Ухвала суду № 56881019, 22.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року м. Київ К/800/26012/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі № 804/2869/15 за позовом Публічного акціонерного товариства „Нікопольський ремонтний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів,

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство „Нікопольський ремонтний завод" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000494602 від 05.06.2014, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2014 року в розмірі 3727 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 скасовано, прийнято нове рішення, позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000494602 від 05.06.2014.

Відповідач звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції залишивши в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідачем здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності відображення у податковому обліку результатів операцій по реалізації брухту в період з 01.01.2014 до 17.02.2014 та складено акт № 473/28-01-46-02-31167067 від 02.09.2014.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000574602 від 11.09.2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми з податку на додану вартість у розмірі 3727 грн. за лютий 2014 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 23 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу в частині завищення обсягів поставки по операціях з реалізації металобрухту за січень 2014 року на суму 18634 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 193.1 ст. 193, ст. 194 з урахуванням п. 10 підрозділу 2 Розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України в частині заниження обсягів поставки по операціях на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 % за січень 2014 на суму 18634 грн.; п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року на суму 3727 грн.; абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2014 року у розмірі 3727 грн.

Колегія суддів та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимог, виходив з наступного.

Відповідно до п. 23 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 12.01.2011 року № 15 "Про затвердження переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість", термін дії якої визначався до 01.01.2014.

Законом України від 19.12.2013 № 713-VII „Про внесення змін до ПК України щодо ставок окремих податків" (набрав чинності з 01.01.2014), зокрема, в абзаці першому пункту 23 цифри та слова "1 січня 2014 року" було змінено цифрами та словами "1 січня 2015 року".

Отже, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що законом пільговий режим оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, був продовжений до 01.01.2015.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 № 43, яка набрала чинності 18.02.2014, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15, а саме: у назві та пункті 1 постанови цифри і слово "1 січня 2014" замінити цифрами і словом "1 січня 2015".

Позивач при здійсненні операцій імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів в січні 2014 року застосував пільгову ставку податку на додану вартість відповідно до вищевказаних норм ПК України.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, не врахував, що відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, правовий режим власності, правові засади і гарантії підприємництва, правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання, засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи. Виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори. Таким чином саме закон є єдиним нормативним актом, який регулює питання права особи в процесі здійснення відповідних суспільних відносинах.

Крім того, Міністерство юстиції України листом від 30.01.2009 року № Н-35267-18 роз'яснило, що юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Додатково суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що закріплене в законі право не може ставитися в залежність від своєчасності прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акту на виконання самого закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що дія ПК України в частині закріпленого права платників податків на пільговий режим оподаткування податком на додану вартість за певними видами операцій (пункту 23 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) мала безперервний характер протягом 2013-2014 років, а тому позивач правомірно застосував пільгову ставку податку на додану вартість при здійсненні операцій з імпорту металобрухту в січні 2014 року.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.