Ухвала суду № 56884903, 04.04.2016, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

> справа№287/306/14-к

провадження №1-кп/279/424/15

У Х В А Л А

іменем України

"31" березня 2016 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в колегіальному складі головуючого судді Волкової Н.Я.,

суддів Лешко С.М., Снігір В.М.,

з секретарем Хомутовською М.А.

за участю прокурорів Макарчук Л.А., Шокала В.І.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень по кримінальному провадженню №22014101110000165 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.27,ч.5; 204,ч.2 КК України, ОСОБА_4 за ст.204,ч.2 КК України, ОСОБА_5 за ст.204,ч.2 КК України, ОСОБА_6 за ст.204,ч.2 КК України, ОСОБА_8 за ст.204,ч.2 КК України, ОСОБА_7 за ст.191,ч.5; 366,ч.2 КК України, ОСОБА_9 за ст.191,ч.5 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадження суду 15.12.2015 року надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за ст.27,ч.5; 204,ч.2 КК України, ОСОБА_4 за ст.204,ч.2 КК України, ОСОБА_5 за ст.204,ч.2 КК України, ОСОБА_6 за ст.204,ч.2 КК України, ОСОБА_8 за ст.204,ч.2 КК України, ОСОБА_7 за ст.191,ч.5; 366,ч.2 КК України, ОСОБА_9 за ст.191,ч.5 КК України, по якому 21.12.2015 року було призначено підготовче судове засідання.

Підсудність провадження визначено Апеляційним судом Житомирськогї області.

В підготовчому судовому засіданні захисники ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з тих підстав, що він не відповідає вимогам ст.291 КПК України, захисником ОСОБА_1 подано письмове клопотання, яке долучено до матеріалів кримінального провадження, з викладенням обставин, за яких обвинувальний акт має бути повернутий прокуророві. Вказані учасники судового розгляду заперечили проти призначення справи до судового розгляду.

Захисниками зазначено, що обвинувальні акти відносно обвинувачених вже двічі повертались прокурору для приведення їх у відповідність до вимог Закону, однак недоліки усунені так і не були. І в даному акті фактичні обставини та обвинувачення сформульовані таким чином, що не можливо зрозуміти, в чому конкретно обвинувачуються обвинувачені. Неконкретність обвинувачення є порушенням права на захист. Досудовим розслідуванням штучно роз'єднані провадження відносно обвинувачених та ОСОБА_10, який згідно висунутого обвинувачення був організатором злочину, однак справа відносно нього направлена на розгляд іншого суду в іншому проваджені, в якому обвинувачені є свідками, тому не можуть належним чином захистити свої права, заявити будь-які клопотання. Реєстр матеріалів провадження містить не повні відомості, в тому числі і щодо рішень, які приймались відносно ОСОБА_10. Жодна особа не визнана потерпілою, не зважаючи на те, що згідно пред'явленого ОСОБА_7 та ОСОБА_9 обвинувачення державі заподіяна шкода в особливо великих розмірах.

Сторона обвинувачення висловила думку щодо можливості призначення провадження до судового розгляду, зазначила про відповідність обвинувального акту вимогам Закону та відсутність підстав для його повернення прокурору.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, ознайомившись зі змістом обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування суд дійшов висновку про наступне:

Згідно ст.314,ч.3,п.3 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ст.110,ч.4 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, яка містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Статтєю 291,ч.2,п.5 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення.

Відповідно до направленого до суду обвинувального акту обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_3 наприкінці квітня - початку травня 2012 р., обіймаючи посаду слюсаря Липницького місця провадження діяльності ДП «Укрспирт» (далі: ЛМПД), вступив з ОСОБА_10, обвинувачення якому в даному провадженні не висунуто, та апаратниками перегонки і ректифікації спирту ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у попередню змову на незаконне виготовлення спирту етилового. В межах даної змови ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_10 в усній формі доручення впровадити у виробничому циклі ЛМПД технологію відбору спирту етилового поза системою наявних облікових пристроїв та здійснювати такий відбір.

Упродовж декількох наступних днів у травні 2012 року ОСОБА_3, виконуючи вказівку ОСОБА_10, діючи в його інтересах, разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 поєднав гумовим шлангом кінцівку трубопроводу колони кінцевої очистки спирту, як конструктивної частини виробничого комплексу ЛМПД у приміщенні колишнього цеху з виробництва (розливу) горілки, і сполученим із спиртосховищем укладеним в грунті трубопроводом, забезпечивши технічну можливість відбору спирту етилового поза обліковими пристроями і його транзитне переливання до спиртосховища шляхом включення і роботи електричних наносів і таким чином надав знаряддя для вчинення незаконного виготовлення спирту.

Упродовж травня-червня 2012 р. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, виконуючи функції апаратників перегонки і ректифікації спирту, використовуючи побудовану технологічну систему, здійснювали відбір спирту поза обліковими пристроями з колони кінцевої очистки через порожнини її трубопроводу і гумового шлангу до резервуарів на території ЛМПД у приміщенні цеху з виробництва горілки, шляхом включення і роботи електричного насосу.

09.06.2012 р. ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_10 за участю ОСОБА_6 перелив спирт в кількості 3000 дал з резервуарів цеху з виробництва горілки до спиртосховища. Загальний обсяг спирту етилового, незаконно виготовленого упродовж травня-червня 2012 року на території ЛМПД з використанням налагодженого ОСОБА_3 обладнання, що забезпечувало масове виробництво такого товару, за попередньою змовою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_8 становило 6318,62 дал.

Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_8 обвинувачуються у незаконному виготовлені спирту етилового як підакцизного товару з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво такого товару.

Їх дії кваліфіковано за ст.204,ч.2 КК України.

ОСОБА_3 обвинувачується у сприянні іншим співучасникам в незаконному виготовленні спирту етилового як підакцизного товару з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво такого товару, шляхом надання знаряддя.

Його дії кваліфіковано за ст.27,ч.5;204,ч.2 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_9 у червні 2012 року, обіймаючи посаду начальника охорони ЛМПД, забезпечуючи організацію та контроль вивезення з ЛМПД матеріальних цінностей з дозволу податкового органу та керівника ЛМПД, вступив у попередню змову з ОСОБА_10 на розтрату спирту етилового, який зберігався в спиртосховищі ЛМПД та відпускався ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари»» (далі: ПрАТ ЛЗП) відповідно до укладеного між ним і ДП «Укрспирт» договору №180 від 22.02.2012 року.

У червні 2012 р. ОСОБА_9, знаходячись на території ЛМПД, діючи в інтересах ОСОБА_10, сказав представнику органу державної податкової служби на акцизному складі ЛМПД ОСОБА_12 виконати на наданих ОСОБА_7 бланках товарно-транспортної накладної відбитку печатки ДПС України у Житомирській області про дозвіл на виїзд та відпустити партію спирту етилового з акцизного складу ЛМПД без реєстрації в контрольному журналі податкового органу. ОСОБА_7 склала і видала від імені ЛМПД три примірники товарно-транспортної накладної і акт про відвантаження та приймання спирту у двох примірниках, в яких вантажоотримувачем 3000 дал спирту етилового було зазначено ПрАТ ЛЗП.

У ніч з 22.06.2012 року по 23.06.2012 р. ОСОБА_9 було віддано вказівки про пропуск на територію ЛМПД вантажного автомобіля, до цистерни якого за його вказівкою ОСОБА_6 було завантажено 3000 дал спирту етилового.

Увечері 23.06.2012 р. ОСОБА_9 дозволив вивезення спирту та дав вказівку контролеру контрольно-пропускного пункту випустити автомобіль з цистерною, в якій знаходилось 2934 дал спирту етилового, відпуск якого не було оплачено і не відображеного в бухгалтерському обліку ЛМПД, чим державі в особі ДП «Укрспирт» було заподіяно матеріальні збитки в розмірі 428364 грн..

Дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ст.191,ч.5 КК України як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

ОСОБА_7 в межах даного провадження обвинувачується в тому, що у червні 2012 року, обіймаючи посаду старшого бухгалтера ЛМПД, виконуючи обов'язки по організації ведення бухгалтерського обліку господарських операцій щодо руху спирту етилового, його відпуску шляхом складання та видачі супровідних документів, вступила з ОСОБА_10, у попередню змову на розтрату спирту етилового, який виготовлявся на виробничих потужностях ЛМПД, зберігався в його спиртосховищі та відпускався ПрАТ ЛЗП відповідно до договору №180 від 22.02.2012 р., відповідно до якої одержала від ОСОБА_10 вказівку видати та надати перевізнику спирту супровідні документи та відпуск 08.06.2012 р. та 09.06.2012 р. двох партій спирту по 3000 дал кожна, відпустити ці партії спирту не відображати першої з них в бухгалтерському обліку.

07.06.2012 р. ОСОБА_7 отримала довіреність на отримання представником ПрАТ ЛЗП 3000 дал спирту, однак 08.06.2012 р. та 09.06.2012 р. із спиртосховища ЛМПД в автоцистерни двох вантажних автомобілів перевізника було відвантажено дві партії спирту етилового в кількості по 3000 дал вартістю по 438000 грн. кожна, на відпуск і вивезення яких нею було складено та видано супровідні документи, надала їх представникам перевізника спирту і не відобразила першу операцію в бухгалтерському обліку.

08.06.2012 року 3000 дал спирту були вивезені з ЛМПД та доставлені у спиртосховище ПрАТЛЗП, яким в обліках отримання партії відображено не було.

20 червня 2012 року ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_10 надала три примірники товарно-транспортної накладної на перевезення спирту, 23.06.2012 року склала супровідні документи та відпуск спирту в обсязі 3000 дал вартістю 438000 грн., не відобразивши проведену операції в бухгалтерському обліку.

В результаті відпуску 08.06.2012 р. та 23.06.2012 р. 5934 дал спирту етилового державі в особі ДП «Укрспирт» заподіяно матеріальні збитки в сумі 866364 грн..

Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ст.191,ч.5;366,ч.2 КК України як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Як передбачено ст.337,ч.1 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є основним процесуальним документом, в якому мають бути конкретно та зрозуміло викладені ті фактичні обставини, від яких обвинувачений буде захищатись в суді, на спростування яких може будувати свою версію захисту.

Неконкретність висунутого обвинувачення, його незрозумілість для обвинуваченого є порушенням його права на захист.

В правових позиціях Європейського суду з прав людини, висловлених у справах «Абрамян проти Росії» (рішення від 9 жовтня 2008 року), Камасінські проти Австрії (рішення від 19.12.1989 року), Пелісьє та Сассі проти Франції (рішення від 25.03.1999 року), ст.6,п.3,п/п «а» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначається про право обвинуваченого бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характери і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення у справі «Камасінскі проти Австрії». У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», «Матточіа проти Італії», «І.Н. та інші проти Австрії). Право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», «Даллос проти Угорщини»).

Проте, під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки пред'явлене обвинувачення є неконкретним, не містить викладення фактичних обставин вчинення обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_8 злочину, який вмінено їм у вину, а саме: незаконного виготовлення підакцизних товарів. Пред'явлене вказаним особам обвинувачення не містить будь-яких конкретних даних про те, яким чином вказані особи не просто отримували певні речі (товари) чи доступ до них, а саме виготовляли товари, які є предметом злочину, передбаченого ст.204,ч.2 КК України, враховуючи те, що виготовлення передбачає вчинення певних дій по створенню предмету (товару), якого до цього не існувало в матеріальному світі, у тому вигляді, в якому він був створений завдяки вчиненню особою певних дій, таких як переробка чи перетворення сировини, створення нового об'єкту завдяки докладання певних фізичних чи інтелектуальних зусиль тощо.

В пред'явленому вказаним особам обвинувачені не зазначено жодних відомостей про те, яким чином спирт етиловий, який є предметом злочину, передбаченого ст.204,ч.2 КК України, ними було виготовлено, оскільки направлений до суду обвинувальний акт містить лише дані про те, що обвинувачені поза приладом обліку переміщали виготовлений підприємством спирт до спиртосховища цього ж підприємства.

Обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 висунуто обвинувачення в тому, що вони, розтратили чуже майно шляхом зловживання ними як службовими особами своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. При цьому, висунуте їм обвинувачення не містить конкретних даних про те, що співучасник вчинених ними злочинів (ОСОБА_10.) являється суб'єктом такого злочину.

В той же час, як випливає з пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 розтратили майно - спирт етиловий, яке, як свідчить пред'явлене ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 обвинувачення, було виготовлено саме цими особами, тобто фактично являлось їх власністю, а не власністю підприємства, службовими особами якого обвинувачення вважає ОСОБА_9 та ОСОБА_7. При цьому, в обвинувачені не зазначені і будь-які фактичні обставини того, яким чином незаконно виготовлений підакцизний товар набув статусу майна підприємства, службовими особами якого являються обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_7, і які допустили його розтрату.

В акті відсутні дані про час внесення відомостей про злочини до ЄРДР.

Як зазначено в обвинувачені, висунутому ОСОБА_9 та ОСОБА_7, їх діями державі в особі ДП «Укрспирт» було заподіяно матеріальні збитки в особливо великих розмірах, однак в порушення ст.291,ч.2,п.3 КПК України дані про вказану потерпілу особу в обвинувальному акті не зазначені, що є порушенням прав такої особи, оскільки вона позбавлена права на відшкодування заподіяної їй шкоди. В той же час реєстр матеріалів досудового розслідування свідчить про те, що під час досудового розслідування ДП «Укрспирт» подавалась позовна заява, підприємство визнавалось цивільним позивачем.

Реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст.109 КПК України, оскільки фактично являється технічним описом зібраних матеріалів під час досудового розслідування, в той час коли має містити інформацію про: 1) процесуальні дії, проведені під час досудового розслідування (найменування, час проведення); 2) процесуальні рішення, прийняті під час досудового розслідування з їх реквізитами; 3) види заходів забезпечення кримінального провадження.

Вказаний реєстр не містить інформації щодо процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування відносно ОСОБА_10, хоча в обвинувальних актах стосовно всіх обвинувачених зазначено, що останні вчиняли злочини , в змові з ОСОБА_10 і він, по суті, зазначений як ініціатор їх вчинення.

В зв'язку в вищевикладеним суд дійшов всиновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам ст.291 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.314 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання сторони захисту задовольнити.

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню №22014101110000165 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 27,ч.5; 204,ч.2 КК України, ОСОБА_4 за ст.204,ч.2 КК України, ОСОБА_5 за ст.204,ч.2 КК України, ОСОБА_6 за ст.204,ч.2 КК України, ОСОБА_8 за ст.204,ч.2 КК України, ОСОБА_7 за ст.191,ч.5; 366,ч.2 КК України, ОСОБА_9 за ст.191,ч.5 КК України повернути прокурору міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя:

Судді: 1: 2:

копія згідно оригіналу: головуючий суддя: