Постанова № 56880382, 29.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 513/1495/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бучацька А.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Саратського районного суду Одеської області від 05 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

30.11.2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області, в якому (з урахуванням доповнення до адміністративного позову 14.01.2016 року) просила визнати протиправним невключення відповідачем до складу заробітної плати, з якої позивачу призначена пенсія, суми індексації заробітної плати в розмірі 7594,82 грн., допомоги для оздоровлення в розмірі 6328,80 грн., матеріальної допомоги в розмірі 2962,26 грн., всього у загальному розмірі 16885,88 грн., на які нараховано та з яких утримано страхові внески; зобов'язати відповідача провести з 22.09.2011 року розрахунок пенсії позивача у розмірі 87 % від суми заробітної плати, врахувавши до доходу для обчислення пенсії суми індексації заробітної плати в розмірі 7594,82 грн., допомоги для оздоровлення в розмірі 6328,80 грн., матеріальної допомоги в розмірі 2962,26 грн., всього у загальному розмірі 16885,88 грн. на які нараховано та з яких утримано страхові внески; зобов'язати відповідача провести виплати позивачу з 22.09.2011 року недоотриману пенсію з урахуванням вже виплачених сум; зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату індексації недоотриманої пенсії.

Постановою Саратського районного суду Одеської області від 05.02.2016 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправною відмову відповідача провести з 30.05.2015 року належним чином розрахунок призначеної позивачу пенсії, включивши (врахувавши) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 16885 гривень 88 копійок, зазначені в довідці Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі № 3362/05 від 18 листопада 2015 року; зобов'язано відповідача здійснити належним чином розрахунок з 30 травня 2015 року призначеної позивачу пенсії, включивши (врахувавши) до заробітної плати для обчислення пенсії суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 16885 гривень 88 копійок, зазначені в довідці Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області № 3362/05 від 18 листопада 2015 року; зобов'язано відповідача виплатити позивачу недоотриману з 30.05.2015 року пенсію з урахуванням вже виплачених сум;в задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Саратського районного суду Одеської області від 05.02.2016 року, ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про скасування постанови Саратського районного суду Одеської області від 05.02.2016 року та ухвалення нової про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що позивачу з 22.09.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області було призначено пенсію по інвалідності у розмірах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу».

18.11.2015 року позивачка звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області з заявою, в якій просила відповідача надати роз'яснення, чи включено до складу заробітної плати, з якої їй розрахована пенсія, індексація заробітної плати, допомога для оздоровлення, матеріальна допомога.

Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області від 18.11.2015 року №3361/05 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу») до складу заробітної плати позивача за останні 24 календарні місяці роботи входили «інші виплати», в які включалися суми отриманої матеріальної допомоги, а також форми довідки визначає, що на всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, виходив з того, що з таких виплат, як допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, а також з премій та надбавок позивачу нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а відтак ці виплати повинні зараховуватись до складу пенсії позивача.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

З наявної у матеріалах справи копії трудової книжки позивача, колегія суддів апеляційної інстанції вбачає, що стаж ОСОБА_2 на державній службі становить 17 років, а відтак вона має право на пенсію у розмірі 87 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до статті 37-1 вказаного Закону у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Стаття 33 Закону України «Про державну службу» визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, а тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував грошову винагороду, то зазначений розмір цієї винагороди (надбавки) повинен бути врахований і при обчисленні пенсії державного службовця.

Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.

Статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 66 вказаного Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, мають бути враховані в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

При цьому, колегія суддів наголошує що ОСОБА_2 у своїй позовній заяві просила зазначити конкретний відсоток пенсії, який обраховується з заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Проте, суд першої інстанції цього не здійснив та не вказав конкретний відсоток пенсії, який обраховується з заробітної плати працюючого державного службовця. Однак, з огляду на правомірність рішення по суті, зазначене є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Як вже зазначалось, ОСОБА_3 має право на пенсію у розмірі 87 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, оскільки її стаж державного службовця складає 17 років.

Враховуючи, що зазначене не впливає на правильність вирішення судом першої інстанції спору по суті, колегія суддів колегія вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції на підставі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України.

Керуючись ст.195, ст.197, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Саратського районного суду Одеської області від 05 лютого 2016 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області щодо невключення при розрахунку пенсії ОСОБА_2, сум індексації заробітної плати, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги, зазначених у довідці про складові заробітної плати, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області № 3362/05 від 18.11.2015 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області провести з 30 травня 2015 року розрахунок пенсії ОСОБА_2 у розмірі 87 % від суми заробітної плати, врахувавши до доходу для обчислення пенсії суми індексації заробітної плати, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги, зазначених у довідці про складові заробітної плати, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області № 3362/05 від 18.11.2015 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області виплатити ОСОБА_2 недоотриману пенсію з 30 травня 2015 року з урахуванням виплачених сум».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв