Ухвала суду № 56885433, 21.03.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

21 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.суддів:Кривенди О.В., Панталієнка П.В., -розглянувши заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 грудня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» до ДПІ, про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 грудня 2015 року на підставі статей 108, 165, 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) касаційну скаргу ДПІ повернув, оскільки позивач не усунув недоліки у запропонований строк.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ подала до Верховного Суду України заяву про її перегляд з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме пунктів 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпунктів 134.1.1 пунктів 134.1,статті 134, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України. На думку заявника, неоднаковість в правозастосуванні підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2015 року (справа № К/800/64655/14).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частини першої); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частини першої); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частини першої).

У рішенні, яке оспорюється, суд касаційної інстанції, пославшись на невиконання вимог суду про усунення недоліків (недоробок) прийняв оскаржене рішення про відмову у відкритті касаційного провадження. При цьому суд не висловлював жодних аргументів щодо законності чи обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій.

Із наведеного висновується, що суд касаційної інстанції насправді не переглядав рішень судів першої та апеляційної інстанцій і не ухвалював рішень, які в розумінні положень частини першої статті 236 КАС та частини першої статті 237 КАС можуть бути предметом перегляду Верховного Суду України.

Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 грудня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді О.В. Кривенда

П.В. Панталієнко