Ухвала суду № 56887703, 01.04.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Карягіна В.А.

Доповідач - Орлов І.В.

Справа № 408/5383/15-ц

Провадження № 22ц/782/213/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2016 року

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Орлова І.В.,

суддів: Коротких О.Г., Стахової Н.В.,

за участю секретаря: Коротенка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на заочне рішення Біловодського районного суду Луганської області від 26 січня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 26 січня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» в особі Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі ПАТ «ВіЕйБі Банк» або позивач) до ОСОБА_3 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. З відповідача на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» стягнуто заборгованість за Договором банківського обслуговування № ВLаЖГА 00039685 від 01 червня 2011 року (далі Договір від 01.06.2011 року), яка станом на 07 серпня 2015 року дорівнювала 27.543,68 гривень та складалася з наступних чинників: заборгованість за кредитом - 13.549,63 гривень; заборгованість за відсотками - 6.101,55 гривень; комісія за розрахункове обслуговування 7.892,50 гривень. У задоволенні вимог про стягнення плати за пропуск платежів в сумі 95.617,83 гривень судом відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «ВіЕйБі Банк», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив: рішення від 26 січня 2016 року в частини відмови в задоволенні стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 штраф (пеню) за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором у розмірі 95.617,83 гривень.

В обґрунтування своїх доводів представник позивача зазначив, що відповідач не надав підтвердження того, що на території, де він проживає проводилася антитерористична операція. Вимоги про стягнення нарахованих на підставі пункту 4.3 Договору штрафних санкцій (пені), які були зазначені у наданому позивачем розрахунку, підлягали повному задоволенню.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 01 червня 2011 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 був укладений Договір банківського обслуговування № ВLаЖГА 00039685.

Відповідно до умов Договору від 01.06.2011 року відповідач отримав кредит в сумі 20.500,00 гривень строком до 01 червня 2014 року з річною п'ятнадцятивідсотковою процентною ставкою за користування кредитом та комісією за управління кредитом в розмірі 1,75 % від його суми.

Згідно з пунктом 3.3.2 Договору від 01.06.2011 року ОСОБА_3 зобов'язувався щомісячно виконувати свої боргові зобов'язання відповідно до Графіку в порядку, передбаченому пунктом 2.5 Загальної частини Договору та не пізніше 01 червня 2014 року (термін, визначений пунктом 2 Спеціальної частини Договору) повернути Банку всю суму наданих кредитних коштів, сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісії, а також на вимогу Банку сплатити можливу неустойку (штраф/пеню).

У зв'язку з тим, що взяті на себе договірні зобов'язання відповідач належним чином не виконав, станом на 07 серпня 2015 року утворилася загальна заборгованість в сумі 123.161,51 гривень, а саме: заборгованість за кредитом - 13.549,63 гривень; заборгованість за відсотками - 6.101,55 гривень; комісія за розрахункове обслуговування 7.892,50 гривень.

Стягнення з відповідача сум заборгованості за кредитом, відсотками та комісією за розрахункове обслуговування, сторони не оскаржували. Згідно з вимогами статті 303 ЦПК України, у цій частині рішення суду першої інстанції не переглядається.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення плати за пропуск платежів у сумі 95.617,83 гривень, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зареєстрований та проживає у місті Ровеньки Луганської області, яке входить до переліку населених пунктів на території яких здійснювалася антитерористична операція. За таких обставин ОСОБА_3 є особою, на яку розповсюджується дія Закону України № 1669-VII від 02 вересня 2014 року щодо встановлення мораторію на нарахування пені і штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 3.3.3 Договору від 01.06.2011 року був визначений обов'язок ОСОБА_3 у випадку прострочення виконання будь-яких боргових зобов'язань за Договором, не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати отримання письмової вимоги Банку надати документальне підтвердження отримуваного поточного доходу за останні півроку.

У разі невиконання відповідачем цього обов'язку, пунктом 4.2 Договору від 01.06.2011 року передбачено, що за умови, коли прострочення виконання боргових обов'язків за Договором перевищило 60 (шістдесят) календарних днів, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплати штраф у розмірі 25% від суми Кредиту (п.8 Спеціальної частини Договору).

Згідно з пунктом 4.3 Договору від 01.06.2011 року сторони визначили, що у випадку прострочення Позичальником сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу за Графіком, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню у розмірі 0,50 % за кожен день прострочення від суми невиконаних боргових зобов'язань (п.9 Спеціальної частини Договору).

Спеціальна частина Договору від 01.06.2011 року розкриває значення змісту пунктів 8 - «штраф, передбачений п. 4.2 Загальної частини Договору» та пункту 9 - «пеня, передбачена п. 4.3 Загальної частини Договору(ставка)».

З наданого позивачем Розрахунку заборгованості слідує, що останній, передбачений Графіком платіж, був здійснений ОСОБА_3 03 вересня 2012 року ( а.с.22 зворот). Про те, що відповідач отримував письмові вимоги Банку та не виконав передбачені пунктом 4.2 Договору від 01.06.2011 року обов'язки, наявними у матеріалах справи доказами не доведено.

Текст Договору від 01.06.2014 року не містить визначення поняття «плата за пропуск платежів». Зазначені у розрахунку нарахування під назвою «плата за пропуск платежів» в сумі 95.617,83 гривень позивач вважає пенею у розумінні приписів частини 2 статті 551 ЦК України. З вищевказаного розрахунку вбачається, що нарахування «плати за пропуск платежів», тобто «пені», ПАТ «ВіЕйБі Банк» здійснив починаючи з 02 квітня 2015 року до 07 серпня 2015 року (а. с. 22).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Вищевказаною нормою закону встановлено, що мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями вводиться у дію з 14 квітня 2014 року.

Реєстрацію місця мешкання відповідача з 17.01.1996 року здійснено у місті Ровеньки Луганської області (а. с. 20). Згідно з Розпорядженнями КМУ № 1053-р від 30.10.2014 року (втратило чинність 02.12.2015 року) та № 1275-р від 02.12.2015 року місто Ровеньки (Ровеньківська міська рада) входило та входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, правильно застосував правові норми та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

Підстав для стягнення за Договором від 01.06.2011 року нарахованої відповідачу з 02 квітня 2015 року плати за пропуск платежів (пені та штрафу), яка станом на 07.08.2015 року дорівнювала 95.617,83 гривень, немає. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують. Підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції немає.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 10.03.2016 року задоволено клопотання ПАТ «ВіЕйБі Банк» про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Відповідно до статті 88 ЦПК України, статей 3,4 Закону України «Про судовий збір» з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1.339,80 гривень (1.218,00 гривень (розмір мінімальної заробітної плати станом на листопад 2015 року (час подачі позову)) х 110 % = 1.339,8 гривень).

Керуючись статтями 304, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» відхилити.

Заочне рішення Біловодського районного суду Луганської області від 26 січня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на користь держави судові витрати у розмірі 1.339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок за подання апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: