Вирок № 56893055, 29.03.2016, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/172/16-к

Провадження № 1-кп/634/63/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2016смт Сахновщина

Харківської області

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Зимовського О.С.,

за участю секретаря - Ковбаса С.В.,

прокурора - Щербак К.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Сахновщина Харківської області кримінальне провадження № 12015220420000802 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця смт Сахновщина Харківської області, зареєстрованого АДРЕСА_2, проживаючого АДРЕСА_3, на даний час тимчасово проживаючого

АДРЕСА_1, не одруженого, освіта професійно-технічна, офіційно не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2015 року ОСОБА_2 перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_1, по АДРЕСА_4, під час вживання алкогольних напоїв, діючи з корисливих мотивів, маючи на меті заволодіння чужим майном, умисно та протиправно, шляхом зловживання довірою отримав від ОСОБА_4 мобільний телефон марки «ZTE» моделі «Blade Q Lux 3g», який був добровільно переданий останньому ОСОБА_1 для тимчасового користування, при цьому, достовірно знаючи, що повертати його не буде. Після чого, ОСОБА_2 розпорядився зазначеним мобільним телефоном на власний розсуд, продавши його ОСОБА_5 за 400 грн та витративши отриманні кошти на власні потреби, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 майнову шкоду, згідно висновку експерта № 129 Харківського НДЕКЦ МВС України від на суму 1200 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України визнав у повному обсязі. У вчиненому розкаюється.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.

Під час досудового розслідування між потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2

16 лютого 2016 року укладено угоду про примирення. Згідно з угодою підозрюваний та потерпілий дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 1 ст. 190 КК України, а ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і щиросердечно кається. Збитки завдані ОСОБА_1 відшкодовані, будь-яких матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 у потерпілого з приводу скоєного злочину не має, цивільний позов не заявлено.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди буде призначене покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу розміром 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 1 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути складена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисника і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження.

Частина 3 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2, визнав себе винним віднесений, відповідно до ст. 12 КК України до злочинів невеликої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.

Судом, шляхом надання пояснень обвинуваченого та потерпілого встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладання угоди судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений та потерпілий погоджуються на призначення узгодженої ними міри та виду покарання про що також не заперечував захисник обвинуваченого.

Положення ст. 473 КПК України обвинуваченому та потерпілому зрозуміли, наслідки укладання та затвердження угоди про примирення їм відомі.

Виходячи з викладеного та заслухавши думку прокурора, потерпілого, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувались.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню в порядку ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 473 - 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду про примирення від 16 лютого 2016 року по кримінальному провадженню №12015220420000802 за обвинуваченням ОСОБА_2, укладену між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 - затвердити.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, призначивши покарання у виді штрафу розміром 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень (п'ятсот десять гривень).

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Витрати за проведення товарознавчої експертизи №129 від 14.01.2016 року в сумі 306 грн 90 коп стягнути з ОСОБА_2 на користь держави(код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази: мобільний телефон марки «ZTE» моделі «Blade Q Lux 3g» - залишити власнику ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Сахновщинський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя :

Копія вірна.Суддя