Ухвала суду № 56892358, 30.03.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11181/15-ц

н/п 6/640/2/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Левченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою Фермерського господарства «Клевань», ОСОБА_1, учасник третейського розгляду Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» про скасування рішення третейського суду,-

ВСТАНОВИВ:

22.06.2015 року до суду звернувся голова ФГ «Клевань» ОСОБА_1 з вказаною заявою, в якій він просить скасувати рішення третейського суду від 06.04.2015 року по справі №2/1061-2015 та скасувати ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2015 року за заявою ПАТ «Мегабанк» про видачу виконавчих листів на примусове виконання вказаного рішення третейського суду. В обгрунтування своєї заяви посилався на наступне. Між ФГ «Клевань» та відділенням «Київська регіональна дирекція» ПАТ «Мегабанк» був укладений кредитний договір №26-10/2013 від 15.07.2013 року. Між ОСОБА_1 та відділенням «Київська регіональна дирекція» ПАТ «Мегабанк» був укладений договір поруки №26-10/2013 від 15.07.2013 року. З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ФГ та банком було укладено договір застави рухомого майна та застави майбутнього врожаю озимового ріпаку №26-10/2013-з-1. Рішенням від 06.04.2015 року по справі №2/1061-2015 Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» по справі за позовом ПАТ «Мегабанк» до ФГ «Клевань» та ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 429237,71 грн., було задоволено позовні вимоги ПАТ «Мегабанк». Дане рішення підлягає скасуванню з наступних підстав. Зазначений кредитний договір має третейське застереження, яке суперечить ст. 16,17, 18,46 ЗУ «Про третейські суди». Також у третейському застереження не вказано місце розташування Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива». ПАТ «Мегабанк» повинен був надати витяг з Єдиного реєстру громадських формувань стосовно Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива». У тексті укладених договорів не міститься вказівки на те, що Регламент третейського суду є невідємною частиною договорів та відсутнє посилання на те, що сторонам відомий цей Регламент, а недодання вказаного Регламенту позбавило позивача свідомого вибору та волевиявлення при підписанні договору з третейським застереженням. 05.06.2014 року ФГ звернулось з заявою про вчинення злочину до Васильківського РВ ГУ МВС України в Київській області щодо факту незаконного заволодіння службовими особами ПАТ «Мегабанк» зернозбиральним комбайном та обладнанням до нього. На даний час органами досудового слідства по даній справі проводиться досудове розслідування. Таким чином, укладання третейського застереження на думку заявника було спрямоване на незаконне заволодіння майном ФГ «Клевань». Крім того, ПАТ «Мегабанк» було порушено процедуру реалізації заставленого майна. Оскаржуваним рішенням також були стягнуті штрафні санкції, які вже були нараховані та задоволені в попередньому рішенні від 27.06.2014 року. Більш того, заявники не були повідомлені в установленому законом порядку про розгляд справи третейським судом. Також, третейський суд вирішив питання про розірвання кредитного договору, але дане питання не підлягає розгляду у третейському суді. Тому, рішення від 06.04.2015 року підлягає скасуванню на підставі п.п. 1,2, 4 ч.3 ст. 51 ЗУ «Про третейські суди».

У судове засідання представник заявника ФГ «Клевань» та заявник ОСОБА_1 в судове засідання не зявились, повідомлені належним чином,

проте їх не явка не перешкоджає розгляду справи. (ч.2 ст. 389-4 ЦПК України).

Представник ПАТ «Мегабанк» в судове засідання не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, просив в задоволенні заяви відмовити з врахуванням додаткових заперечень наданих до суду 09.02.2016 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали третейської справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 389-1 ЦПК України, заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом.

Судом встановлено, що ПАТ «Мегабанк» звернувся до постійно діючого третейського суду при Асоціації «СЛОБОЖАНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА» з позовом до ФГ «Клевань» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та розірваня кредитного договору.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «СЛОБОЖАНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА» від 06.04.2015 р., прийнятим під головуванням судді Ульянова Д.В. у справі за №2/1061-2015, розірвано кредитний договір №26-10/2013 від 15.07.2013 року укладений між ПАТ «Мегабанк» та ФГ «Клевань», стягнуто на користь ПАТ «Мегабанк» з ФГ «Клевань» заборгованість за кредитним договором в розмірі 429237,71 грн., що складається з: залишок нарахованих та несплачених відсотків за період з 01.06.2014р. по 30.12.2014р. складає 281397,27 грн., суми штрафу, нарахованого згідно з п.7.1.2 Договору за невиконання п.4.2.14 Договору в розмірі 123 133,70грн., суми штрафу, нарахованого згідно з п.7.1.4 Договору за несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом та/або комісійних винагород, сума штрафу становить 24706,77 грн., витрати по сплаті третейського збору в розмірі 2000,00 грн., а також витрати на листування в розмірі 84,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за договором поруки №26-10/2013-п від 15.07.2013р., що укладений в забезпечення зобовязань за кредитним договором №26-10/2013 від 15.07.2013р. із ФГ «Клевань» в розмірі 429237,71 грн., що складається з: залишку нарахованих та несплачених відсотків за період з 01.06.2014р. по 30.12.2014 р. складає 281397,27 грн., суми штрафу, нарахованого згідно з п. 7.1.2 Договору за невиконання п. 4.2.14 Договору в розмірі 123133,70 грн., суми штрафу, нарахованого згідно з п.7.1.4 Договору за несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом та/або комісійних винагород, сума штрафу становить 24706,77 грн., витрати по сплаті третейського збору в розмірі 2000,00 грн., а також витрати на листування в розмірі 84,00 грн.

Стаття 55 Конституції Українигарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 51 Закону України «Про третейські суди» та ст.389-5 ЦПК Українивстановлений перелік підстав для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 389-5 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону.

5) третейський суд вирішив питання про права і обовязки осіб, які не брали участь у справі.

В своїй заяві заявник посилається як на підставу скасування вищезазначеного третейського суду на пп.1,2,4 ч.3 ст. 51 ЗУ «Про третейські суди».

Судом встановлено, що 15.07.2013 року між ПАТ «Мегабанк» та ФГ «Клевань» в особі голови господарства ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26-10/2013 та додаткові угоди до нього.

В якості забезпечення зобовязань за вказаним кредитним договором, 15.07.2013 року між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено

договір поруки №26-10/2013-п.

В судовому засіданні встановлено та не оскаржується сторонами, що вказані договори містять третейське застереження, а саме «сторони домовились, що всі спори, що виникають за цим договором між сторонами підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього договору, розглядаються Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Слобожанська Перспектива» (далі-Третейський суд) у відповідності з його регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватись одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомлені з Регламентом третейського суду.»

Відповідно до ст. 5Закону України «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Вказані третейські застереження, які містяться в договорах поруки та кредитному договору, ніяким чином не суперечать чинному законодавству, оскільки стаття 5 Закону України «Про третейські суди» передбачає, що будь-якій спір, який виникає з цивільних чи господарський правовідносин може бути переданий на розгляд третейського суду.

Так, п.14 ст.6 ЗУ «Про третейські суди» визначено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України №2983-VI від 03 лютого 2011 рокупісля набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом, про що виноситься мотивована ухвала.

Законом України «Про захист прав споживачів»визначається, що споживач -фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Таким чином, справи щодо захисту прав споживачів, якими є фізичні особи, підлягають вирішенню виключно державними судами.

З рішення третейського суду, яке заявник просить скасувати, вбачається, що рішення прийнято у справі за позовом банку у зв'язку із невиконанням позичальником своїх договірних зобов'язань.

За частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере на себе зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин з іншими суб'єктами здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах.

Відтак, незалежно від предмета і підстав позову та особи, яка звертається до суду з позовом (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають із споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка висловлена в постанові №6-856цс15 від 02 вересня 2015 року, відповідно до статті 389-5 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано якщо справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Але в даному випадку, спір, який виник між сторонами, не є спором щодо захисту прав споживачів. Оскільки, як вбачається з кредитного договору, кредитні кошти були взяті позичальником для своєї підприємницької діяльності, а саме для придбання сільськогосподарської техніки, а поручитель ОСОБА_1 не є споживачем банківських послуг відповідно до положень ЗУ "Про захист прав споживачів".

Тому, дана справа була підвідомча Постійно діючому третейському суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива».

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про третейські суди» при прийнятті позову третейський суд вирішує питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд третейського суду.

Посилання представника заявника, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою та цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За правиламист. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про третейські суди»третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З урахуванням викладеного, а також висновків, що містяться у Рішенні Конституційного Суду України від 10 січня 2008 р. N 1-рп/2008(справа про завдання третейського суду), у пункті 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав, гарантованих Конституцією України (ч.5 ст. 55).

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

А отже, суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 17 ЦПК України, ст.ст. 5,6,12,37 Закону України «Про третейські суди», справа за позовом ПАТ «Мегабанк» до ФГ «Клевань» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та розірвання кредитного договору- підвідомча третейському суду - Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива», у звязку з цим, третейським судом ухвалено рішення в межах третейської угоди.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про третейські суди», склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами,встановленими регламентом третейського суду.

Згідно ст. 17 вказаного Закону, формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

Склад третейського суду, яким прийнято рішення повністю відповідає вимогам ст. 16-19 Закону, суддя, який приймав рішення ОСОБА_2 входить до списку третейських суддів Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива та має вищу юридичну освіту. В третейському застереженні сторони погодили, що розгляд спорів у третейському суді буде здійснюватись одноособово, при цьому сторони доручили голові третейського суду призначити суддю зі списку третейського суду.

Крім того, судом встановлено, що третейську угоду третейське застереження, що викладене у кредитному договорі та договорі поруки не визнано недійсним компетентним судом та склад третейського сулу, яким було прийнято оскаржене рішення повністю відповідає вимогам статей 16-19 Закону України «Про третейські суди».

А посилання, заявника, що він не знає де, знаходився Постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Слобожанська Перспектива», то дане твердження суперечить положенням ст. 627 ЦК України.

Статтею 389-5 ЦПК України встановлено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею, тобто існує вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду.

Відповідно дост. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Посилання заявника, що рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації «Слобожанська Перспектива»від 27.06.2014 року була вже стягнута заборгованість, то слід зазначити наступне.

Як роз'яснено у абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другоюстатті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Разом з цим, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2015 року, яку просить скасувати заявник, видані виконавчі листи на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» від 06.04.2015 року по справі 2/1061-2015, при цьому підстав визначених ст. 389-10 ЦПК України щодо відмови у видачі виконавчих листів не встановлено. А скасування вказаної ухвали не передбачено нормами ЦПК України.

Оцінивши належність, допустимість, достатність доказів, судом підстав для скасування рішення третейського суду від 06.04.2015 р. по справі №2/1061-2015, передбачених ст. 389-5 ЦПК України не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що заява ФГ «Клевань» та ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду задоволенню не підлягає, а прийняте рішення Третейського суду від 06.04.2015 року не виходить за межі третейського застереження.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 82, 88, 3891, 3894-3896 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Фермерського господарства «Клевань», ОСОБА_1, учасник третейського розгляду Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» про скасування рішення третейського суду відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-дений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

СУДДЯ