ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
29 березня 2016 рокусправа № 333/10288/13 провадження №2-ар/333/9/2014
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 грудня 2014 року по справі № 333/10288/13 (провадження №2-ар/333/9/2014) за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и В :
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати з 01.01.2013 року, виходячи з суми суддівської винагороди; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, яку вона отримує на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням заробітної плати, виходячи з суми суддівської винагороди, зазначеної у довідці Апеляційного суду Запорізької області від 24.07.2013 року за №07-51/88, виданої для перерахунку пенсії, починаючи з 01 січня 2013 року та виплачувати в подальшому.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати з 01.01.2013 року, виходячи з суми суддівської винагороди, неправомірними. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з підвищенням заробітної плати, яку вона отримує на умовах, передбачених ст. 37 Закону України 3723-XII, у звязку з підвищенням заробітної плати, виходячи з суми суддівської винагороди, зазначеної у довідці Апеляційного суду Запорізької області від 24.07.2013 року за №07-51/88, виданої для перерахунку пенсії, починаючи з 01 січня 2013 року та виплачувати її в подальшому.
17 листопада 2014 року управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя звернулося до суду з заявою про роз'яснення постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2014 року. У своїй заяві УПФ просить надати роз'яснення в частині того, яким чином слід обмежувати розмір пенсії ОСОБА_2, виходячи з дванадцяти чи десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таку необхідність УПФУ обгрунтувало тим, що:
- на момент призначення ОСОБА_2 пенсії на умовах ст..37 Закону України «Про державну службу», тобто станом на 17.02.2010р., в ст..37 зазначеного Закону діяла норма, згідно якої максимальний розмір пенсії не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- на момент прийняття судом рішення по справі, тобто станом на 13.01.2014р., ст..37 Закону України «Про державну службу» передбачає, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 грудня 2014 року заяву управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про роз'яснення судового рішення задоволено, а саме: роз'яснено, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2014 року підлягає здійсненню на умовах ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII в редакції станом на 17.02.2010 року та виплачуватися у подальшому на тих же умовах з обмеженням суми пенсії максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви. В обґрунтуванні апеляційної скарги позивач посилається на те, що роз'яснивши рішення у такий спосіб, суд першої інстанції фактично змінив по суті прийняте судове рішення, оскільки під час вирішення спору по суті, судом надано правову оцінку доводам пенсійного органу щодо необхідності обмеження граничного розміру пенсії.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, оскаржену ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обґрунтованою з наступних підстав.
Підстави та порядок роз'яснення судового рішення визначені у статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої цієї норми, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Порушуючи питання про роз'яснення постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2014 року, відповідач у своїй заяві зазначав про те, що йому незрозуміло яким чином слід обмежувати розмір пенсії ОСОБА_2, виходячи з дванадцяти чи десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Роз`яснюючи судове рішення, суд першої інстанції вказав на те, що перерахована пенсія підлягає виплаті позивачу з обмеженням максимальним розміром, передбаченим Законом України від 08.07.2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а саме в сумі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Такі висновки суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
Законом України від 08.07.2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011 року, несено зміни до Закону України «Про державну службу». Зокрема, текст статті 37 Закону України "Про державну службу" викладено в новій редакції, якою, зокрема, встановлено, що максимальний розмір пенсії державних службовців (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін за наслідками перегляду судом апеляційної інстанції, вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, вказав на те, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим Законом №3668-VI, не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим Законом. При цьому, суд першої інстанції послався на положення розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI, яким прямо визначено зазначені обмеження щодо застосування цього Закону.
Таким чином, судами під час розгляду справи було надано правову оцінку доводам УПФУ щодо обмеження суми пенсії максимальним розміром.
В той же час, оскарженою ухвалою суд першої інстанції фактично змінив по суті прийняте рішення та зазначив про те, що пенсія підлягає виплаті в розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що надане судом першої інстанції роз'яснення суперечить положенням статті 170 КАС України.
При цьому, суд першої інстанції правильно послався на те, що судовими рішеннями у цій справі було визначено, що перерахунок пенсії повинен стосуватися її розміру лише з огляду на підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця, як то передбачено ст..37-1 Закону України «Про державну службу».
Таким чином, з судових рішень чітко вбачається, що перерахунок пенсії має бути здійснений з огляду на підвищення заробітної плати працюючого пенсіонера і не повинен стосуватися тих обмежень, які законодавчо визначені вже після призначення пенсії позивачу.
Щодо доводів УПФУ про обмеження розміру пенсії дванадцятьма мінімальними розмірами пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за необхідне зазначити, що такі обмеження були внесені до ст..37 Закону України «Про державну службу» Законом №107-VІ від 28.12.2007р., який, в цій частині, визнаний неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справі №10рп/2008, тобто з 22.05.2008р. ці обмеження не можуть застосовуватися.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для роз'яснення судового рішення.
Таким чином, оскаржену ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обґрунтованою як того вимагає ст.159 КАС України, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись п.6 ч.1 ст.199, ст.202, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 грудня 2014 року по справі №333/10288/13 (провадження №2-ар/333/9/2014) - скасувати та постановити нову ухвалу.
У задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Судове рішення № 56880381, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 333/10288/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: