Постанова № 56880621, 25.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 березня 2016 р. № 820/12081/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Шамілової Л.Ш.,

представників третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство "Харківводоканал" про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0033831701 від 21.09.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення № 0033831701 від 21.09.2015 року винесене контролюючим органом незаконно та необґрунтовано, а тому - підлягає скасуванню. При цьому, незаконність оспорюваного податкового повідомлення - рішення позивач пов'язував з неправомірним списанням заборгованості по оплаті послуг КП "Харківводоканал" .

В обґрунтування заперечень на позов представник відповідача вказав, що згідно відомостей, які містяться у центральній базі даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів, вбачається , що фізична особа - ОСОБА_1 у 2014 році отримав дохід за ознакою « 107» ( списана заборгованість, за якою минув строк давності) сума заборгованості за укладеним цивільно-правовим договором про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення, за якою минув строк позовної давності, який відображено КП «Харківводоканал» в розрахунку 1-ДФ на суму 1800,00 грн. За таких обставин, враховуючи приписи пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПК України, позивач повинен був задекларувати вказану суму та сплатити податок з доходів. Перевіркою ОСОБА_1 з приводу достовірності декларування річного оподатковуваного доходу за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року встановлено, що такі дії ним не учинялись. А тому контролюючий орган правомірно збільшив суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за наслідками річного декларування податковим повідомленням - рішенням № 0033831701 від 21.09.2015 року.

Ухвалою суду від 24.02.2016 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КП «Харківводоканал».

В обґрунтування заперечень на позов представник третьої особи зазначив, що оскільки саме ОСОБА_1 звернувся до КП «Харківводоканал» з заявою про проведення списання заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, згідно рішень Жовтневого районного суду м.Харкова, якими зокрема відмовлено у стягненні солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 суми боргу, заявленої поза межами строку позовної давності, за таких обставин саме ОСОБА_1 було вказано заявником у розрахунку 1-ДФ за 4 квартал 2014 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити з огляду на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача Шамілова Л.Ш., проти позову заперечувала, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях, просила у задоволенні позовної заяви відмовити.

Представники третьої особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_7, проти позову заперечували, просили у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на доводи, викладені в письмових запереченнях.

При цьому, представник третьої особи - ОСОБА_7, в подальшому залишив залу судових засідань.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Фахівцем Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської ( незалежної професійної) діяльності за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, результати якої відображено в акті від 13.08.2015 року № 145 ( а.с. 91-94).

Висновки перевірки свідчать про порушення позивачем пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської діяльності за перевіряємий період у сумі 270,00 грн; п. 120.1 ст. 120, п. 176.2 ст. 176 ПК України - не подано декларацію про майновий стан та доходи за 2014 рік.

На підставі висновків акту перевірки, Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області відносно ОСОБА_1 винесено податкове повідомлення - рішення від 21.09.2015 року № 0033831701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за наслідками річного декларування в сумі 507,50 грн. у т.ч. за основним платежем - 270 грн., за штрафними ( фінансовими) санкціями ( штрафами) - 237,5 грн. ( а.с.95).

З матеріалів справи вбачається, що позивач 05.10.2015 року отримав вказане рішення контролюючого органу, з яким не погодився, з приводу чого 19.11.2015 року подав відповідну заяву на ім'я керівника відповідача, в якій зазначив, що звернувся за оскарженням даного рішення з позовною заявою до суду, направив скаргу до голови ДФС України та на гарячу урядову лінію, з проханням не вчиняти будь - яких дій до розгляду названого питання по суті ( а.с.96).

ДФС України скаргу позивача на податкове повідомлення - рішення залишено без змін, що вбачається з листа ГУ ДФС в Харківській області від 01.12.2015 року № 2730/Д/20-40-17-02-15 - відповіді на звернення ОСОБА_1 до ДУ "Урядовий контактний центр", стосовно того, що сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та оподатковується за ставками, визначеними п.167.1 ст. 167 ПК України ( а.с. 54).

Аналогічні посилання містить в собі лист відповідача від 15.10.2015 року № 962/20-33-17-01 на звернення ОСОБА_1 від 06.10.2015 року стосовно підстав прийняття спірного податкового повідомлення - рішення ( а.с.52-53). Додатково у вказаному листі були визначено, що позивачем всупереч приписам ПК України не було задекларовано дохід з ознакою 107.

Перевіряючи висновки акту перевірки та прийняте за їх результатами спірне податкове повідомлення - рішення на предмет відповідності ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Суд зазначає, що розділ IV цього Кодексу присвячено податку на доходи фізичних осіб.

Так п. 164.1 ст. 164 визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається: сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Водночас пп.168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПК України, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

При цьому статтею 120 ПК України встановлено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності.

Наказом Міністерства Фінансів України від 13.01.2015 року № 4 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556 - надалі Наказ), затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ( надалі - Порядок).

Відповідно до п. 1.1. Порядку, він визначає порядок заповнення і подання до органу Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 та підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Згідно з п. 1.2 Порядку, податковий розрахунок - документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов'язання не проводиться.

Пунктом 2.1 Порядку визначено, що податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Розділ III Порядку присвячено порядку заповнення податкового розрахунку.

Крім того даним Наказом визначено довідник ознак доходів, оскільки п. 3.6 Порядку визначено, що при заповненні податкового розрахунку 1 ДФ у графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Якщо доходи виплачуються у звітному кварталі не в повному обсязі і їх остаточна виплата буде здійснюватись у наступних кварталах, ознака доходу в разі виплати повинна вказуватися відповідно до нарахованого в попередньому кварталі доходу.

Так під ознакою 107 доходів даного довідника - розуміється дохід у вигляді суми заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу (підпункт 164.2.7 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Суд зазначає, що важливим аспектом при оцінці правомірності або протиправності нарахування позивачу зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за наслідками річного декларування, є з'ясування обставин, що передували проведенню перевірки та нарахування таких зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 28.01.2010 року у справі № 2-1207/2010 у справі за позовом КП КГ "Харківкомуночиствод" до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги водовідведення та зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5 до КП КГ "Харківкомуночиствод" про відшкодування моральної шкоди позовну заяву КП КГ "Харківкомуночиствод" було задоволено частково. Стягнуто зі вказаних осіб солідарно 230,87 грн. заборгованості. У задоволенні зустрічного позову - відмовлено ( а.с.124).

При цьому, загальна сума боргу складала 610,45 грн. за період з 01.01.2000 р. по 31.03.2009 р., але була заявлена в частині за період з 01.01.2000 р. по 31.03.2006 року поза межами строку позовної давності, тому позов було задоволено в частині стягнення боргу за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року.

Крім того, рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 13.11.2009 року у справі № 2-1621/09 у справі за позовом КП ВТП "Вода" до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання було задоволено частково. Стягнуто зі вказаних осіб солідарно 1169,37 грн. заборгованості за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 ( а.с. 102).

При цьому, загальна сума боргу, пред'явлена в рамках розгляду справи № 2-1621/09 складала за період з 01.01.1996р. по 31.12.2008 р. 2560,26 грн., але була заявлена в частині за період з 01.01.1996р. по 31.12.2005 поза межами строку позовної давності, тому позов було задоволено в частині стягнення боргу за період з з 01.01.2006 по 31.12.2008 в сумі 1169,37 грн.

Таким чином суми боргу, які були заявлені поза межами строку позовної давності у справах № 2-1207/2010 та № 2-1621/09 за послуги водовідведення та водопостачання склали 379,58 грн. та 2029,42 грн. відповідно.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що наявність заборгованості, процес її погашення та процедура списання суми поза межами позовної давності, дуже вплинув на життя всієї його сім'ї, оскільки КП "Харківводоканал" - правонаступник КП КГ "Харківкомуночиствод" та КП ВТП "Вода", при переписці з позивачем вказував кожен раз різні дані сум боргу та зазначав про списання по картці особового рахунку ОСОБА_4, без узгодження сум, та без урахування солідарної відповідальності, а податкові зобов'язання відповідачем були нараховані ОСОБА_1.

Така ситуація спричинила низку звернень до третьої особи з приводу роз'яснення поточної ситуації та проханням припинити незаконне вимагання неіснуючих боргів, звернень до суду на неправомірність дій виконавчої служби зі стягнення у примусовому прядку сум за рішеннями Жовтневого районного суду м.Харкова, які ОСОБА_1 були сплачені та звернень до податкового органу з питань прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.

Матеріали справи з цього приводу містять наступні докази: лист КП "Харківводоканал" від 01.11.2013 року № Д-2677/1.132105 з відповіддю на звернення позивача від 17.10.2013 року з приводу отримання квитанцій про заборгованість, заяви позивача від 08.08.2014 та від 01.12.2014 року на ім'я генерального директора КП "Харківводоканал" з проханням припинити численні дзвінки з вимогою сплати неіснуючої заборгованості, лист КП "Харківводоканал" від 26.12.2014 року № Д-3409/1-14.2105 з відповіддю на звернення від 01.12.2014 стосовно перерахунку нарахувань суми боргу, лист КП "Харківводоканал" від 16.12.2014 року № Д-3409/1-14.2105 з відповіддю на звернення позивача від 01.12.2014 року стосовно передання на розгляд відповідній комісії матеріалів по списанню заборгованості, рішення Жовтневого районного суду м.Харкова по справі № 2012/38/2011 від 03.02.2012 року з приводу неправомірних дій виконавчої служби в процедурі примусового виконання рішень Жовтневого районного суду м.Харкова про стягнення солідарно заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення ( а.с.8-10, 110-111, 113-116).

Крім того з матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу № 23 від 25.12.2014 року наради комісії по списанню заборгованості фізичних осіб та проведенню перерахунку нарахувань за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, було зокрема вирішено визнати заборгованість позивача за послуги централізованого водопостачання та водовідведення безнадійною у зв'язку зі спливом строків позовної давності ( а.с.106).

Резолютивна частина акту списання заборгованості від 25.12.2014 року, а саме п.3 містить в собі пропозицію комісії щодо списання та зняття з особового рахунку фізичної особи ОСОБА_1 , безнадійну заборгованість, з балансу підприємства з її віднесенням на результати господарської діяльності, у зв'язку зі спливом строку позовної давності ( а.с.108-109).

Судом встановлено, що КП "Харківводоканал" декілька разів повідомляло позивача про списання безнадійного боргу, а саме: листом від 22.12.2014 року № 11176/ос із зазначенням обов'язку з декларування відповідних сум ( а.с.84) та листом від 27.01.2015 року № Д-110/1-15.21-05 повідомило позивача про списання безнадійної заборгованості та зазначило, що станом на 01.01.2015 року заборгованість по особовому рахунку № 854072 відсутня ( а.с.6-7).

При цьому, після процедури списання боргу з позивача, третьою особою було складено та надано контролюючому органу податковий розрахунок 1-ДФ за 4 квартал 2014 року, в якому вказано, що позивач отримав дохід з ознакою 107 на суму 1800,00 грн. ( а.с. 104-105).

З приводу уточнення суми, вказаної у розрахунку 1 ДФ, контролюючим органом було надано запит на адресу КП "Харківводоканал".

Третя особа, листом від 30.06.2015 року № 3385 ( а.с.83) повідомила Західну ОДПІ, що позивачу було списано безнадійну заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 2409 грн. Зазначена у звіті 1-ДФ за 4 квартал 2014 року сума в розмірі 1800,00 грн. була визначена як заборгованість платника податку за укладеним ним цивільно - правовим договором, за якою минув строк позовної давності, та яка перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особина 1 січня звітного податкового року.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що отримавши від третьої особи згаданий розрахунок 1ДФ, відповідь на запит стосовно нарахувань сум доходу за ознакою 107, встановивши обставину відсутності факту декларування вказаного доходу позивачем та перевіривши відомості з центральної бази даних ДРФО ДФС України контролюючий орган в процесі перевірки дійшов висновку про порушення позивачем пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ,п. 120.1 ст. 120, п. 176.2 ст. 176 ПК України.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах є два ключових моменти.

По-перше, з'ясування дотримання відповідачем приписів ст. 61 Конституції України.

По-друге, надання оцінки законності або протиправності самої перевірки та, як наслідок - спірному рішенню контролюючого органу.

По першому епізоду суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В ході розгляду справи знайшов підтвердження той факт, що у квартирі, де мешкає позивач, зареєстровано чотири повнолітні особи - ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5. При цьому, за рішеннями Жовтневого районного суду м. Харкова заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення була стягнута солідарно з даних осіб.

У цивільному законодавстві розрізняють види відповідальності за різними критеріями.

Статтею 526 ЦК України унормовано загальні умови виконання зобов'язання, яке

має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В ході розгляду справи знайшов підтвердження той факт, що списання боргу відбулось по особовому рахунку № 85072, який закріплено за ОСОБА_4, яка не писала відповідну заяву з таким проханням, а сума списання не узгоджувалась зі споживачами.

Водночас заявником з приводу ініціювання КП "Харківводоканал" процедури списання боргу та, як наслідок нарахування сум доходу, визначено ОСОБА_1, який дійсно звертався до третьої особи декілька разів за роз'ясненнями з приводу боргових правовідносин. Проте дані звернення та наявні відповіді на них не дають змогу суду зробити висновок, що позивач просив саме списати безнадійну заборгованість. Дані звернення позивача були направлені на отримання інформації щодо стану заборгованості.

Таким чином, оскільки КП "Харківводоканал" самостійно, без відповідної заяви заявника про це, визначив позивача в якості заявника про проведення списання заборгованості та відобразив в розрахунку 1ДФ, за таких обставин саме ОСОБА_1 були нараховані зобов'язання Західною ОДПІ м.Харкові.

При цьому суд зауважує, що при перевірці позивача, контролюючим органом дані обставини взагалі не досліджувались.

За таких обставин, оскільки ані позивачем, ані іншими споживачами послуг з водопостачання та водовідведення у боргових правовідносинах на подавались заяви про списання безнадійного боргу, відповідні дії КП "Харківводоканал" повинні були бути вчинені виключно на підставах рішень Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.01.2010 року у справі № 2-1207/2010 та від 13.11.2009 року у справі № 2-1621/09, якими частково стягнуто суми боргу солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5 Тобто й сума доходу 1800 грн. розподіляється пропорційно між ними.

За таких обставин суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання за отримання доходу за ознакою 107 в розумінні Наказу Міністерства Фінансів України від 13.01.2015 року № 4, нараховані позивачу неправомірно, а контролюючим органом при винесенні спірного податкового повідомлення - рішення не враховано приписи ст. 61 Конституції України.

По другому епізоду суд зазначає наступне.

Згідно п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Як вбачається з повідомлення від 10.08.2015 р. № 42 (а.с.88) документальна невиїзна перевірка проводилася відповідачем 13.08.2015 року.

Як вбачається з наданих в судовому засідання пояснень позивача, про проведення податковим органом документальної невиїзної перевірки 13.08.2015 він дізнався лише після отримання податкового повідомлення - рішення 05.10.2015 року.

Статтею 78 ПК України встановлено особливості проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до положень ст. 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст. 79 ПК України).

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (п.79.2 ст. 79 ПК України).

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п.79.3 ст. 79 ПК України).

Отже, вказана норма регламентує, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 79.2 ст. 79 доповнено абз.2 згідно із Законом України від 24 травня 2012 року N 4834-УІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" такого змісту: "Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки". Це доповнення не змінює регулювання, воно уточнює дійсний зміст попередньої норми.

Таким чином, проаналізовані норми ПК в яких враховано, дотримання балансу публічних та приватних інтересів позивача, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірки, зокрема, документальної позапланової невиїзної , при їх дотриманні може бути належною підставою для виконання наказу про проведення перевірки, при цьому з наказом про перевірку, визначаються відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що листом відповідача від 10.09.2015 року № 3704 ( а.с.89-90) на звернення позивача, зазначено, що копію наказу та повідомлення про проведення перевірки було направлено поштою 12.08.2015 року, проте конверт з повідомленням повернувся відправнику у зв'язку з неодержанням адресатом, що також підтверджується матеріалами справи ( а.с.140-141).

З цього приводу представник відповідача вказав, що п.42.2 ст. 42 КАС України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові, а тому позивач належним чином повідомлявся про проведення перевірки.

Суд зазначає, що позиція відповідача в даному випадку є безпідставною, так як позивач не є належним чином повідомлений про проведення перевірки в розумінні п.42.2 ст. 42 та п.79.2 ст. 79 ПК України, оскільки наказ та повідомлення про проведення перевірки 13.08.2015 року направлено 12.08.2015 року. Тобто позивач фізично не міг бути обізнаний про проведення перевірки.

З огляду на викладене, відповідачем неправомірно проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 з порушенням положень п.79.2 ст. 79 ПК України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що перевірка ОСОБА_1 відбулась з порушенням положень п.79.2 ст. 79 ПК України, а спірним податковим повідомленням - рішенням, нараховано зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за наслідками річного декларування виключно ОСОБА_1 в сумі 270 грн. ( 15% від суми доходу у розмірі 1800 грн., що передбачено п.167.1 ст. 167 ПК України у 2014 році), та саме до нього, було застосовано відповідальність у вигляді штрафної санкції в сумі 237,5 грн. ( містить в собі 25% від суми основного платежу, що передбачено п. 123.1 ст. 123 ПК України та складає 67,5 грн. та 170 грн. відповідальності, передбаченої ст.120 ПК України), хоча розглядом справи доведено, що сума доходу у розмірі 1800 грн. за ознакою 107 була фактично отримана не тільки позивачем, а іншими особами.

За таких обставин позов підлягає задоволенню, а податкове повідомлення - рішення від 21.09.2015 року №0033831701 - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство "Харківводоканал" про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 21.09.2015 року №0033831701.

Стягнути з Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_2, поштовий індекс 61020, АДРЕСА_1) у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2016 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.