Рішення № 56889924, 31.03.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2016 року

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого Баряка А.С.,

за участі секретаря Шмирової О.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником, -

В С Т А Н О В И В:

КЕВ м. Вінниця звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником, зазначивши, що наказом начальника КЕВ м. Вінниці № 152 від 01.11.2007 року гр. ОСОБА_2 було призначено на посаду начальника паливної групи КЕВ м. Вінниця. Під час проведення ревізії Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області в період з 27.05.2013 року по 25.07.2013 року, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Вінниці за період з 01.02.2012 року по 01.06.2013 року, під час якої виявлено незаконне списання, а саме: понаднормове списання в опалювальний період з 2012-2013 роки паливного мазуту М-100 в кількості 64,17 т. на загальну суму 417853,86 грн. без ПДВ. Списання мазуту на опалення будівель та споруд від котельні № 26 в/ч А1185 здійснювалось на підставі відповідного розрахунку, підписаного відповідачем ОСОБА_2, який був начальником паливної групи та відповідав за здійснення правильного розрахунку і списання використаного мазуту. Відповідний розрахунок ОСОБА_2 був зроблений з порушенням нормативно-правових актів, що призвело до неправильного застосування при переведенні добової витрати умовного палива в натуральне паливо калорійного еквівалента в розмірі 1,15 замість правильного 1,37. За результатами розгляду адміністративного позову ДФІ до КЕВ м. Вінниця, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.09.2014 року зобовязано КЕВ м. Вінниця перерахувати на рахунок загального фонду держбюджету вартість понаднормово списаного мазуту на суму 417853,86 грн. Зазначеною постановою було встановлено, що ДФІ у Вінницькій області дійшло обґрунтованого висновку про наявність порушень, щодо понаднормового списання в опалювальний період з 23.10.2012 по 13.04.2013 паливного мазуту М-100 в кількості 64,17 т. на загальну суму 417853,86 грн., через невірне застосування калорійного еквіваленту. Таким чином, на думку позивача, працівник ОСОБА_2 допустив порушення своїх трудових обовязків, що призвело до заподіяння КЕВ м. Вінниця шкоди в сумі 417853,86 грн., в силу чого позивач звертається до суду і просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду, заподіяну працівником, в межах середньої заробітної плати відповідача за березень-квітень 2015 року, в розмірі 3696,84 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обгрунтувавши їх обставинами, викладеними в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, зазначивши, що в його посадовій інструкції не має обовязку щодо складання відповідних розрахунків, зіслався на те, що згідно наказу Міністерства оборони України № 448 від 03.07.2013 року відповідні розрахунки здійснює Квартирно-експлуатаційна служба Збройних сил України, яка є в кожній військовій частині. Зазначив, що розрахунок є невірним також і в частині не включення до нього витрат по спалюванню мазуту на підігрів основного мазуту для подачі його до форсунок трьох котлів, які для цієї мети спалювали по 3,6 кг мазуту на 1 тону за добу. На 2012-2013 роки розрахунки, взагалі, не проводились, а використовувались старі розрахунки, що було встановлено під час проведення відповідної ревізії з пояснень працівника ЗСУ ОСОБА_3 Списання було встановлено лише документально, а фактична відсутність мазуту не була встановлена. Обовязок щодо перевірки фактичної наявності або залишку мазуту це є обовязок інспектора-ревізора паливної групи КЕВ, проте таких документів немає. Мазут перебував не у розпорядженні КЕВ, а у розпорядженні військової частини, де згодом було проведено очищення відповідних резервуарів, з яких видалено, згідно відповідного акту ревізії, 358468 тон залишків мазуту, а понаднормове списання, виходячи із згаданого розрахунку, становить всього лише 64 тони, які фактично могли залишатись в зазначених залишках мазуту. Зазначив, що ніяких розрахунків не підписував і не міг підписувати. Підпис на відповідному розрахунку не його. Звернув увагу на те, що займав посаду начальника паливної групи, а не інженера паливної групи, як зазначено у відповідному розрахунку. Правильність розрахунків перевіряє економіст та ревізор паливної групи, а не він. Підтвердив наявність наказів про накладення на нього дисциплінарних стягнень, однак не оскаржував їх, тому що вважав, що все це є безрезультатним та має наслідком його подальше звільнення. Просив в позові відмовити, оскільки не завдавав позивачу жодної шкоди.

Суд, врахувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, встановив, визначив та дослідив слідуючі докази, обставини та відповідні правовідносини:

Згідно копії довідки № 3928, виданої 04.11.2015 року Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця, вбачається, що ОСОБА_4 працював в КЕВ м. Вінниця, останнім часом займав посаду покрівельника, його середня заробітна плата за березень-квітень 2015 року склала 3696,84 грн. за місяць (а.с. 8).

Відповідно до довідки № 4789 від 30.12.2015 року, виданої Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця, вбачається, що гр. ОСОБА_2 був прийнятий на посаду начальника паливної групи КЕВ м. Вінниця, згідно наказу начальника КЕВ м. Вінниця № 152 від 01.11.2007 р. Наказом начальника КЕВ м. Вінниця № 148 від 09.10.2014 р. ОСОБА_2 було переведено на посаду покрівельника КЕВ м. Вінниця. Наказом начальника КЕВ м. Вінниця № 61 від 05.05.2015 р. працівника ЗСУ Ковальнського було звільнено з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП (а.с. 12).

Зміст посадової інструкції № 28 начальника паливної групи, затвердженої начальником КЕВ м. Вінниці ОСОБА_5 19.03.2014 року, зазначає, що до службових обовязків начальника паливної групи входить, зокрема: щоквартальна перевірка фактичної наявності палива на гарнізонному паливному складі та при котельних складах військових частин з оформленням актів; організація контролю за раціональним та економним витраченням котельного палива військовими частинами. Дана посадова інструкція містить особистий підпис ОСОБА_2 (а.с. 10-11).

Суд не бере до уваги при ухваленні рішення і відхиляє дану посадову інструкцію як доказ наявності посадових обовязків відповідача щодо складання розрахунків норм добових витрат на опалення будівель та приміщень від котелень в залежності від температури зовнішнього повітря, оскільки зазначена вище посадова інструкція, яка надана суду представником позивача як доказ наявності відповідних обовязків відповідача, була затверджена начальником КЕВ м. Вінниці ОСОБА_5 лише 19.03.2014 року, тобто після виникнення спірних правовідносин, які охоплюються предметом доказування по даному позову і мали місце в період опалювального сезону 2012 2013 рік, при цьому, суд звертає увагу на те, що зміст наданої посадової інструкції - не передбачає чіткого обовязку начальника паливної групи складати розрахунки норм добових витрат на опалення будівель та приміщень від котелень в залежності від температури зовнішнього повітря.

А відтак, при розгляді даної справи, не було встановлено, доведено та підтверджено належними і допустимими доказами наявність посадового обовязку у відповідача, в тому числі в опалювальний період з 23.10.2012 року по 13.04.2013 року, щодо складання розрахунків норм добових витрат на опалення будівель та приміщень від котелень в залежності від температури зовнішнього повітря.

Зміст постанови Вінницького окружного адміністративного суду, прийнятої 22.09.2014 року по адміністративній справі № 802/4701/13-а, за позовом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці про зобовязання вчинити дії, вказує, що судом, окрім всього, встановлено обставини наявності порушень щодо понаднормового списання в опалювальний період з 23.10.2012 року по 13.04.2013 року паливного мазуту М-100 в кількості 64,17 т. на загальну суму 417853,86 грн., через невірне застосування калорійного еквіваленту, при цьому позов задоволено повністю, зобовязано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці виконати вимоги зазначенні в листі вимозі від 29.08.2013 року № 02-08-28-14/6104 Державної фінансової інспекції у Вінницькій області: серед яких, зокрема, - перерахувати на рахунок загального фонду державного бюджету № 31115102700002 (суми, стягненні з винних осіб, за шкоду, заподіяну державі, підприємству, установі, організації) вартість понаднормово списаного мазуту на суму 417853,86 грн. (а.с. 13-21).

Суд звертає увагу на те, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.09.2014 року по справі № 802/4701/13-а встановлено обставини наявності порушень щодо понаднормового списання в опалювальний період з 23.10.2012 року по 13.04.2013 року паливного мазуту М-100 в кількості 64,17 т. на загальну суму 417853,86 грн., через невірне застосування калорійного еквіваленту, однак таким рішенням суду не встановлено обставин наявності у начальника паливної групи КЕВ м. Вінниці ОСОБА_2 винних дій, які перебувають в причинно-наслідковому звязку із спричиненням матеріальної шкоди КЕВ м. Вінниці, в результаті понаднормового списання відповідного палива, при цьому суду не надано інших судових рішень, які набрали законної сили, і в яких встановлено обставини наявності відповідних винних дій ОСОБА_2 при розгляді справ за участю самого ОСОБА_2, що є визначальною обставиною згідно приписів ч. 3 ст. 61 ЦПК України щодо звільнення від доказування таких обставин при розгляді інших справ.

Зміст розрахунку Норми добової витрати на опалення будівель і приміщень від котельні № 26 в/ч А1185 в залежності від температури зовнішнього повітря планова потреба 802089,9 кг.ум.пал/рік, затверджених 18.09.2012 р. начальником КЕВ м. Вінниця підполковником ОСОБА_6, та підписаних інженером паливної групи ОСОБА_2, зазначено коефіцієнт (калорійний еквівалент) мазуту 1,15.

Суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 категорично заперечив обставини складання та підписання особистим підписом відповідного розрахунку, вказавши, що не складав такого розрахунку, а підпис, проставлений на такому документі, не є його особистим підписом, при цьому назва зазначеної посади, а саме: «інженер паливної групи», яка зазначається перед підписом та прізвищем «В.М. Ковалівський» - не відповідає назві займаної ним в той час посади.

У звязку з чим, суд, в судовому засіданні, в порядку норми ч. 4 ст. 10 ЦПК України, розяснив сторонам їх право звернутись до суду із клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою правильності встановлення відповідних обставин щодо підтвердження або спростування проставлення відповідачем свого особистого підпису на зазначеному документі, а саме: розрахунку Норми добової витрати на опалення будівель і приміщень від котельні № 26 в/ч А1185 в залежності від температури зовнішнього повітря, однак, сторони відмовились та не проявили жодних намірів щодо звернення до суду із відповідним клопотанням.

А тому, при дослідженні та оцінці даного доказу, суд змушений оцінювати такий доказ за своїм внутрішнім переконанням, виходити із дослідження наявних в матеріалах справи інших доказів, в тому числі копії 1 сторінки паспорта громадянина України (а.с. 5), де зазначається особистий підпис ОСОБА_2, шляхом візуального порівняння особистого підпису ОСОБА_2, проставленого в належному йому паспорті громадянина України, та підпису, проставленого в відповідному розрахунку, які, і без застосування спеціальних знань, вказують на суттєву відмінність проставленого підпису в відповідному розрахунку від особистого підпису ОСОБА_2, проставленого ним в належному йому паспорті громадянина України.

В силу чого, суд критично відноситься до наданого суду доказу, а саме: розрахунку Норми добової витрати на опалення будівель і приміщень від котельні № 26 в/ч А1185 в залежності від температури зовнішнього повітря, в частині його складання та підписання посадовою особою ОСОБА_2, який займав на той час посаду начальника паливної групи, а не посаду, яка зазначена в такому документі, а саме: «інженер паливної групи», що обєктивно не залишилось би поза увагою ОСОБА_2 при підписанні такого документа, а тому суд відхиляє та не бере до уваги при ухваленні рішення даний документ як доказ складання відповідного розрахунку саме відповідачем.

Відповідно до ОСОБА_6 з Акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці за період з 01.02.2012 року по 01.06.2013 року, складеного Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області 01.08.2013 року № 08-07/12, вбачається, що ревізією (останній абзац ст. 11 ОСОБА_6 (а.с. 32)) правильності списання мазуту протягом опалювального періоду за 2012-2013 роки, проведеного шляхом співставлення актів списання мазуту, розрахунку потреби палива на опалення будівель в/ч А1185, начальником КЕВ м. Вінниця ОСОБА_6 та головним бухгалтером ОСОБА_7 внаслідок неналежної організації бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, в порушення вимог чинного законодавства, при списані палива застосовано калорійний еквівалент 1,15 замість 1,37, що призвело до понаднормового списання в опалювальний період з 23.10.2012 року по 13.04.2013 року паливного мазуту М-100 в кількості 64166,68 кг. (64,17 т.) на загальну суму 417853,86 грн. без ПДВ. В письмовому поясненні (останній абзац ст. 12 ОСОБА_6 (а.с. 33)) працівник ЗСУ ОСОБА_3 пояснив, що у 2012 році розрахунок потреби палива на опалення будівель у в/ч А1185 не проводився, для визначення норм добової витрати користувались розрахунком потреби палива на опалення будівель на 2010-2011 рік у звязку з незмінними вихідними даними. Зустрічною звіркою встановлено (перший абзац 13 ст. Витягу (а.с. 34)), що списання мазуту М-100 на опалення будівель і приміщень від котельні № 26 в/ч А1185 здійснювалось на підставі та згідно норм добової витрати на опалення, які розраховані від річної потреби на опалювальний період 2012-2013 року, підписані інженером паливної групи працівником ЗСУ ОСОБА_2 та затвердженні від 18.09.2012 року начальником КЕВ м. Вінниці ОСОБА_6 (а.с. 22-34).

Зміст довідки окремих питань фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці за період з 01.02.2012 року по 01.06.2013 року вказує, що, окрім зазначень про понаднормове списання в опалювальний період 2012-2013 р. мазуту М-100 в кількості 64,17 т., містяться посилання на те, що в грудні 2012 року з КЕВ м. Вінниці укладено угоду щодо виконання робіт з очищення 3-х резервуарів, загальна кількість очищеної суміші складала 358,468 т., при цьому ТОВ Українсько-німецька компанія «Біос» уклала угоду від 10.12.2012 року щодо вилучення та утилізації 358,468 тонн відходів. (а.с. 35-40).

Згідно Наказу начальника квартирно експлуатаційного відділу м. Вінниця № 205 від 31.12.2013 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зазначено, що у відповідності до ст. 147 КЗпП, за порушення трудової дисципліни начальнику паливної групи працівнику ЗСУ ОСОБА_8 було оголошено догану.

Суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні 04.03.2016 року, після дослідження письмових доказів, які знаходились в матеріалах справи, суд, постановивши усну ухвалу суду, задовольнив клопотання про оголошення перерви в розгляді даної справи, у звязку з наданням сторонам можливості надати суду додаткові докази в обгрунтування своїх позицій, проте інших доказів, окрім вище досліджених, сторони суду не надали, в силу чого, суд змушений ухвалювати рішення, виходячи із наданих суду доказів.

Зміст ч. 1 ст. 130 КЗпП України зазначає, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

За даних обставин, враховуючи надані суду докази, суд вважає, що в судовому засіданні не було беззаперечно доведено наявності у відповідача посадового обовязку щодо складання перед опалювальним періодом відповідного розрахунку норм добової витрати котельнями військових частин палива на опалення будівель і приміщень в залежності від температури зовнішнього повітря, при цьому суду не було надано на дослідження посадової інструкції відповідача, яка була ним отримана і підписана в період 2012-2013 роках, що обєктивно унеможливило встановити в судовому засіданні факт порушення відповідачем свого посадового обовязку щодо складання перед опалювальним періодом 2012-2013 роках розрахунку норми добової витрати на опалення будівель і приміщень від котельні № 26 в/ч А1185 в залежності від температури зовнішнього повітря, окрім цього, не було доведено допустимими доказами той факт, що відповідний розрахунок, на підставі якого відбулось списання, був складений з застосуванням невірних показників саме відповідачем, як і не було встановлено винності відповідача у понаднормовому списанні саме позивачем в опалювальний період з 23.10.2012 року по 13.04.2013 року паливного мазуту М-100 в кількості 64,17 т. на загальну суму 417853,86 грн. через невірне застосування калорійного еквіваленту в розрахунку Норми добової витрати на опалення будівель і приміщень від котельні № 26 в/ч А1185 в залежності від температури зовнішнього повітря, затвердженого 18.09.2012 р. начальником КЕВ м. Вінниця підполковником ОСОБА_6, та складеного особою, яку, з огляду на додержання судом основних засад цивільного судочинства, а саме: принципу змагальності та диспозитивності, - не вдалось встановити в судовому засіданні, при цьому, враховуючи, що в судовому засіданні, взагалі, не було доведено обставин фактичного спричинення позивачу відповідної шкоди, оскільки допущення документальної помилки при розрахунках не є обовязковою ознакою спричинення матеріальної шкоди та ознакою фактичного зникнення мазуту, що повинно беззаперечно підтверджуватись відповідними актами перевірки резервуарів щодо фактичного залишку в них мазуту до та після опалювального періоду, а тому суд вважає, що обставини, якими обгрунтовуються позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, в силу чого в позові слід відмовити повністю.

На підставі наведеного та керуючись: ч. 1 ст. 130 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя