Рішення № 56884898, 30.03.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/11278/15-ц Головуючий у 1-й інст. Снігір В. М.

Категорія 59 Доповідач Товянська О. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: судді Товянської О.В.

суддів: Микитюк О.Ю., Кочетова Л.Г.

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи: Коростенський РС УДМС України в Житомирській області та органу опіки та піклування виконавчого комітету Коростенської міської ради про зобов'язання надати документ, що підтверджує право власності на житло

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2015р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, уточнивши позовні вимоги, просила надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 без згоди на таку реєстрацію власника житла - ОСОБА_3 З метою реєстрації дитини вона звернулася до Коростенського РС УДМС України в Житомирській області. Проте, вказаною установою 26.06.2015р. їй відмовили в реєстрації малолітнього сина з підстав неподання документу, що підтверджує право власності на квартиру. У цій квартирі зареєстровані позивач, її чоловік і мати чоловіка - ОСОБА_3, яка не надає правовстановлюючого документу на нерухоме майно. Її відмова надати згоду на реєстрацію дитини порушує передбачене законом право дитини на реєстрацію за місцем проживання.

Заочним рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 листопада 2015 року позов задоволено. Надано дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю дитини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 без згоди на таку реєстрацію ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що посилання позивачки на те, що реєстрація місця проживання дитини необхідна для отримання передбачених від держави виплат на дитину, не відповідає дійсності. ОСОБА_1 отримує соціальну допомогу на дитину.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольнивши позов, суд виходив із того, що позовні вимоги є обґрунтованими, а всі вимоги закону при реєстрації новонародженого позивачкою були дотримані.

Проте такий висновок є передчасним.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 07 червня 2014р. уклали шлюб. Вони були зареєстровані у належній ОСОБА_3 - матері ОСОБА_4, квартирі за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_2.

Відповідно до ПОРЯДКУ реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджених Наказом МВС України

22.11.2012 № 1077, зареєстровано в МЮУ 18.12.2012р. за № 2109/22421 п.2.2. передбачено, що для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС (центру надання адміністративних послуг): письмову заяву про реєстрацію місця проживання; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; …документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності... У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання; свідоцтво про народження, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку. 2.4 Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників. 2.13. Реєстрація місця проживання новонародженої дитини здійснюється також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив один із батьків дитини або законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини. 2.15. Якщо під час опрацювання даних буде встановлено, що місце проживання одного з батьків дитини або її законного представника не зареєстровано або в реєстрації місця проживання дитини відмовлено, про це негайно повідомляється орган соціального захисту населення.

Судом встановлено і матеріалами справи доведено, що позивачка з часу народження дитини у спірній квартирі не проживає, а мешкає разом із дитиною у належній їй на праві власності 26/100 ід.ч. житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с. 35).

В матеріалах справи відсутні докази того, що чоловік позивачки, як законний представник малолітньої дитини дав згоду на реєстрацію сина у спірному житлі, як передбачено п..2.4 вказаного Порядку.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Колегія суддів вважає, що звернувшись із вимогами зобов'язати суд надати згоду на реєстрацію дитини, позивачка обрала не передбачений законом спосіб захисту. Суд не наділений такими повноваженнями.

Крім того, колегія суддів вважає, що при вирішенні спірних правовідносин до участі у справі повинен був притягнутий у якості відповідача чоловік позивачки, оскільки зачіпаються його права та інтереси.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду (п. п. 11, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі».

На підставі наведеного рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у позові за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,309,314,316,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: