Ухвала суду № 56881142, 31.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року м. Київ К/800/1245/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 жовтня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року

у справі №826/11647/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах

енергетики та комунальних послуг,

третя особа: Державне підприємство "Енергоринок"

про визнання протиправною постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною постанови.

Товариство просило суд визнати протиправною та скасувати постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.05.2015 №1553 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року N2 "Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 червня 2015 року до участі в справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Енергоринок».

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, позов задоволено.

Визнано протиправною Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.05.2015 №1553 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року N2".

Задовільняючи позов суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що оскаржувана постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не відповідає вимогам Закону України «Про електроенергетику» та порушує права позивача.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить повністю скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задовольнні позовних вимог повністю.

Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в яких наголошувало на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.05.2015 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №1553 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року N2».

За змістом вказаної постанови вирішено:

1. Внести до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року N2 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» такі зміни:

підпункт 1.7.1 пункту 1.7 викласти у такій редакції:

« 1.7.1. Здійснити остаточний розрахунок з виробниками електричної енергії (крім виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, енергопостачальників, що здійснюють продаж закупленої відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року N 1188-р електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії, виробників електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, визначених центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2015 року N 263), НЕК «Укренерго» відповідно до їх фактичної товарної продукції попереднього розрахункового періоду, забезпечивши їм рівний відсоток оплати товарної продукції попереднього розрахункового періоду з урахуванням коштів, що перераховували згідно з окремими рішеннями Уряду, постановами НКРЕ, НКРЕКП за електричну енергію відповідного розрахункового періоду.»;

підпункт 1.7.2 пункту 1.7 викласти у такій редакції:

« 1.7.2. Здійснити остаточний розрахунок з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, енергопостачальниками, що здійснюють продаж закупленої відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року N 1188-р (крім виробників електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, визначених центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2015 року N 263) електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії, забезпечивши їм 100 % оплату фактичної товарної продукції попереднього розрахункового періоду з урахуванням авансових платежів.»;

підпункт 1.7.3 пункту 1.7 викласти у такій редакції:

« 1.7.3. Решту коштів розподілити відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 цієї постанови (крім виробників електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, визначених центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2015 року N 263).».

Пунктом 2 постанови передбачено термін дії постанови до 15 травня 2015 року (включно).

В преамбулі оскаржуваної постанови зазначено, що її прийнято відповідно до Закону України «Про електроенергетику», Указу Президента України від 10 вересня 2014 року N715 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Указу Президента України від 14 лютого 2015 року N85, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2015 року, постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2015 року N263 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», з урахуванням звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 травня 2015 року N03/32-2351.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі визначає Закон України «Про електроенергетику».

Згідно статті 1 Закону України «Про електроенергетику», учасники оптового ринку електричної енергії України - суб'єкти господарської діяльності, які продають та купують електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії України на підставі договору.

Відповідно статті 15 Закону України «Про електроенергетику», купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору.

Положеннями статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Законом України від 07.04.2015 №284-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо особливостей регулювання відносин у сфері електроенергетики на території проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 26.04.2015, були внесені зміни до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про електроенергетику», відповідно до яких особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов'язаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію та на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.

Скаржник свою касаційну скаргу обґрунтовує тим, що даний акт прийнято на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2015 року, введеного в дію Указом Президента України від 14.02.2015 №85/2015, п. 13 постанови КМУ від 07.05.2015 №263 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження». Також скаржник посилався на Указ Президента України від 14 лютого 2015 року №85/2015, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2015 року «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією», згідно з п. 9 якого Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за участю державного підприємства «Енергоринок» мають вжити всіх заходів щодо виключення із розрахунків на ринку електричної енергії підприємств, які виробляють електричну енергію на тимчасово неконтрольованій території.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити наступне.

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» є енергогенеруючою компанією, що відповідно до ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах та комунальних послуг від 21.01.2015 з терміном дії, починаючи з 19.09.1996 року та безстроково (а.с.12), здійснює виробництво електричної енергії на Слов'янській та Старобешівській теплоелектростанціях.

ПАТ «Донбасенерго» укладено договір від 31.08.1999 №78/01-ЕР з ДП «НЕК «Укренерго», правонаступником якого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2000 №755 є ДП «Енергоринок».

Згідно з п.1.1 ст. 1 вказаного договору позивач зобов'язується продавати, а ДП «Енергоринок» зобов'язується купувати електроенергію, вироблену позивачем, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 4.3 цього договору остаточний розрахунок за куплену ДП «Енергоринок» у позивача електроенергію здійснюється до 16 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Всім учасникам оптового ринку електричної енергії, які діють на підставі відповідних договорів, забезпечується оплата вартості електричної енергії та послуг, закуплених у цьому періоді оптовим постачальником електричної енергії, у рівному відсотку кожній енергогенеруючій компанії.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.05.2015 №273 «Про затвердження переліку виробників електричної енергії» було затверджено Перелік виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. До вказаного переліку включено Старобешівську ТЕС ПАТ «Донбасенерго».

07.05.2015 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №263 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження».

Пунктом 13 вищевказаної постанови доручено Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та державним підприємством «Енергоринок» розробити та запровадити механізм накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 року із використанням коштів, нарахованих, але не виплачених оптовим постачальником виробникам електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, та здійснення заходів щодо виключення із розрахунків на ринку електричної енергії виробників електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, під час проведення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії за місяць, що передує набранню чинності цією постановою.

Постанова Кабінету Міністрів України №263 набрала чинності 13.05.2015 року.

Дана норма не містить припису щодо нездійснення державним підприємством «Енергоринок» оплати електроенергії, купленої у виробників, які здійснюють виробництво на неконтрольованій території, у місяці, що передує набранню чинності цієї постанови (тобто, у квітні 2015 року).

Наведене підтверджується пп. 6 п. 8 Постанови №263, відповідно до якого державне підприємство «Енергоринок» здійснює відповідно до законодавства погашення заборгованості за закуплену у виробників електричну енергію.

Таким чином, вказаними законодавчими актами, включаючи постанову КМУ №263, на які посилається відповідач як на підставу для прийняття оскаржуваної постанови, встановлено обов'язок Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вжити заходів щодо виключення із розрахунків на ринку електричної енергії підприємств, які виробляють електричну енергію на тимчасово неконтрольованій території, проте не надано право не здійснювати розрахунки за фактично придбану електроенергію.

Всупереч цьому, а також статті 15 Закону України «Про електроенергетику», якою встановлено обов'язковість розрахунків за придбану електричну енергію, відповідач прийняв постанову №1453 від 13.05.2015 року.

З аналізу змісту даної постанови випливає, що ДП «Енергоринок» як розпоряднику коштів ОРЕ (РК) протягом дії цієї постанови (тобто, з 13.05.2015 по 15.05.2015) надано право не здійснювати остаточний розрахунок з виробниками електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, визначеними центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2015 року №263, за квітень 2015 року у рівному з іншими виробниками електричної енергії відсотку.

Відповідно до п.п. 1.7.2 Постанови НКРЕКП від 21.12.2011 року №2 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» ДП «Енергоринок» щоденно із суми коштів, що надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, до 15 числа (включно) розрахункового місяця зобов'язано здійснити остаточний розрахунок з виробниками електричної енергії (крім виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, енергопостачальників, що здійснюють продаж закупленої відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року N1188-р електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії), НЕК «Укренерго» відповідно до їх фактичної товарної продукції попереднього розрахункового періоду, забезпечивши їм рівний відсоток оплати товарної продукції попереднього розрахункового періоду з урахуванням коштів, що перераховували згідно з окремими рішеннями Уряду, постановами НКРЕ, НКРЕКП за електричну енергію відповідного розрахункового періоду.

Позивач в квітні 2015 року здійснював продаж всієї виробленої ним електричної енергії, включаючи електричну енергію, вироблену Старобешівською ТЕС, державному підприємству «Енергоринок». Всього в цьому місяці позивачем було продано 538 714,906 тис. кВтг вартістю 494 359 275,50 грн. Заборгованість ДП «Енергоринок» перед позивачем за квітень 2015 року становить 375 696 679 грн. Відсоток оплати товарної продукції позивача цього місяця становить 44,5%. Тоді як інші енергогенеруючі компанії отримали відсоток оплати - 85,8% (Енергоатом, Дніпроенерго, Центренерго, Західенерго та ін.).

Внаслідок прийняття оскаржуваної постанови позивач отримав від ДП «Енергоринок» значно нижчий відсоток оплати за електричну енергію, продану в квітні 2015 року, порівняно з іншими енергогенеруючими компаніями, що є порушенням вимог частини 12 статті 15 Закону України «Про електроенергетику».

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі №826/11647/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді