Ухвала суду № 56886483, 29.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/2162/15-ц Головуючий у І інстанції Пухна О. М.Провадження № 22-ц/780/1090/16 Доповідач у 2 інстанції Іванова І. В.Категорія 52 29.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

29 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Гуля В.В., Касьяненко Л.І.

при секретарі - Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» про внесення в наказ змін, визнання незаконними дій та наказів, скасування наказів, стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив внести зміни в наказ, визнати незаконними дії та накази, скасувати накази, стягну грошові кошти. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що він працював у відповідача з 04 червня 2013 року. Проте, 28 березня 2014 року його було незаконно звільнено з посади заступника начальника департаменту економіки і фінансів апарату управління відповідача, після чого 27 листопада 2014 року Броварський міськрайонний суд Київської області поновив його на роботі в ПАТ, скасувавши наказ про звільнення.

Позивач зазначив, що 22.12.2014 року він написав заяву про поновлення його на посаді заступника начальника департаменту економіки та фінансів апарату управління відповідача, згідно з рішенням суду від 27.11.2014р. та приступив до роботи, в цей же день він був ознайомлений з наказами: №61-к від 22.12.2014р. про поновлення його на роботі та про наступне скорочення його посади згідно наказу №37-од від 22.12.2014р. з попередженням від 22.12.2014р. про наступне звільнення.

Далі позивач вказав, що 23.12.2014р. він отримав два письмових доручення, після чого до 18.03.2015р. жодних доручень чи документів для розгляду йому не надавалось. При цьому з 08.01.2015р. його ознайомили з наказом про простій не з вини працівника. Таким чином, позивач вважав, що наказ про простій повинен бути скасований як незаконний та йому повинна бути виплачена заробітна плата за час вимушеного прогулу. Вказував також, що при нарахуванні відпускних у січні 2015 р. для розрахунку суми оплати відпускних використовувалась сума оплати за простій, що порушує Постанову Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100. Також позивач вказував на незаконність і наказу №82-к від 23 березня 2015 року щодо його звільнення та вважав його таким, що підлягає скасуванню, так як і наказ №37-од від 22.12.2014р. щодо внесення змін до тимчасового штатного розпису апарату управління, про скорочення його посади та попередження про наступне звільнення. Крім того просив зобов'язати ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» внести зміни в наказ №61-к від 22.12.2014р. про поновлення його на роботі, доповнивши його пунктом з зазначенням про поновлення на попередніх умовах оплати праці, у зв'язку з чим просив зобов'язати ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» здійснити за період його роботи з 22.12.2014 року по 23.05.2015 року нарахування та перерахунок заробітної плати, інших виплат: компенсації, індексації, відпускних, вихідної допомоги, виходячи з розрахунку місячного окладу та надбавок; визнати незаконними дії т.в.о. Голови Правління ПАТ щодо видання наказу №37-од від 22.12.2014р. «Щодо внесення змін до тимчасового штатного розпису апарату управління» та визнати недійсним цей наказ, стягнути з відповідача заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 22.12.2014 р. по 23.03.2015р.; визнати незаконними дії т.в.о. Голови Правління щодо видання наказу №82-к від 23 березня 2015р., та визнати недійсним і скасувати цей наказ, негайно поновивши його на посаді заступника начальника департаменту економіки та фінансів апарату управління ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»; і стягнути з ПАТ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.03.2015р. по день розгляду справи.

Броварський міськрайонний суд Київської області від 07 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Позивач у скарзі посилається на те, що 22 грудня 2014 року відповідач на підставі рішення суду від 27 листопада 2014 року поновив його на раніше займаній посаді, скасувавши незаконний наказ про звільнення від 28 березня 2014 року. Таким чином трудові відносини між ним та відповідачем були поновлені, відповідно до умов раніше укладеного трудового договору. Проте, в подальшому у зв'язку з порушенням умов трудового договору відповідачем, а саме зміну умов оплати праці в односторонньому порядку, незаконного переведення у «простій», звільнення у зв'язку з скороченням посади, які були оформлені наказами відповідача № 61-к від 22.12.2014р., №37-од від 22.12.2014р. та №82-к від 23.03.2015р., він звернувся до суду з проханням визнати їх незаконними.

