЛ ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 03 по 05 січня 2015 року з діагнозом: Закритий перелом кісток тазу з права. Перелом лівої ключиці (а.с. 33).

З витягу з історії хвороби стаціонарного хворого №100056/56 КЗ Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» вбачається, що ОСОБА_3 перебував на лікуванні в ортопедо-травматологічному центрі з 05 по 15 січня 2015 року з діагнозом: Вертикально-нестабільний перелом кісток тазу. Перелом донної та сідничної кісток з права зі зміщенням уламків. Перелом крижових мас з права по типу бокової компресії. Перелом середньої третини лівої ключиці зі зміщенням уламків (а.с. 18).

Згідно довідки про тимчасову непрацездатність від 10.02.2015 року, виданої Звенигородської ЦРЛ, ОСОБА_3 був звільнений від занять в навчальному закладі з 10.02.2015 року по 29.04.2015 року. В подальшому йому були протипоказані фізичні навантаження та він був звільнений від фізкультури (а.с. 21, 22).

З витягу з історії хвороби стаціонарного хворого № 100056/56 КЗ Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» вбачається, що ОСОБА_3 перебував на лікуванні в ортопедо-травматологічному центрі з 11 по 14 січня 2016 року з діагнозом: Консолідований перелом кісток тазу. Консолідований перелом лівої ключиці з наявністю металофіксаторів (а.с. 19).

Позивачем додано до позову копії та в судовому засіданні досліджено оригінали документів про придбання ним ліків та інших товарів медичного призначення, оплату консультацій та обстежень (а.с. 23-27, 29, 31), витрати на проїзд до медичних закладів (а.с. 28,30,32) на загальну суму 21 990 грн. 32 коп.

Згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0596796 цивільна відповідальність ОСОБА_4 на момент скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди 03 січня 2015 року була застрахована відповідачем ТДВ СК «Альфа-Гарант». Строк дії полісу з 06.08.2014 року по 05.08.2015 року. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоровю сто тисяч гривень, за шкоду, заподіяну майну пятдесят тисяч гривень (а.с. 53).

02 жовтня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» із заявою про виплату йому страхового відшкодування (а.с. 12-15).

21 грудня 2015 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» направила листа позивачу з пропозицією надати додаткові документи (а.с. 56). Страхові виплати на час розгляду справи судом відповідачем не проведені, хоча з наданих позивачем документів вбачається, яке лікування йому призначалось та які ліки придбавались.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1ст. 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закону) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до ст. 5 цього Закону є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ч. 3ст. 9 Закону розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Згідно з ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції Закону, що діяла на момент ДТП), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно дост. 23 зазначеного Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є зокрема: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно з положенням ст. 24 Закону у звязку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, повязані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоровя, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Згідно звимогами ст. 26-1 Закону страховиком відшкодовується потерпілому- фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Розмір шкоди, заподіяної здоров'ю потерпілого ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що пов'язана з лікуванням потерпілого, документально ним підтверджений, а тому підлягає до стягнення в сумі 21 990 грн. 32 коп.

Ця сума включає в себе витрати обґрунтовані витрати, повязані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідних закладах охорони здоровя, та придбанням лікарських засобів. Крім того, сума, яку просить стягнути позивач, не перевищує страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, яка становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Враховуючи те, що з відповідача стягується відшкодування витрат потерпілому- фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю становить 1099 грн. та також підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути відшкодування шкоди заподіяної здоровю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 21 990 грн. 32 коп. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 1099 грн. 00 коп.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати за надання правової допомоги в сумі 1500 грн. та судовий збір на користь держави в сумі 551 грн. 20 коп.

На підставі ст. ст.23,1166,1167,1187,1194 ЦК України, ст. ст.9,22,23,24, 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224, 226-228 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» про про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Л.Українки, 26) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоровю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 21990 (двадцять одну тисячу девятсот девяносто) грн. 32 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 1099 (одну тисячу девяносто девять) грн. 00 коп., а всього 23089 (двадцять три тисячі вісімдесят девять) грн. 32 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 1500 (одна тисяча пятсот) грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Повний текст рішення складено 01 квітня 2016 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Т.М. Кравченко