Рішення № 56889953, 30.03.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21397/15-ц

Провадження № 2/127/884/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Завадюк О.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, який в процесі судового розгляду уточнив, мотивуючи свої вимоги тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2014 року у цивільній справі №127/27041/14-ц у прийняті заяви КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, суми втрат від інфляційних процесів та 3% річних від суми основного боргу відмовлено на підставі п.2 ч.3 ст.100, ст.ст.209, 210 ЦПК України та розяснено позивачу, що дані вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо предявлення позову.

Позивач є організацією, що надає населенню послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Помешкання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де проживають відповідачі, забезпечується послугами централізованого теплопостачання, які надаються позивачем. Однак, позивач терпить збитки у звязку з відмовою відповідачів розраховуватись за надані послуги, в результаті чого у останніх виникла заборгованість перед позивачем за період з 12.2010 року по 07.2015 року у розмірі 17002,54 грн з врахуванням щомісячних нарахувань, а також за період з 08.2012 року по 08.2015 року заборгованість із 3% річних у розмірі 1038,69 грн. та інфляційніх втрат у розмірі 9186,27 грн., що змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд останні задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги в частині стягнення з неї заборгованості за житлово-комунальні послуги не визнала та просила в задоволенні останніх відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з відповідача ОСОБА_3 визнала частково в межах загального строку позовної давності, що становить три роки, в іншій частині задоволення позову просила відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що згідно довідки Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці №656 від 17.02.2016 року в кімнаті №609 у будинку №20 по вул. Червоноармійська в м. Вінниці згідно ордера №144 від 08.07.1999 року був зареєстрований ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; дружина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 05.06.2003 року; донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 05.06.2003 року; донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 05.06.2003 року; син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, з 18.10.2004 року.

25.09.2007 року дружина ОСОБА_2, донька ОСОБА_4, донька ОСОБА_5, син ОСОБА_6 були виписані та 02.09.2008 року були повторно зареєстровані за вищезазначеною адресою.

Згідно ордера №03 від 04.11.2014 року, виданого КЕВ м. Вінниці ОСОБА_2, сім`я в складі: чоловік ОСОБА_3, дружина ОСОБА_2, донька ОСОБА_4, донька ОСОБА_5, син ОСОБА_6 була перереєстрована 12.11.2014 року за адресою: м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 20, кім.608-609 (а.с.73).

Вищевикладені обставини також підтверджуються витягом з реєстру особових рахунків житлового фонду КП ОЦ Житлово-комунального господарства м. Вінниці станом на 31.07.2015 року (а.с.4).

У відповідності до системного аналізу Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальну послугу. Таким чином, споживачем житлово-комунальних послуг є як власник, так і наймач житла, а також всі, хто отримує ці послуги, проживаючи у конкретному приміщенні.

Отже, з огляду на вищенаведене, відповідачі по справі є споживачами житлово-комунальних послуг.

Натомість, позивач є організацією, що надає населенню послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Помешкання, яке знаходиться за адресою: вул. Червоноармійська, 20, кім.608-609, м. Вінниця, де проживають відповідачі, забезпечується послугами централізованого теплопостачання, які надаються позивачем.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та сплачувати дані послуги у строки, встановлені договором або законом.

Разом з тим, договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води був підписаний між виконавцем КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» та споживачем ОСОБА_2 лише 10.12.2015 року (а.с.55-58).

Однак, незважаючи на те, що між сторонами не було укладено письмового договору про надання житлово-комунальних послуг до 10.12.2015 року, суд вважає, що між ними склались фактичні правові відносини, оскільки відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів», договір це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження дії усної угоди оформляється квитанцією (розрахунковим документом).

Згідно із статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги). Під таким розрахунковим документом слід розуміти квитанцію, яку щомісяця надсилає виконавець споживачам для оплати наданих їм житлово-комунальних послуг. Таким чином, підтвердженням наданої споживачу житлово-комунальної послуги є розрахункова квитанція.

Таким чином, особа стає споживачем житлово-комунальних послуг при умові, якщо вона фактично користується (чи має намір користуватись) цими послугами. Обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту початку користування цими послугами.

Згідно ч.1 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що кореспондується із ч.2 ст.68 ЖК УРСР, квартирна плата та плата за комунальні послуги нараховується та вноситься щомісячно.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Незважаючи на те, що відповідачі отримують комунальні послуги нарівні з іншими мешканцями будинку, позивач терпить збитки у звязку з нерегулярною та не в повній мірі сплатою відповідачами житлово-комунальних послуг, в результаті чого за період з грудня 2010 року по липень 2015 року у останніх утворилась заборгованість у розмірі 17002,54 грн. з врахуванням щомісячних нарахувань. Окрім того, за період з серпня 2012 року по серпень 2015 року у відповідачів утворилась заборгованість із 3% річних, що становить 1038,69 грн., та заборгованість із інфляційних втрат, що становить 9186,27 грн.

Суд звертає увагу, що позивачем правомірно нараховано 3% річних та інфляційні втрати, оскільки відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. А, у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у разі існування прострочення виконання грошового зобовязання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, що знайшло своє відображення також у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі №6-59цс13.

Отже, з огляду на вищенаведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач свої зобовязання по наданню житлово-комунальних послуг виконує, а відповідачі свої зобовязання по оплаті таких послуг виконують неналежним чином, а тому заборгованість у вищезазначеному розмірі підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку.

До того ж, суд звертає увагу, що стягнення з відповідачів проводяться в межах загального (трирічного) строку позовної давності, так як згідно матеріалів справи такий строк переривався у звязку із стягненням з відповідачів на користь позивача заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання згідно судового наказу Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.01.2011 року у справі №2-н-23-2011 р. за заявою КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання (а.с.8), зверненням позивача в грудні 2014 року до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості за спожиті послуги централізованого теплопостачання, в прийняті якої судом було відмовлено на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2014 року (а.с.9), укладенням між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 договору №45001747 про реєструктиризацію заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води від 10.12.2015 року (а.с.59), що свідчить про визнання відповідачем ОСОБА_2 свого обовязку щодо оплати за спожиті послуги, відповідно до ст.264 ЦПК України.

Так, зі змісту статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Також, позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають ріні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Окрім того, судовий збір, понесений позивачем у розмірі 272,28 грн. також підлягає стягненню з відповідачів, так як у відповідності ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, ст.ст.1, 68 ЖК УРСР ст.ст.212, 509, 525-526, 625 ЦК України, ст.ст.10, 60, 158, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованих за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», місцезнаходження якого за адресою: вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, п/р 2600591450001 ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 33126849, заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за період з 12.2010 року по 07.2015 року в сумі 17002 (сімнадцять тисяч дві) грн. 54 коп., а також за період з 08.2012 року по 08.2015 року 1038 (одна тисяча тридцять вісім) грн. 69 коп. 3% річних; 9186 (дев`ять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 27 коп. інфляційні.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 272 (двісті сімдесят дві) грн. 28 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: