Ухвала суду № 56880713, 30.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" березня 2016 р. м. Київ К/800/27030/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,

представника позивача - Овсепян Т.М.,

представника відповідача - Хорішка А.М.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у справі № 816/87/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2014 року №0068161503.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року та ухвалено нову, якою задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його в касаційному порядку, просив скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що 08 грудня 2014 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України податковим органом проведено камеральну перевірку з питання своєчасності подання звіту про контрольовані операції договору про спільну діяльність від 24 грудня 1997 року №999/97 - уповноважена особа НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (22525915) (код ЄДРПОУ 403739509) за 2013 рік.

За результатами перевірки, 08 грудня 2014 року складено акт камеральної перевірки звіту про контрольовані операції за 2013 рік №7292/16-01-15-03/403739509, згідно висновків якого в порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України та узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міндоходів України від 01 липня 2014 року №368, договором про спільну діяльність від 24 грудня 1997 року №999/97 - уповноважена особа НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (22525915) (код ЄДРПОУ 403739509) не подано звіт про контрольовані операції за 2013 рік (граничний строк подання - 30.09.2014).

Не погоджуючись з даними висновками, позивач направив до контролюючого органу заперечення на вказаний акт від 17 грудня 2014 року вих.№20-6599, за результатами розгляду якого ДПІ підтвердила правильність викладених в акті висновків щодо порушення платником податків вимог податкового законодавства.

На підставі вказаного акта камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2014 року №0068161503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" у розмірі 114 700,00 грн.

Вирішуючи спір по суті та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту (уточнюючого звіту) про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 24 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що у 2014 році звіт про контрольовані операції, що відповідно до статті 39 цього Кодексу подається центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за період з 1 вересня по 31 грудня 2013 року подається до 1 жовтня 2014 року.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, що затверджена наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011 (далі - Інструкція №233).

Порядок, якого повинні додержуватися платник податків та органи ДПС при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку врегульовано пунктом 7 розділу III "Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку" Інструкції №233.

Так, у вказаному пункті визначено, що після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків.

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Аналогічні норми містяться у Методичних рекомендаціях щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14 червня 2012 року №516.

Пунктом 8 розділу III "Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку" Інструкції №233 передбачено, що якщо платник податків надіслав до органів ДПС кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДПС та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 вересня 2014 року в електронній системі документообігу "М.Е.Doc IS" позивачем сформовані звіт про контрольовані операції за 2013 рік та додатки до нього - відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях, інформація про пов'язаність осіб. В цей же день вказаний звіт з додатками до нього був відправлений на електронну адресу ДПІ.

Разом з тим, квитанцій про прийняття вказаного звіту та додатків платником не отримано. Станом на 31 січня 2015 року звіт та додатки мають стан документу - "В дорозі".

Після з'ясування факту ненадходження на електронну адресу позивача першої та другої квитанцій, платником податку за Договором про спільну діяльність від 24 грудня 1997 року №999/97 звіт про контрольовані операції за 2013 рік з додатками був поданий до ДПІ на паперових носіях.

Згідно нормативного припису підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України та положень Інструкції №233 платники податків зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції виключно засобами електронного зв'язку в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку шляхом його надіслання на Центральний портал прийому звітності ДФС України, де в автоматичному режимі формуються та надсилаються платникам квитанція №1 та квитанція № 2.

Як встановлено окружним судом, за даними ПЗ "Архіву електронної звітності" в "Журналі прийому" відсутня інформація щодо надходження до Центрального порталу прийому звітності ДФС України звіту про контрольовані операції за 2013 рік, який подано Договором про спільну діяльність від 24 грудня 1997 року №999/97 - уповноважена особа НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта".

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, який дійшов правильного висновку щодо відсутності підстави для визнання таким, що поданий у визначений законом спосіб звіт про контрольовані операції за 2013 рік з додатками.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у справі № 816/87/15-а - скасувати.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній