Рішення № 56892839, 31.03.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/15598/15-ц

Провадження № 2/643/761/16

31.03.2016 р. Московський райсуд м. Харкова в складі головуючого судді Оксененко В.А., з участю секретаря-Башкевіч Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом

ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

встановив:

Представник ОСОБА_1, якій діє на підставі довіреності, 07.09.2015 р. в інтересах останньої, звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

В суді представник позивача позовні вимоги підтримав та вказав в обґрунтування наступне.

03.06.2015 р. між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір про надання інформаційних послуг б/н з приводу пошуку нерухомості (квартири) для придбання останньою у власність, при цьому, ОСОБА_2 зобов*язалась оплатити виконавцю зазначену послугу (п.1.1) в розмірі 5% від вартості обєкта нерухомого майна (п.3.4). 03.06.2015 р. виконавцем (Позивачем) знайдений об*єкт нерухомості, якій продавався ОСОБА_3, ОСОБА_4- квартира АДРЕСА_1, вартість якого визначена у 556500 гр.; квартира була надана відповідачу для огляду, нею оглянута 03.06.2015 р. та у той же день між ОСОБА_2 та продавцями укладений Договір авансу та оплаті послуг. В подальшому, відповідач, не повідомивши Виконавця послуг, таємно від позивача, 17.06.2015 р. уклала Договір купівли-продажу зазначеної квартири, при цьому, винагороди в розмірі 15750 гр. не оплатила; будь-яких претензій щодо не надання послуг, або неналежного виконання умов укладеного Договору не заявила. Тому, з посилкою на положення ст.ст. 526,530,527, 548-549 ЦК України просить стягнути на користь позивача (як ФОП) суму винагороди та штрафу згідно п.п.4.3, а також відшкодувати понесені судові витрати за сплату судового збору.

Представник відповідача позов не визнала та зазначила, що Позивач не надав їй вісь перелік інформаційних послуг, перелічених у п.п.2.1.3, 2.1.4, 2.1.5 Договору від 03.06.2015 р. Так, виконавець не надав Замовнику повний комплект документів на квартиру, не проінформував про наявність заборгованості по комунальним платежам та про хід перемов з продавцями, не надав консультації з приводу покупки квартири та її оформлення, що у цілому поставило під сумнів саму можливість укладення угоди у визначений термін; акту прийому-передачи виконаних робіт не складено. Крім того, умови п.3.1. та 4.2 Договору суперечать ЗУ «Про захист прав споживача», та є несправедливими, такими, що порушують права та інтереси відповідача.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, які надані сторонами, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інакше не встановлено договором.

03.06.2015 р. між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ОСОБА_2М.(замовник) укладено Договір про надання інформаційних послуг б/н з приводу пошуку нерухомості (квартири) для придбання у власність; ОСОБА_2 зобов*язалась оплатити виконавцю зазначену послугу (п.1.1, 2.2.1) в розмірі 5% від вартості обєкта нерухомого майна (п.3.4).

Договір сторонами не оспорений; сторони в суді не заперечували, що правочин здійснений добровольно; що здійснила пошук нерухомости, знайшла об*єкт- квартиру № 39 по вул.Г. Праці, буд. 20- Виконавець А в м. Харкові, вартістю 556500 гр. та 03.06.2015 р. надала цей об*єкт для огляду Замовнику.

Внаслідок огляду об*єкту нерухомости, між Замовником ОСОБА_2 та продавцем квартири 03.06.2015 р. був укладений Договір про аванс та оплату послуг, де, між іншим, сторони домовились про укладання договору купівли-продажу в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_5 до 17 год. 30.06.2015 р.

Приведені обставини свідчать про виконання Виконавцем послуг своїх обовязків, передбачених п.1.1.,2.1.1.,2.1.2,2.1.3 Договору.

Згідно ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану послугу в розмірі, в строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобовязаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_2 оплату за надані інформаційні послуги не здійснила, що і стало підставою звернення Виконавця послуг до суду за захистом порушених прав.

При укладенні Договору 03.06.2015 р. сторони домовились, що ОСОБА_2 оплачує виконавцю винагороду в розмірі 5% від вартості обєкта нерухомого майна, що складає 15750 гр. (п.1.1; п.3.4, п.7) та у разі порушення строків оплати сплачує штраф в розмірі 30% від вартості послуг (п.4.3).

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, 17.06.2015 р. ОСОБА_2 придбала у власність квартиру АДРЕСА_2 та зареєструвала її за собою.

Статтею 629 ЦК України щодо встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Суд не може прийняти посилання представника відповідача про порушення Позивачем пунктів 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5 Договору від 03.06.2015 р., про відсутність акту прийому-передачи виконаних робіт, про невідповідність пунктів 3.1. та 4.2 Договору положенням ЗУ «Про захист прав споживача» як підставу для відмови у позові.

Так, пунктом 4.2 укладеного 03.06.2015 р. Договору про надання послуг прямо передбачено, що (далі мовою оригінала): «В случае приобретения недвижимости Заказчиком без уведомления об этом исполнителя, к последнему не когут бать предъявлены претензии относительно ненадлежащего исполнения настоящего договора».

Як встановлено судом, ОСОБА_2 про укладення договору купівлі-продажу Позивача не повідомила та претензій до підписання цього договору Виконавцю послуг не висунула.

Відповідно до ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За приписом ч.2 ст.207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Договір про надання послуг від 03.06.2015 р. укладений з дотриманням чинного цивільного законодавства та недійсним не визнаний.

Відповідно положень статей 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тому, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі та стягує з відповідача на користь позивача 15750 гр. в рахунок оплати послуг та 4725 гр. (15750:30%), як штраф за неналежне виконання обов*язків.

ОСОБА_1 є однією особою з ФОП ОСОБА_1, договір про надання послуг підписаний цією особою зі зазначеним персональних даних фізичної особи (ІН), що також суд приймає до уваги.

Судові витрати суд присуджує стороні, на користь якої постановлено рішення, за правилом ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.212-213, 88 ЦПК України, ст. ст.203, 526, 661, 901,903 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1) на користь ФОП ОСОБА_1 (ІН2391316664) 15750 гр. в рахунок заборгованості, 1725 гр. в рахунок штрафу по Договору про надання послуг від 03.06.2015 р. та 487 гр.20 коп. в рахунок сплаченого судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 01.04.2016 р.

СУДДЯ : В.А. ОКСЕНЕНКО.