Таким чином зазначив, що між ним та відповідачем вже після поновлення його на роботі виник новий трудовий спір, який ніяк не залежить від результатів розгляду попередніх трудових спорів, що не враховано судом.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 було поновлено на роботі на підставі рішення суду яке було скасовано в апеляційному порядку, і яким жодних порушень трудових прав позивача при попередньому звільненні не встановлено, тому підстави для задоволення даних позовних вимог відсутні.

Колегія суддів з такими висновками суду погодитися не може, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» з 04.06.2013 року.

Наказом №37-к від 28 березня 2014 року його звільнено з роботи з посади заступника начальника департаменту економіки і фінансів апарату управління ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2014 року ОСОБА_2 було поновлено на роботі на посаді заступника начальника департаменту економіки і фінансів апарату управління ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» з 28 березня 2014 року.

22 грудня 2014 року відповідач, на підставі вищевказаного рішення суду видав наказ №61-к про поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді заступника начальника департаменту економіки і фінансів апарату управління ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», скасувавши наказ про звільнення позивача від 29.03.2014 року.

Позивач у даному позові посилається на те, що цей трудовий спір виник вже після поновлення його на роботі у зв'язку з порушенням умов трудового договору після поновлення на роботі, а саме зміною оплати праці в односторонньому порядку, незаконного переведення у простій, звільнення у зв'язку із скороченням посади, тому він звернувся до суду з новим позовом, який не залежить від результатів розгляду попередніх спорів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що оскільки трудові відносини між сторонами були поновлені, трудовий спір виник після поновлення на роботі, тому підлягає розгляду і підставою для відмови у його задоволенні не може бути скасування рішення у іншому трудовому спорі між сторонами. Проте, слід зазначити, що ці доводи не стосуються позовних вимог про зобов'язання відповідача внести зміни в наказ №61-к від 22.12.2014р. про поновлення його на роботі, доповнивши його пунктом з зазначенням про поновлення на попередніх умовах оплати праці, у зв'язку з чим позивач просив зробити перерахунок заробітної плати, інших виплат, оскільки ці позовні вимоги не стосуються даного трудового спору, тому не підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене, судова колегія, розглядаючи позовні вимоги про порушення умов трудового договору, а саме зміну оплати праці в односторонньому порядку, незаконного переведення у простій, звільнення у зв'язку із скороченням посади, стягнення грошових коштів приходить до наступного.

Згідно з п.1.ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до роз'яснень п.19 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів " розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, проте що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі , організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 22 грудня 2014 року був поновлений на роботі на посаді заступника начальника департаменту економіки і фінансів апарату управління ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (а.с.98).

Крім того, в це же день, 22 грудня 2014 року ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» видано наказ №37-д про внесення зміни до тимчасового штатного розпису керівників, професіоналів, спеціалістів та технічних працівників апарату управління Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» та скорочення з 23 березня 2015 року посади заступника начальника департаменту економіки і фінансів апарату управління ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» та проведення всіх відповідних дій у зв'язку із вивільненням робітника. З цим наказом позивач був ознайомлений в той же день і на виконання наказу був попереджений про наступне звільнення з роботи у зв'язку із внесенням змін до штатного розпису та скорочення його посади (а.с. 88, 17).

В це же день, 22 грудня 2014 року було видано наказ №36-од, яким оголошено з 22 грудня 2014 року простій не з вини працівника ОСОБА_2, з яким позивач ознайомлений 12 січня 2015 року (а.с. 90-91).

В подальшому, 23 березня 2015 року наказом №82-к ОСОБА_2 звільнено з роботи у зв'язку із скороченням за п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.38).

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таких вимог закону відповідачем дотримано. При попередженні позивача про наступне звільнення його було повідомлено за два місяці також його було повідомлено, що вакантні посади відсутні. (а.с.17).

При звільненні позивача з роботи йому було виплачено всі належні платежі, що підтверджується матеріалами справи (а.с.100-102).

Що стосується доводів позивача про незаконність зміни умов оплати, оголошення простою, скорочення його посади, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Така правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справі № 6-2159цс15.

Так, Сертифікатом №2018 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №5592/05-4 від 03 грудня 2014 року Торгово-промислова палата України засвідчила ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» настання форс-мажорних обставин з 27 лютого 2014 року (а.с. 54-57).

Тобто, на думку судової колегії, зміни до тимчасового штатного розпису керівників, професіоналів, спеціалістів та технічних працівників апарату управління Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», оголошення простою, скорочення посади позивача, відбулося у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, тобто при настанні обставин непереборної сили, що не може бути поставлено в вину відповідача.

У відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тощо.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :