Ухвала суду № 56886558, 04.04.2016, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/77/16-а

УХВАЛА

04 квітня 2016 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Бондаренко В.В.

з участю секретаря Оверченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області клопотання ОСОБА_1 міської ради про скасування заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 районного споживчого товариства до ОСОБА_1 міської ради Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_1 міської ради Кіровоградської області, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2016 року Бобринецьке районне споживче товариство звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_1 міської ради №86 від 29.01.2016 року про припинення ОСОБА_1 районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КР №000300, виданого 05.06.1997 року ОСОБА_1 міською радою та вилучення земельної ділянки.

01 квітня 2016 року представник відповідача ОСОБА_2 подав клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, в якому просить скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, визначені ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2016 року з тих підстав, що між ОСОБА_1 міської радою та ОСОБА_1 РСТ існує приватноправовий спір з приводу реалізації права на земельну ділянку, що є підтвердженням того, що спір не підсудний загальному місцевому суду як адміністративному, захід забезпечення адміністративного позову не є співмірними із заявленими вимогами. Крім того, 30 березня 2016 року ОСОБА_1 міської радою внесено зміни до оскаржуваного рішення, а саме з тексту рішення виключено 1 та 3 частини та змінено його мотивувальну частину. За вказаних обставин вважає, що оскаржуване рішення, у урахуванням змін внесених 30 березня 2016 року на даний час не призводить до існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Клопотання підтримав.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, до суду засобами електронного звязку надіслала клопотання про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення адміністративного позову без участі позивача. В задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення адміністративного позову просила відмовити.

Суд дослідив клопотання про скасування заходів забезпечення позову та матеріали справи, оцінивши обгрунтованість необхідності скасування вжитого заходу забезпечення адміністративного позову дійшов висновку про необхідність відмови в задоволення клопотання виходячи з наступних підстав.

Оскаржуваним рішенням ОСОБА_1 міської ради шостої сесії сьомого скликання «Про припинення ОСОБА_1 районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КР №000300, виданий 05.06.1997 року ОСОБА_1 міською радою та вилучення земельної ділянки» №86 від 29.01.2016 року вирішено:

Скасувати рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради №168 від 29.05.1997 року «Про підтвердження права постійного користування землею», як незаконне.

Припинити ОСОБА_1 районному споживчому товариству право постійного користування земельною ділянкою для розміщення колгоспного ринку, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КР №000300 виданого 05.06.1997 року ОСОБА_1 міською радою та вилучити дану земельну ділянку, що перебуває у комунальній власності, для суспільних та інших потреб.

Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КР №000300 виданий 05.06.1997 року ОСОБА_1 міською радою ОСОБА_1 районному споживчому товариству.

Вилучення земельної ділянки здійснити з урахуванням рішень ОСОБА_1 міської ради … на підставі відповідних державних актів, належать на праві власності іншим особам.

Вилучену земельну ділянку перевести у землі запасу ОСОБА_1 міської ради.

30 березня 2016 року ОСОБА_1 міською радою девятої сесії сьомого скликання прийнято рішення №259 «Про внесення змін до рішення ОСОБА_1 міської ради № 86 від 29.01.2016 року «Про припинення ОСОБА_1 районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КР №000300, виданий 05.06.1997 року ОСОБА_1 міською радою та вилучення земельної ділянки»», яким змінено описову частину та з тексту оскаржуваного рішення виключено 1 та 3 частини щодо скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради №168 від 29.05.1997 року «Про підтвердження права постійного користування землею» та щодо скасування Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КР №000300 виданого 05.06.1997 року ОСОБА_1 міською радою ОСОБА_1 районному споживчому товариству.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

У відповідності до ч.2 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2016 року за заявою позивача адміністративний позов забезпечено шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення до прийняття в адміністративній справі № 383/77/16-а рішення по суті.

Вказаний захід забезпечення вжитий в межах позовних вимог та є співмірним з позовними вимогами.

Згідно з ч.2 ст. 118 КАС України відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

З оскаржуваного рішення вбачається, що воно прийняте відносно ОСОБА_1 районного споживчого товариства тобто щодо скасування рішення про підтвердження права постійного користування землею ОСОБА_1 районному споживчому товариству, припинення йому цього права, скасування виданого йому державного акту та вилучення земельної ділянки з її переведенням в землі запасу ОСОБА_1 міської ради, суд приходить до висновку, що твердження про те, що оскаржуване рішення не стосується права і інтересів ОСОБА_1 районного споживчого товариства та не задало взагалі шкоди відхиляється як належно не обґрунтоване.

Всі заперечення відповідача з приводу відсутності підстав для задоволення адміністративного позову по суті спору з приводу наявності чи відсутності прав у сторін спору на землю, незаконності попередніх рішень міської ради та державного акту як підставу для скасування вжитого заходу забезпечення позову суд оцінює критично та відхиляє, оскільки обґрунтованість вказаних доводів судом оцінюється під час прийняття кінцевого рішення за результатами судового розгляду справи по суті, а не під час розгляду питання про його забезпечення, де питання щодо вирішення спору по суті не вирішується.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладені обставини та норми законодавства, доводи представників сторін, а також оцінивши докази, які містяться у справі, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування вжитого заходу забезпечення позову, оскільки, за переконанням суду, представником позивача обґрунтовано та доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача ОСОБА_1 районного споживчого товариства, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а захист прав та інтересів позивача стане неможливим без зупинення дії оскаржуваного рішення до прийняття у справі судового рішення по суті.

Доводи клопотання не спростовують висновків Бобринецького районного суду Кіровоградської області, викладених в ухвалі від 11 лютого 2016 року про забезпечення адміністративного позову, а отже підстави для скасування заходу забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення оскаржуваного рішення до прийняття в адміністративній справі № 383/77/16-а рішення по суті - відсутні.

Прийняття після прийняття оскаржуваного рішення інших рішень щодо земельної ділянки для вирішення спору щодо законності спірного рішення значення не має.

При прийнятті рішення про відмову в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову суд враховує положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає «право на суд», одним із аспектів якого є право на доступ, тобто право подавати позов з приводу правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обовязкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття вказаного заходу забезпечення позову, може призвести до порушення прав та інтересів позивача до прийняття у справі судового рішення по суті та утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи клопотання про те, що вказаний спір не підсудний адміністративному суду, оскільи існує приватноправовий спір суд відхиляє виходячи із наступного. Як вбачається з матеріалів справи, та із суті заявленого позову, предметом даного спору є незгода позивача з рішенням відповідача ОСОБА_1 міської ради Кіровоградської області щодо прийняття рішення ОСОБА_1 міської ради №86 від 29.01.2016 року «Про припинення ОСОБА_1 районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КР №000300, виданого 05.06.1997 року ОСОБА_1 міською радою та вилучення земельної ділянки» тобто, оскаржується рішення органу місцевого самоврядування, прийняте на виконання делегованих повноважень, з підстав недотримання при його прийнятті приписів частини 3 статті 2 КАС України.

Зокрема відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.7 ч.1ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень визначений як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядувння в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією Українии, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.1, 2 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядувння в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до ст.4 КАС України юрисдикція в адміністративних справах поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з ч. 1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідач Бобринецька міська рада Кіровоградської області, виступає саме як суб'єкт владних повноважень, який, на виконання делегованих повноважень, прийняв правовий акт індивідуальної дії, а тому даний спір є публічно-правовим.

Думка представника відповідача про те, що даний спір належить розглядати в порядку господарського судочинства є помилковим, адже спір між сторонами виник з приводу перевірки законності дій субєкта владних повноважень при виконанні ним делегованих повноважень, а саме прийнятті рішення.

Вказана позиція також узгоджується з позицією викладеною в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року по справі №383/610/15-а(2-а/383/25/15) за позовом ОСОБА_1 районного споживчого товариства до ОСОБА_1 міської ради Кіровоградської області про скасування рішеннь ОСОБА_1 міської ради Кіровоградської області.

Керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 міської ради Кіровоградської області про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, визначеного ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2016 року по справі №383/77/16-а відмовити.

Копії ухвали вручити представникам сторін.

Відповідно до ст. ст. 185, 186 КАС України ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бобринецький районний суд Кіровоградської області апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно зі ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В. Бондаренко