Ухвала суду № 56884148, 30.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 213/2869/15-ц Головуючий в суді першої

Провадження 22ц/774/535/К/16 інстанції - Соловйова Л.Я.

Категорія № 26 (1) Доповідач - Ляховська І.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

із секретарем - Петренко К.І.,

за участю - представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 14 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «ІнГЗК»), в якому просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду,спричинену втратою професійної працездатності внаслідок професійного захворювання у розмірі 15 000 грн. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що впродовж тривалого часу працював у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 30 жовтня 2014 року йому встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково, з яких: 25 % втрати професійної працездатності встановлено повторно та 15 % втрати професійної працездатності первинно.

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 14 грудня 2015 року позовні вимого ОСОБА_4 задоволено частково, на його користь з ПАТ «ІнГЗК» стягнуто 8 000 грн. моральної шкоди, а також на користь держави - судовий збір в сумі 487,20 грн. У задоволенні інших вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «ІнГЗК» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не прийняв до уваги той факт, що рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2014 року, з ПАТ «ІнГЗК» на користь позивача вже стягнуто 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди,спричиненої втратою професійної працездатності у розмірі 25 %. Також посилається на неврахування судом того, що позивачем не надано доказів щодо наявності у нього моральних страждань, зазначаючи, що довідки МСЕК і виписки з історії хвороби позивача не є беззаперечними доказами заподіяння моральної шкоди.Крім того, ставить під сумнів і факт набуття ОСОБА_4 професійного захворювання саме з вини відповідача, а не інших підприємств, на яких працював позивач. Також, вважає, що визначений судом розмір моральної шкоди є необґрунтованим та значно завищеним.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 09 грудня 1999 року позивача ОСОБА_4 працював на підприємстві відповідача на різних посадах: слюсарем-ремонтником 5-го розряду житлово-комунального відділу, машиністом насосних установок 4-го основної виробничої дільниці № 1 рудозбагачувальної фабрики № 1, машиністом млину 5-го розряду основної виробничої дільниці № 1 рудозбагачувальної фабрики № 1. 27 квітня 2012 року звільнився за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію (а.с. 6-12).

Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 14 лютого 2012 року ОСОБА_4 встановлене професійне захворювання: пневмоконіоз першої ст.., ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої ст., легенева недостатність першого-другого ст., у зв'язку з чим було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання № 9 від 07 березня 2012 року.

Згідно п.п. 17, 19 вищезазначеного акту причиною професійного захворювання позивача є робота протягом 11 років 6 місяців в умовах пилу, рівень якого перевищував ГДК (машиністом насосних установок РЗФ-1, мг/м3 - 25,1 при ГДК - 4,0; машиністом млинів РЗФ-1 мг/ м3 - 13,2 - 9,8 при ГДК 2,0), винними в профзахворюванні позивача визнано керівництво структурного підрозділу РЗФ-1 ПАТ «ІнГЗК», в період роботи ОСОБА_4, яке порушило ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» (а. с. 65-67)..

Висновком МСЕК від 11 квітня 2012 року ОСОБА_4 первинно встановлено 25 % втрати професійної працездатності безстроково (а.с. 64).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2014 року, з ПАТ «ІнГЗК» на користь ОСОБА_4 стягнуто 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди,спричиненої втратою професійної працездатності у розмірі 25 % (а.с. 68-69).

Відповідно до угоди про сплату моральної шкоди від 12 березня 2014 року відповідачем ПАТ «ІнГЗК» на виконання зазначеного рішення суду сплачено ОСОБА_4 12693,60 грн. компенсації моральної шкоди, 2306,40 грн перераховано на рахунок УДК в Інгулецькому районі як податок з доходів фізичних осіб (а. с. 44).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 18 вересня 2014 року позивачу встановлено професійне захворювання: радикулопатія попереково-крижова (L4 - S1) двобічна з помірними статико-динамічними порушеннями, м»язово-тонічним і больовим синдромами (М54.1); пневмоконіоз (сидеросилікоз) другої ст. (t/u, 2/2, em, co), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої-другої ст. Легенева недостатність першого-другого ст. Захворювання професійне (14.02.2012 року). Протипоказана робота в умовах фізичного перевантаження, пилу, несприятливого мікроклімату, підземно (J68.4).

Згідно з п. 16 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 18 вересня 2014 року, причиною професійного захворювання позивача визнано працю впродовж тривалого часу на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів, а саме: робоча поза до 30о / більше 30о - 27,5-36,8 % / 11,6 % робочої зміни при нормативному значенні до 25 % / 10 %; нахили тулуба - 115 разів при допустимих 100 разів; маса вантажу, що підіймається і переміщується 37-42 кг, при допустимих до 30 кг; потужність зовнішньої роботи при роботі за участю м'язів нижніх кінцівок 97-100 Вт при нормативному значенні 41-90 Вт; статистичне навантаження за зміну при утриманні вантажу: однією рукою 36828-50380 кг х с при допустимих до 36000 кг х с; двома руками 83528-217410 кг х с при допустимих до 70000 кг х с (а. с. 13-16а).

Як убачається із довідки МСЕК 30 жовтня 2014 року, при повторному огляді позивачу з 13 жовтня 2014 року встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 40 % безстроково, з яких: 15 % - радикулопатія первинно та 25 % - пневмоконіоз повторно, група інвалідності не визначена (а. с. 17).

Відповідно до постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області № 0407/21040/21040.3/15 від 14 листопада 2014 року ОСОБА_4 призначена одноразова допомога у разі встановлення іншого вищого ступеня втрати стійкої професійної працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва в сумі 80725,35 грн (а. с. 18).

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області № 0407/21040/21040.3/20 від 14 листопада 2014 року ОСОБА_4 призначено щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 2152,68 грн. з 13 жовтня 2014 року безстроково, зобов'язано провести донарахування щомісячних виплат за жовтень 2014 року в розмірі 1319,38 грн (а. с. 19).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України й виходив з обов'язку відповідача її відшкодувати, а також із ступеня втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, встановленого первинно при повторному огляді МСЕК 30 жовтня 2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як убачається з Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 18 вересня 2014 року, причиною професійного захворювання ОСОБА_4 є виконання важкої праці та підпаданя під пилу, показники яких перевищували нормативні у зв'язку з порушення керівництвом підприємства, де працював хворий ст. 153 КЗпП України, що передбачає обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я ОСОБА_4 пов'язано з виконанням трудових обов'язків та виникло у позивача з 13 жовтня 2014 року, тобто з моменту встановлення йому встановлено при повторному огляді 30 жовтня 2014 року втрати професійної працездатності у розмірі 40 %, з яких: 15 % встановлено первинно та 25 % - повторно.

У зв'язку з цим посилання ПАТ «ІнГЗК» на неврахування судом рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 грудня 2013 року, яким з відповідача на користь позивача вже стягнуто моральну шкоду, є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про те, що при влаштуванні позивача на роботу його ознайомлено з умовами праці та їх можливими наслідками для здоров'я, а також те, що позивач продовжував виконувати свої трудові обов'язки з власної волі також є безпідставними, оскільки не знімають з відповідача обов'язку виконати вимоги закону й нести відповідальність в установленому законом порядку за їх невиконання.

Спростовуються й доводи відповідача ПАТ «ІнГЗК» щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди, оскільки факт заподіяння такої шкоди, у зв'язку з отриманим ним професійним захворювання, встановлений висновком МСЕК від 30 жовтня 2014 року. Внаслідок чого, позивачу заподіяні моральні й фізичні страждання, позивач час від часу змушений проходити курс лікування, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя. Стан здоров'я позивача не покращується, про свідчать результати періодичних медичних оглядів (а.с. 20-23,24-25) та висновки МСЕК.

Не приймаються до уваги колегії суддів й доводи апеляційної скарги про те, що розмір моральної шкоди є необґрунтованим та значно завищеним, оскільки частково задовольняючи позовні вимоги та визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, судом першої інстанції враховано роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, а також обсягом фізичних та душевних страждань позивача. Крім того, при постановленні рішення суд першої інстанції врахував тяжкість фізичних і моральні страждань позивача за наслідками професійного захворювання, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, тривалість роботи позивача на ПАТ «ІнГЗК», конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, надав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суду вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

В іншій частині рішення суду не оскаржене, тому колегія суддів не вдається в обговорення цієї частини рішення.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" відхилити.

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 14 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий І.Є.Ляховська

Судді: А.П.Барильська

Л.В.Михайлів