Ухвала суду № 56892017, 04.04.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/9536/14

2-п/639/11/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 квітня 2016 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Іванової І.В.

за участю секретаря Тущенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 на заочне рішення , ухваленому Жовтневим районним судом м. Харкова 31 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова знаходиться вищевказана заява .

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надав письмову заяву ОСОБА_2 про відвід судді Івановій І.В. , яку підтримав у судовому засіданні та уточнив, що зазначений відвід стосується всього складу суду , у тому числі і секретаря судового засідання.

В обґрунтування відводу представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 посилався на те, що в провадженні судді Іванової І.В. з червня 2015 року знаходиться позов Прокурора Жовтневого району м. Харкова , який діяв в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки, вистелення та вселення. Будучи відповідачем по вказаній вище справі ,ОСОБА_2 сподівалася на справедливий і неупереджений розгляд справи незалежним та безстороннім судом, виключно на підставі повного і всебічного встановлення судом обставин спірних правовідносин. Проте, ситуація , що реально склалася під час розгляду справи, надала чітке розуміння відповідачу та її представнику , що субєктивне відношення судді Іванової І.В. до справи перешкоджає їй реалізувати її невідємне позитивне право на повний , законний, всебічний та неупереджений розгляд справи, обовязок реалізації якого покладений на державу безпосередньо Конституцією України. Так, суддя Іванова І.В. перед судовим засіданням у справі та після кожного судового засідання дозволяла собі вчинки ,які викликають сумнів у її обєктивності, незалежності та неупередженості, при цьому явно демонструючи своє прихильне ставлення до однієї із сторін провадження. Викликає занепокоєння той факт, що участь у цивільній справі беруть не лише зазначені особи, а ще й так званий «Іванов Григорій», який скоріше за все , є батьком ОСОБА_4. Так, не будучи ані позивачем, ані відповідачем, ані третьою особою, чи їхнім представником, ОСОБА_5 перед кожним судовим засіданням спілкувався з секретарем судового засідання та головуючим у справі суддею Івановою І.В. про стан та хід розгляду справи, цікавився у них про матеріали справи, що надійшли до суду стосовно цивільної справи. за позовом його сина, розповідав секретареві та головуючому неправдиві, а тим більше образливі речі відносно відповідача ОСОБА_2. При цьому, як секретар судового засідання, так і головуючий , попри всі заборони на те цивільно- процесуального законодавства, надавали ОСОБА_5 інформацію про стан розгляду справи та дозволяли собі обговорювати з ОСОБА_5 перебіг розгляду цивільної справи. І це при тому , що свідками цих обговорювань та консультацій були її представники. Зокрема , перед початком судового засідання, яке було призначене на 2 лютого 2016 року о 14 годині 30 хвилин, її представник став свідком того, що секретар судового засідання перед залом судових засідань/а точніше перед кабінетом судді Іванової І.В., який вона використовує замість залу судових засідань/ розповідала ОСОБА_5, який бере участь у справі, про відповідь, що прийшла на запит суду. Також ОСОБА_5 дозволив собі розповідати секретареві судового засідання про те, що ОСОБА_2 нібито «паскуда» та шахрайка». Розуміючи те, що секретар судового засідання не має жодного наміру зупинити ОСОБА_5 та переривати подібну розмову, її представник просто був змушений зробити секретареві судового засідання та ОСОБА_5 зауваження недопустимості таких розмов. У відповідь на це зауваження ОСОБА_5 перекинувся із брудною, неадекватною та позбавленню будь-якої логіки лайкою на самого її представника . Адже , буквально через декілька хвилин після словесної перепалки з її представником , ОСОБА_5 почав комусь дзвонити зі свого мобільного телефону. Після цього ОСОБА_5 кудись зник. Як виявилося пізніше, він телефонував нікому іншому як самій судді Івановій І.В.. Це підтвердила , власне кажучи сама судді після того , як вона прийшла до свого кабінету, де мало відбутися судове засідання, головуючий у справі ОСОБА_6 мабуть при цьому просто не помітивши присутність її представника , сказала ОСОБА_4 та відповідачеві ОСОБА_1 , що «а ваш дідусь мені тільки що дзвонив » . Після проведення судового засіданні , 2 лютого 2016 року суддя Іванова І.В. надала правову консультацію відповідачеві ОСОБА_1, а саме розяснила , що її син ОСОБА_4, позивач у цій же справі, повинен в будь-який час подати до суду відповідне клопотання про накладення арешту на нерухоме майно, яке знаходиться у неї в іпотеці. Судді Іванова І.В. застосовує професіональні знання та службове становище всупереч принципам правосуддя, відкрито демонструє заінтересованість в результатах розгляду справи на користь позивачів , що автоматично має виключати участь такого судді у розгляді справи. Така поведінка судді є грубим порушенням її конституційних прав. Таким чином виникає питання , чи можна вважати вчинок судді Іванової І.В. як законні дії щодо здійснення правосуддя?. Відповідь не потребує додаткового доказування - суддя Іванова І.В. делегувала на себе повноваження адвокатури. Також викликає стурбованість і однаковість прізвища судді з прізвищем позивача та з прізвищем гр.. ОСОБА_5, з яким суддя «любить говорити по телефону», що наводить на думку про їхні можливі родинні звязки. У звязку з цим , вона була змушене звернутися до ВККСУ з відповідною скаргою на дії головуючого в цивільній справі. На її думку факт подання нею скарги на дії судді Іванової І.В. матиме наслідком особисту образу головуючого та загострить конфлікт між відповідачем та суддею, збільшує напруження між сторонами у справі. Насамкінець маємо зауваження на той факт, що в провадженні судді Жовтневого районного суду м. Харкова Іванової І.В. одночасно перебувають дві діаметрально протилежні справи, в одній з яких вирішується питання щодо скасування заочного рішення про стягнення заборгованості за договором позики та звернення стягнення на предмет іпотеки, а в іншій вирішується законність вказаних договорів. Отже , оскільки суддя Іванова І.В. наразі фактично одночасно розглядає дві справи від вирішення якої залежить вирішення іншої, та з огляду на те, що зазначені обставини є перешкодою для забезпечення неупередженого розгляду справи , з метою усунення сумнівів в обєктивності зазначеного суду у справі , керуючись ст. 21, 23 ЦПК України, ОСОБА_2 заявляє відвід.

Суд, дослідивши матеріали справи , вважає, що відвід судді Івановій І.В. та секретарю Тущенко Т.В. не обґрунтований та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставах, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами (ч. ч. 2, 3 ст. 23 ЦПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо є інші обставини , які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді. Жодних підстав, які б виключали участь судді Іванової І.В. в розгляді вищевказаної справи , передбачених ст. 20 ЦПК України , не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦПК України секретар судового засідання , експерт , спеціаліст, перекладач не може брати участь у розгляді справи та підлягають відводу з підстав , зазначених у ст. 20 цього Кодексу .

Доводи відповідача ОСОБА_2 , викладені у заяві про відвід, щодо сумнів в об'єктивності та неупередженості судді не відповідають дійсності, є надуманими .

Також на думку суду не вбачається підстав для відводу секретаря судового засідання Тущенко Т.В..

Наведені відповідачем доводи щодо відводу судді та секретарю судового засідання , є її суб'єктивною думкою, котра не підтверджена, і не свідчить про наявність обставин, які би викликали сумніви в неупередженості, об'єктивності судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі , а за участю секретаря судового засідання Тущенко Т.В. розглядати вищевказану справу.

За таких обставин, заява про відвід головуючого судді та секретаря судового засідання Тущенко Т.В. є безпідставною і необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 20,21,22,23 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_3 про відвід судді Івановій І.В. та секретарю судового засідання Тущенко Т.В. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Іванова