Ухвала суду № 56880938, 31.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

31 березня 2016 року м. Київ К/800/3495/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 15 лютого 2016 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України.

У встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуті.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року, відмовлено в задоволенні позову про визнання неправомірною відмову в наданні статусу ветерана органів внутрішніх справ та зобов'язання надати такий статус.

Судами встановлено, що позивач з вересня 1974 року по травень 1979 рік навчався на заочному факультеті в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського за спеціальністю "правознавство" та отримав кваліфікацію "юрист", що підтверджується копією диплома від 28 квітня 1979 року НОМЕР_1 та повідомленням приймальної комісії від 2 вересня 1974 року № 1162. Згідно із записами у трудовій книжці позивач під час заочного навчання працював судовим виконавцем Хмельницького районного народного суду, слюсарем - монтажником по приборах Хмельницького радіотехнічного заводу. При закінченні Харківського юридичного інституту ОСОБА_1 офіцерське звання не присвоювалось.

З 10 листопада 1979 року по 25 квітня 1981 рік позивач служив в лавах Радянської армії.

Наказом МО СРСР від 18 вересня 1981 року №223 після проходження 45-ти денних учбових зборів по перепідготовці офіцерів запасу в 1981 році позивачу присвоєне військове звання лейтенанта.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ в період з 10 червня 1981 року по 03 грудня 1997 року, що підтверджується копією трудової книжки.

Вважаючи, що на день звільнення з органів внутрішніх справ вислуга років становить 20 років 3 місяці і 9 днів позивач звернувся до начальника УМВС України в Хмельницькій області із заявою про визнання його ветераном органів внутрішніх справ. 24 вересня 2015 року листом № 12/Д-357 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 з тих підстав, що вислуга позивача менша 20 років, як того вимагає Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", та становить - 17 років 11 місяців 13 днів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не набув права на отримання статусу ветерана органів внутрішніх справ, так як відсутні підстави для додаткового зарахування половини часу заочного навчання позивача до його вислуги років, оскільки позивачем після закінчення навчання у квітні 1979 року в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е.Дзержинського та отримання кваліфікації "юрист", офіцерського звання йому присвоєно не було, як це передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей". Окрім того, в частині другій статті 17 цього Закону та пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 йдеться про зарахування до вислуги років половини навчання у ВНЗ при призначенні пенсії і не стосується питання щодо надання статусу ветерана органів внутрішніх справ інвалідам І і ІІ групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження служби, і які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ 20 років і більше. У зв'язку з цим така вислуга ОСОБА_1 буз урахування половини часу навчання в інституті становить менше 20 років.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Зазначає, що вислуга років в органах внутрішніх справ становить більше 20 років, а тому має право на отримання статусу ветерана органів внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають практиці Верховного Суду України з цього питання (постанова від 14 жовтня 2014 року № 21-430а14), касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак