Ухвала суду № 56880920, 31.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

31 березня 2016 року м. Київ К/800/8593/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі за позовом Нгуєн Тхі Фонг до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Нгуєн Тхі Фонг звернулася з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в якому просила визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача здійснити обмін бланку посвідки на постійне місце проживання в Україні КВ № 7357/47130 від 12 травня 2003 року у зв'язку з досягненням нею 45-річного віку (далі - посвідка).

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що відповідач протиправно не здійснив у встановлений законодавством строк та в порядку обмін посвідки чим порушив права позивача, а тому Нгуєн Тхі Фонг просила про задоволення позову.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 5 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано відповідача розглянути заву позивача про обмін посвідки.

Відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати і відмовити у позові.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

Так, за правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що відповідач допустив протиправну бездіяльність не здійснивши у строк та в порядку встановленому законодавством обмін посвідки, чим порушив права позивача, які підлягають судовому захисту.

Такі висновки судів узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або порушили норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Нгуєн Тхі Фонг до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Мойсюк