Постанова № 56881630, 14.12.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17684/15-а

Провадження № 2-а/161/584/15

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2015 р. Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі Акайомовій Т.В.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», Фіскальної служби України про стягнення страхової суми, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», Фіскальної служби України про стягнення страхової суми.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 07 вересня 2005 року по 31 січня 2013 року працювала в органі державної податкової служби, остання посада головний державний податковий ревізор-інспектор відділу погашення податкового боргу Державної податкової служби у Волинській області.

Під час роботи в органі державної податкової служби позивач втатила працездатність та їй було призначено другу групу інвалідності у звязку з загальним захворюванням, отриманим під час виконання службових обовязків.

Первинне призначення інвалідності позивачу відбулось 22.06.2011 року, яка в подальшому, у 2013 році, була підтверджена та визначено ступінь втрати професійної працездатності, що складала 70 %.

Позивач вказує, що на час виникнення спірних правовідносин вона як посадова особа органів державної податкової служби відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну одаткову службу в Україні» підлягала обовязковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічної заробітної плати за їх останньою посадою, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у звязку з виконанням службових обовязків у розмірі від шестимісячної до пятирічної заробітної плати за їх останньою посадою (залежно від ступеня втрати працездатності).

ОСОБА_3 управління Міндоходів у Волинській області від 12.11.2013 року № К/562/05-52 підтверджно, що станом на 22 червня 2011 року ОСОБА_1 була застрахована за обовязковим державним особистим страхуванням відповідно до статті 18 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та вимог постанови Кабінету Міністрів України від З червня 1994 року № 349 «Про затвердження Порядку та умов обовязкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби» (додаток № 3).

Розмір страхового відшкодування становить 176 190,00 грн., виходячи із розрахунку: місячна заробітна плата 4 195,00 грн., кількість місяців 60 (5 років), процент втрати працездатності 70 відсотків. Підтвердження того, що позивач була посадовою особою ДПС і була застрахована, є також заява на виплату страхової суми, з відміткою органу державної податкової служби (ОСОБА_3 управління Міндоходів у Волинській області), яка заповнена за встановленою формою відповідно до п. 11 Порядку (додаток № 4).

Позивач звернулась до ПАТ «УАСК «АСКА» з заявою про виплату страхової суми, проте їй було відмовлено у даній виплаті через закінчення терміну дії договору.

Просить суд стягнути з відповідачів в її користь суму страхового відшкодування в розмірі 176 190,00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовну заяву та просила позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 управління ДФС у Волинській області ОСОБА_2 позов не визнала. Просила суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю вимог.

Представник Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» в судове засідання подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, подав заперечення на позов та просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступнимх підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 07 вересня 2005 року по 31 січня 2013 року працювала в органі державної податкової служби, остання посада головний державний податковий ревізор-інспектор відділу погашення податкового боргу Державної податкової служби у Волинській області (а.с. 11-14).

Під час роботи в органі державної податкової служби позивач втатила працездатність та їй було призначено другу групу інвалідності у звязку з загальним захворюванням, отриманим під час виконання службових обовязків.

Первинне призначення інвалідності позивачу відбулось 22.06.2011 року. З довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії ВЛП № 0000709 від 21.08.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 втратила професійну працездатність у відсотках - 70 % у звязку з захворюванням отриманим під час виконання службових обовязків (а.с. 5).

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби підлягають обовязковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічної заробітної плати за їх останньою посадою, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у звязку з виконанням службових обовязків, - у розмірі від шестимісячної до пятирічної заробітної плати за їх останньою посадою (залежно від ступеня втрати працездатності).

На час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 як посадова особа органів державної податкової служби відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну одаткову службу в Україні» підлягала обовязковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету у звязку з інвалідністю, що сталися у звязку з виконанням службових обовязків у розмірі пятирічної заробітної плати за останньою посадою.

ОСОБА_3 управління Міндоходів у Волинській області від 12.11.2013 року № К/562/05-52 підтверджно, що станом на 22 червня 2011 року ОСОБА_1 була застрахована за обовязковим державним особистим страхуванням відповідно до статті 18 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та вимог постанови Кабінету Міністрів України від З червня 1994 року № 349 «Про затвердження Порядку та умов обовязкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби» (а.с. 4).

Вказана норма права діяла на час втрати працездатності та отримання групи інвалідності. Потім ці правовідносини регулювалися ст. 347 Податкового кодексу України, яка за своїм змістом повністю співпадає із змістом ст. 18 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до п. 5 Порядку умов обовязкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, страховик виплачує страхові суми у разі втрати застрахованим працездатності в результаті інвалідності, що сталася під час виконання службових обовязків, - розмірі, що залежить від ступеня втрати працездатності, який визначається у відсотковому відношенні до суми пятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку він займав до встановлення втрати працездатності.

Розмір страхового відшкодування становить 176 190,00 грн., виходячи із розрахунку: місячна заробітна плата 4 195,00 грн., кількість місяців 60 (5 років), процент втрати працездатності 70 відсотків.

Підтвердження того, що позивач була посадовою особою ДПС і була застрахована, є також заява на виплату страхової суми, з відміткою органу державної податкової служби (ОСОБА_3 управління Міндоходів у Волинській області), яка заповнена за встановленою формою відповідно до п. 11 Порядку (а.с. 7).

Позивач звернулась до ПАТ «УАСК «АСКА» з заявою про виплату страхової суми, проте їй було відмовлено у даній виплаті через закінчення терміну дії договору.

Згідно з повідомленням Державної податкової служби України на дату призначення ОСОБА_1 інвалідності (22.06.2011 року) договір про закупівлю послуг з вказаного страхування був укладений з відповідачем ПАТ «УАСК «АСКА». У абзаці 2 листа ДПС України від 15.11.2012 № 8902/0/71-12/01-2117 «Про укладання договору зі страхування працівників органів ДПС України» зазначено «... Згідно з п.10.2 вказаного договору зобовязання Страховика з виплати страхового відшкодування розповсюджується на страхові випадки, що сталися у проміжок часу з 03.08.2008 року до 31.12.2012 року» (а.с. 8).

Відповідно до ч. 5 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статей 1, 8 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, та п.п. «б» п. 5 Порядку, посадові особи органу державної податкової служби підлягають обовязковому державному особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у звязку з виконанням службових обовязків, тобто по цій справі страховим випадком є настання інвалідності позивача.

Первинно група інвалідності ОСОБА_1 була встановлена 22.06.2011 року згідно з довідкою Волинського обласного бюро МСЕК від 23.06.2011 року (а.с. 10). Саме дату 22.06.2011 року слід вважати страховою подією оскільки цього дня було встановлено інвалідність. Станом на цю дату діяв також договір між відповідачем ПАТ «УАСК «АСКА» та ДПС України.

Таким чином, відповідач ПАТ «УАСК «АСКА» зобовязаний виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 176 190,00 гривень.

Крім того, з відповідача ПАТ «УАСК «АСКА» слід стягнути судовий збір в розмірі 1761,90 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 71, 159, 161, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про страхування», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Порядку та умов обовязкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 1994 року № 349, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» в користь ОСОБА_1 страхову суму 176 190,00 (сто сімдесят шість тисяч сто девяносто) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» в дохід держави 1761,90 (одну тисячу сімсот шістдесят одну гривню девяносто копійок) грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук