Рішення № 56884507, 30.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1992/15-ц 22-ц/774/593/К/16

Справа № 177/1992/15-ц Головуючий в суді першої

Провадження № 22ц/774/593/К/16 інстанції - Приміч Г.І.

Категорія № 25 (4) Доповідач - Ляховська І.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

із секретарем - Петренко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку ст..197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_2, третя особа - Приватне акціонерне товариство "МТС-Україна", про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (надалі по тексту - ПрАТ "Страхова група "ТАС" або Страхова компанія) звернулось до до ОСОБА_2 із даним позовом, в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування в розмірі 98 220,26 грн. та судові витрати. В обґрунтування позову зазначено, що між ПрАТ "Страхова група "ТАС" та ПрАТ "МТС-Україна" укладено договір добровільного страхування майна, в тому числі приміщення салону- магазину за адресою: АДРЕСА_1 25 червня 2012 року з вини відповідача в приміщенні вказаного магазину сталася пожежа, в результаті якої ПрАТ "МТС-Україна" завдано матеріальні збитки на суму 257 820,26 грн. Оскільки позивачем виплачено ПрАТ "МТС-Україна" суму страхового відшкодування за вирахуванням суми франшизи в розмірі 98 220, 26 грн. до нього в силу ст. 993 ЦК України перейшло право вимоги до винної особи.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Страхова група "ТАС" відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування вказаного рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. На його думку, судом не враховано те, вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 жовтня 2012 року з ОСОБА_2 на користь ПрАТ "МТС-Україна" стягнуто 19469,60 грн., але при цьому Страховою компанією виплачено ПрАТ "МТС-Україна" суму страхового відшкодування в розмірі 98220,26 грн. Крім того, вважає, що суд не звернув уваги на право страховика, який виплатив страхове відшкодування, задовольнити свої вимоги за рахунок винної особи в порядку, передбаченому ст. 993 ЦК України, та вимагати стягнення з відповідача різниці між зазначеними сумами, яка складає 78750,66 грн.

У письмових запереченнях відповідач ОСОБА_2 просив відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду без змін, посилаючись на повне відшкодування ним заподіяного збитку. Розмір якого визначеного вироком суду.

У судове засідання стороні не з'явилися, надали клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

На думку колегії суддів, неявка в судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи, являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

На думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.

Такого висновку колегія суддів дійшла, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20 вересня 2010 року між ПАТ "Страхова група "ТАС" та ПрАТ "МТС Україна" укладено договір добровільного страхування майна МКО/12, згідно з яким страховик взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику.

Згідно з п. 4.1.1, 4.3 вказаного договору страхування предметом договору страхування, серед іншого, виступало майно страхувальника, в тому числі приміщення за адресою: АДРЕСА_1, а страховим випадком визнавалась, у тому числі, пожежа (а.с. 4-13).

Пунктом 11 договору сторонами обумовлено розмір франшизи, який складає 159600 грн., а дія вказаного договору продовжувалася додатковими угодами, в тому числі до 30 грудня 2012 року (а.с. 8).

Як убачається з Акту про пожежу від 25 червня 2012 року, в салоні-магазині ПрАТ "МТС Україна" за адресою: АДРЕСА_1 мала місце пожежа, в результаті якої знищено диван, пошкоджено торгівельне обладнання, скло вхідних дверей, внутрішній блок комп'ютеру, телевізор, пожежна та охоронна сигналізація (а.с. 14).

Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 жовтня 2012 року ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, тобто за умисне знищення чужого майна, шляхом підпалу (а.с. 18 -19).

Вказаним вироком суду з ОСОБА_2 на користь ПрАТ "МТС-Україна" стягнуто розмір заявленого ним у цивільному позові матеріального збитку в сумі 19469,60 грн. Відповідно до страхового акту ПАТ "Страхова група ТАС" розмір страхового відшкодування ПрАТ "МТС-Україна" складає 98220,26 грн., виходячи з розміру матеріального збитку 257820,26 грн., який визначено на підставі заяви ПрАТ "МТС-Україна" з урахуванням франшизи (а.с. 15-17, 20, 27-28).

На виконання умов договору добровільного страхування майна 04 грудня 2012 року позивачем - ПАТ "Страхова група ТАС" виплачено ПрАТ "МТС-Україна" 98220,26 грн. (а.с. 29).

Звертаючись до суду, Страхова компанія посилалась на ст. 993 ЦК України як на підставу стягнення з відповідача виплаченої ним суми страхового відшкодування в розмірі 98220, 26 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позову Страхової компанії, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між винними діями ОСОБА_2 та розміром завданої шкоди, а також із того, що розмір підтвердженої шкоди на суму 19469,60 грн. вже стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ "МТС-Україна" вироком суду, який набрав законної сили.

При цьому суд першої інстанції залишив поза увагою, що відповідно до загальних положень про відшкодування шкоди, передбачених ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальними підставами, наявність яких є необхідною для всіх випадків відшкодування шкоди, є: а) наявність шкоди;б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина заподіювача шкоди. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статей 11, 27, 60 ЦПК, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

При цьому, у деліктних (не договірних) правовідносинах тягар доказування покладено не на позивача, а на відповідача.

У постанові від 03 грудня 2014 року №6-183цс14 Верховний Суд України дійшов правового висновку, що в цивільному процесі законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Таким чином, відповідач для звільнення його від відповідальності має довести, що шкода заподіяна не з його вини.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 є особою, винною у пошкодженні та знищенні належного ПрАТ "МТС-Україна" майна внаслідок пожежі, яка сталася від умисних дій відповідача, при цьому майно застраховано на підставі договору добровільного страхування майна МКО/12, укладеного 20 вересня 2010 року між ПАТ "Страхова група "ТАС" та ПрАТ "МТС Україна".

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про страхування», статті 979 ЦК України договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини другої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.

Такий випадок встановлено статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України "Про страхування", згідно із якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За цією нормою страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача.

Перехід прав страхувальника до страховика після виплати страхового відшкодування (суброгація) здійснюється на підставі договору, за яким страхувальник передає свої права страховику і приймає на себе зобов'язання сприяти останньому в здійсненні його суброгаційних прав. При цьому права вимоги передаються в тому ж обсязі, в якому вони могли б бути здійснені самим страхувальником.

Відповідно до ст.. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката) який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як убачається із матеріалів справи, 20 вересня 2010 року між Страхувальною компанією (ПАТ "Страхова група "ТАС") та потерпілою від винних дій відповідача особою (ПрАТ "МТС Україна") укладено договір добровільного страхування майна МКО/12, згідно з яким страховик взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку, у тому числі пожежі, здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику (а.с. 4 - 13).

Відповідно до змісту договору страхування, страховик приймає рішення про виплату чи відмову у виплаті на підставі документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та які дають можливість визначити розмір збитків.

На підставі заяви ПрАТ "МТС Україна" про настання події з застрахованим майном від 10 вересня 2012 року (а.с. 15 - 17), акту про пожежу від 25 червня 2006 року (а.с. 14), розпорядження про проведення огляду пошкоджених товарно-матеріальних цінностей у магазині МТС за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21) та результатів огляду (а.с. 22 - 26), ПАТ "Страхова група "ТАС" 03 грудня 2012 року затверджено страховий акт №31912В/01/2012 (а.с.27 - 28), на підставі якого 04 грудня 2012 року на виконання умов договору добровільного страхування майна ПАТ "Страхова група ТАС" виплатила ПрАТ "МТС-Україна" страхове відшкодування в сумі 98220,26 грн. (а.с. 20, 29).

Таким чином, виплата страхового відшкодування Страховою компанією є підставою для виникнення у неї права вимоги, яке ПрАТ "МТС Україна"має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такою особою є відповідач ОСОБА_2, визнаний винним у скоєнні пожежі в належному ПрАТ "МТС Україна" магазині за адресою: АДРЕСА_1, вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 жовтня 2012 року.

Оскільки цей вирок набрав законної сили, він на підставі ч. 4 ст. 61 ЦПК України має обов'язкове значення для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої його ухвалено.

Посилаючись в рішенні суду на те, що вироком суду, який набрав законної сили, з ОСОБА_2 на користь ПрАТ "МТС-Україна" вже стягнуто розмір підтвердженої шкоди в сумі 19469,60 грн., суд першої інстанції не в повній мірі врахував положення ч. 4 ст. 61 ЦПК України та не звернув уваги на те, що вирок суду, ухвалений відносно ОСОБА_2, має обов'язкове значення лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Що ж стосується розміру шкоди, встановленого вироком суду, то він преюдиціального значення не має і потребує доказуванню на загальних підставах.

У зв'язку з цим висновок суду про відмову Страховій компанії в задоволенні позовних вимог, заявлених нею на підставі ст.. 993 ЦК України, колегія суддів вважає помилковим.

Як убачається із наданих позивачем доказів, вартість спричиненої матеріальної шкоди складається не тільки із вартості майна, пошкодженого та знищеного внаслідок пожежі, яка сталася від умисних винних дій відповідача, але й вартості відновлювального ремонту пошкодженого пожежею приміщення.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надані належні та допустимі докази, якими підтверджується як факт заподіяння шкоди відповідачем, винним у пожежі, так та її розмір.

Натомість, заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_2 не спростував розмір заподіяних збитків в установленому процесуальним законом порядку та не довів, що збиток, розмір якого перевищує суму 19469,60 грн., що стягнута з нього на користь ПрАТ "МТС-Україна" вироком суду, заподіяний позивачу не з його вини.

Відповідно до п. 21.2.3 договору добровільного страхування майна МКО/12 від 20 вересня 2010 року страхове відшкодування сплачується в межах страхової суми (субліміту страхової суми) у розмірі прямого збитку Страхувальника на підставі документів, передбачених ст.. 27 договору, за вирахуванням сум відшкодувань, отриманих Страхувальником від особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з п. 28.8 цього договору якщо Страхувальник отримав відшкодування збитку від особи, відповідальної за заподіяний збиток, Страховик здійснює страхове відшкодування в сумі, на яку сума страхового відшкодування за договором перевищує суму, отриману Страхувальником від особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У зв'язку з тим, що страхувальник ПрАТ "МТС-Україна" за вироком суду отримав від заподіювача збитку ОСОБА_2 в якості відшкодування шкоди суму 19469,60 грн., розмір страхового відшкодування, що підлягав виплаті страхувальнику Страховою компаніє мав бути зменшений на цю суму і повинен становити 78750,66грн. (98220,26грн. - 19469,60грн.= 78750,66грн.).

Саме в межах цієї суми до страховика (ПАТ "Страхова група ТАС") на підставі ст. 993 ЦК України перейшло право вимоги відшкодування, сплаченого страхувальнику (ПрАТ "МТС-Україна"), до заподіювача (ОСОБА_2.).

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ПАТ "Страхова група ТАС" необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги Страхової компанії частково, стягнувши з відповідача на її користь страхове відшкодування в сумі 78750,66грн.

Згідно ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до вимог ч. 5 ст.. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв'язку з цим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджені судові витрати на загальну суму 1867,71грн., у тому числі по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 787,51грн. та за розгляд апеляційної скарги в сумі 1080,20грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч. 1 п. 3, 4, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_2, третя особа - Приватне акціонерне товариство "МТС-Україна", про відшкодування шкодизадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" суму страхового відшкодування в розмірі 78750 (сімдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят) гривень 66 копійок, а також судові витрати в сумі 1867 (одна тисяча вісімсот шістдесят сім) гривень 71 копійка.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий І. Є. Ляховська

Судді: А.П. Барильська

Л.В. Михайлів