Ухвала суду № 56881150, 31.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" березня 2016 р. м. Київ К/800/45336/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року

у справі №821/3511/14

за позовом ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління

Міндоходів у Херсонській області

про захист порушених прав, скасування податкових повідомлень-рішень та

рішень про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про захист порушеного права, шляхом скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 18.06.2014 року за №000281702, №003491702 та вимоги про сплату боргу від 18.06.2014 року №Ф-0002817025 та рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 18.06.2014 року за №000281702.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року, позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області направила на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі №821/3511/14 - без змін.

Також Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області просить замінити відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

За статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» утворено Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

04.11.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про проведення державної реєстрації Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за потрібне задовольнити клопотання ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області та замінити Державну податкову інспекцію у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 15.05.2014 року, за результатами якої складений акт перевірки від 27.05.2014 року №792/21-03-17-02/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_4 у перевіряємому періоді здійснював роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (за кодом КВЕД 47.11), перебуваючи на загальній системі оподаткування.

В Акті перевірки зазначено, що згідно зі звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій, книгами обліку доходів та витрат та обліку розрахункових операцій фіскальними 2 звітами РРО та контрольними стрічками та інформації з ЦБД 1- ДФ сукупний дохід позивача за період з 01.03.2012 по 28.02.2013 складає 305997,16 грн. без урахування ПДВ, тобто перевищено граничну суму від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, за останні 12 календарних місяців у розмірі 300000 грн., яка встановлена пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України. В порушення пп.183.2 ст.183 Податкового кодексу України позивач не зареєструвався до 10.03.2012 року платником ПДВ.

Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_4 занижено податок на додану вартість на загальну суму 58607,68 грн., у тому числі за березень 2013р. на 3658,57 грн., за квітень 2013р. на 4688,56 грн., за травень 2013р. на 4180,89 грн., за червень 2013р. на 5472,99 грн., за липень 2013р. на 6267,12 грн., за серпень 2013р. на 5563,30 грн., за вересень 2013 р. на 5435,65 грн., за жовтень 2013р. на 5582,01 грн., за листопад 2013р. на 4454,52 грн., за грудень 2013р. на 4551,20 грн., за січень 2014р. на 3102,67 грн., за лютий 2014р. на 3052,34 грн., за березень 2014р. на 2597,86 грн.

Також перевіркою встановлено заниження доходу на 6375 грн. у зв'язку з невключенням до його складу доходу отриманого від АТ «Джей ті інтернешнл компані Україна» в сумі 5250 грн. та від ПП «Парадіум Консалтінг Груп» в сумі 1125 грн., чим порушено п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України. Перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 956,25 грн., у тому числі за 2012 рік - 262,50 грн., за 2013 рік - 693,75 грн.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.06.2014 року №0003481702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 956,25 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 239,06 грн., №0003491702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 58607,68 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 16861,92 грн.

В ході перевірки було встановлені наступні порушення:

- ФОП ОСОБА_4 не подав декларації з ПДВ до ДПІ за період з 01.03.2013 року по 31.03.2014 року, чим порушив граничні строки подання податкових декларацій з ПДВ.;

- встановлено заниження податкових зобов'язань за період з 11.03.2013 року по 31.03.2014 року на загальну суму ПДВ 58607,68 грн.;

- встановлено не включення до оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_4 податку на доходи фізичних осіб за 2013 р. в сумі 693,75 грн. та 2012 р. в сумі 262,50 грн.;

- занижено суму внеску з чистого оподаткування доходу за 2013 р. на 4625,00 грн. та 2012 р. на 1750,00 грн.

Матеріалами перевірки ФОП ФОП ОСОБА_4 встановлено, що чистий оподаткований дохід за 2012 рік склав - 13890 грн., за 2013 рік - 12942 грн., максимальна величина бази нарахування єдиного внеску за 2012 рік - 13890 грн., за 2013 рік - 17098,24 грн.

Перевіркою встановлено порушення п.2 частини першої ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» внаслідок, занижено суму єдиного внеску з чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період на загальну суму 1675,63 грн. (за 2012 рік - 543,29 грн., за 2013 рік - 1132,34 грн.).

За результатами перевірки ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області надіслано вимогу від 18.06.2014р. №Ф-000281702 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 1675,63 грн. та штрафні санкції у розмірі 110,95 грн.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За правилами частин другої та третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій належним чином не врахували вимоги вищевказаних норм.

Судами попередніх інстанцій зроблено висновки про відмову у задоволенні позовних вимог виключно на висновках Акта перевірки, без правової оцінки доводів позивача та мотивів неврахування доказів наданих позивачем.

Судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінки доводам позивача про протиправність дій податкового органу щодо включення до загального оподаткованого доходу за 2013 рік сум доходу отриманого у лютому 2014 року та не зазначено мотивів неврахування доказів наданих позивачем на підтвердження таких доводів.

Невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, виключає можливість для висновку про правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами попередніх інстанцій порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Замінити Державну податкову інспекцію у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області її правонаступником у справі - Державною податковою інспекцією у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі №821/3511/14 - скасувати.

Справу №821/3511/14 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді