Ухвала суду № 56887187, 22.03.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/233/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Паламарчук М. С.

Категорія 124 (104) Доповідач в колегії апеляційного суду Широкоряд Р. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2016 м.Кіровоград

Колегія суддів апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Широкоряда Р.В.,

суддів Новіцького Е.Й., Яковлєвої С.В.,

секретар Яременко З.А.,

за участі прокурора Добрової Н.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Д.В. Бабенка, поданою на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2015 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Олександрія Кіровоградської області, українку, громадянку України, не заміжню, із малолітньою дитиною на утриманні, із базовою загальною середньою освітою, безробітну, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, не судиму,

визнано винуватою за ст. 124 КК України, призначено покарання у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців; на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю один рік, покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Ухвалено стягнути на користь міського комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська лікарня № 1 міста Олександрії» витрати на лікування ОСОБА_5 в розмірі 1 664 гривні 80 копійок.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_4 визнана винуватою за вчинення умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинених у разі перевищення меж необхідної оборони.

Кримінальне правопорушення вчинене при наступних обставинах.

ОСОБА_4 09 серпня 2015 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, перебувала у дачному будинку АДРЕСА_3

В цей час до дачного будинку зайшов ОСОБА_6 і влаштував сварку із ОСОБА_4, в ході якої завдав один боковий удар лівою рукою в праве вухо обвинуваченої, від чого остання впала на підлогу. Після чого ОСОБА_6 почав передпліччям лівої руки тиснути на шию обвинуваченій.

Обвинувачена ОСОБА_4, діючи з мотивів захисту від фізичного насильства, скориставшись кухонним ножем, який тримала у правій руці, нанесла ним два цілеспрямованих удари в область лівої пахви ОСОБА_6, заподіявши останньому тяжкої шкоди, яка не спів розмірна небезпечності посягання.

Згідно з висновком експерта діями обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини по задньо-паховій лінії зліва у восьмому межребер'ї з формуванням рани, пошкодженням м'яких тканин та дев'ятого ребра, з проникненням у ліву плевральну порожнину та формуванням лівостороннього гемопневмоторексу, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Вирок суду першої інстанції оскаржено прокурором у кримінальному провадженні, який просить вирок суду першої інстанції скасувати, у зв'язку із неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити свій вирок, яким ОСОБА_4 визнати винуватою та призначити покарання за ст. 124 КК України у виді громадських робіт на строк 150 годин; фактичні обставини справи, доведеність винуватості ОСОБА_4 та правильність кваліфікації дій останнього не оспорюється.

Свої вимоги умотивовує наступними доводами.

Зазначає, що неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність полягає у незастосуванні закону, який підлягає застосуванню, яким визначено засади призначення покарання відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, що призвело до неправильного застосування Закону, який суперечить його точному змісту.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Судом першої інстанції, всупереч наведених вимог закону, призначено ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі.

За таких обставин, вирок суду першої інстанції, оскаржений прокурором, останній вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи та у дебатах думку прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу, подану прокурором у кримінальному провадженні, просив вирок суду першої інстанції змінити у частині призначеного покарання, призначивши ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт на строк 150 голин, дослідивши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.

За змістом ч. 3 ст. 349 КПК України - у разі, якщо судом першої інстанції визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким із учасників судового провадження не оспорюється, і такі докази, за погодженням учасників судового провадження, під час судового розгляду судом першої інстанції не досліджувалися, - учасники судового провадження позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дослідження доказів судом першої інстанції по даному кримінальному провадженні проведено, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, у скороченому процесуальному порядку, доведеність винуватості ОСОБА_4 ніким із учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченим, не оспорюється, як не оспорюється правильність кваліфікації дій обвинуваченого та фактичні обставини кримінального провадження, як їх встановлено.

Відтак, колегія суддів не вдається до оцінки доказів по кримінальному провадженні, і вважає винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, - доведеною, а кваліфікацію дій останнього як вчинення умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинених у разі перевищення меж необхідної оборони, - правильною.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції правильно, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченої, яка посередньо характеризується, не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружена, із малолітньою дитиною на утриманні, обставини, які пом'якшують ОСОБА_4 покарання, - щире каяття, сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують винуватій покарання.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції призначив обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у межах санкції статті обвинувачення, - у виді обмеження волі, звільнивши обвинувачену від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Разом із тим, судом залишено поза увагою положення ч. 3 ст. 61 КК України, відповідно до яких, обмеження волі не застосовується до жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Матеріалами кримінального провадження встановлено:на утриманні обвинуваченої ОСОБА_4 перебуває її донька - ОСОБА_7, 2012 року народження (аркуш провадження 83, том 1).

Відтак, доводи прокурора про те, що судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_4 покарання, неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, - є слушними, а тому колегія суддів частково погоджується із цими доводами та вважає за необхідне змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного обвинуваченій покарання.

Враховуючи наведене, всі обставини провадження та особу обвинуваченої, положення ст. 65 та ст. 50 КК України, колегією суддів вважається правильним та обґрунтованим за своїм видом та розміром, необхідним та достатнім для перевиховання обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів, таким, що відповідає меті покарання, - покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин.

Тож, колегія суддів змінює вирок суду першої інстанції в частині призначення обвинуваченій покарання.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 408, 419, 424 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_4 за ст. 124 КК України - змінити в частині призначення покарання.

ОСОБА_4 за ст. 124 КК України призначити покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.

В іншій частині вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_4 за ст. 124 КК України - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: /підписи/

Широкоряд Р.В. Яковлєва С.В. Новіцький Е.Й.

Відповідає оригіналу:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Р.В. Широкоряд