Постанова № 56880254, 28.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2016р. Справа № 876/5027/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Носа С.П.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): не з’явився

відповідача у справі: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015р. у справі №809/711/15

за позовом Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до Приватного підприємства “Ремавто”

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2015р. позивач: Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Приватного підприємства “Ремавто” про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача наявний податковий борг в розмірі 4539,36грн. по штрафних санкціях, застосованих за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання по податку на прибуток. Такий добровільно відповідачем погашений не був, відтак підлягає до стягнення в примусовому порядку.

За результатами розгляду справи Івано-Франківський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив повністю, оскільки затримка сплати грошового зобов’язання по акту камеральної перевірки №3350/15-1/13654462 від 28.05.2014р. в кількості 157 днів відбулася не з вини відповідача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ДПІ у м.Івано-Франківську оскаржила її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у відповідача наявний податковий борг в розмірі 4539,36грн. Апелянт зазначає, що відповідач податкове повідомлення-рішення №0013651502 від 19.06.2014р. та податкову вимогу №4585-25 від 27.07.2014р. не оскаржував. Також апелянт стверджує, що надані відповідачем докази не можуть бути предметом доказування та дослідження в межах даного позову. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, ПП “Ремавто” 08.04.1992 року зареєстроване як суб’єкт господарювання і перебуває на обліку ДПІ у м.Івано-Франківську, як платник податків.

За результатами проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток було складено акт перевірки №3350/15-1/13654462 від 28.04.2014р.

За результатами вказаної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0013651502 від 19.06.2014р. на суму 4664,81грн.

08.08.2014р. на адресу відповідача надіслано податкову вимогу №4585-25 від 28.07.2014р.

Станом на момент подання позову податковий борг ПП “Ремавто” становить 4539,36грн.

Відповідно до п.16.1.4 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із вимогами п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Керуючись вимогами п.59.1 ст.59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог п.58.3 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до норм ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до приписів ст.95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Колегією суддів апеляційного суду беруться до уваги доводи апеляційної скарги та звертає увагу на те, що відповідачем податкове повідомлення-рішення №0013651502 від 19.06.2014р. та податкова вимога №4585-25 від 28.07.2014р. не оскаржувалась. Відтак, в межах даної справи дослідженню підлягають докази та обставини, що стосуються підставності звернення податковим органом до суду з позовом про стягнення коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога надсилалася на адресу відповідача належним чином, а саме, рекомендованим листом з повідомлення про вручення (а.с.6). Позивач з даним позовом звернувся 17.02.2015р. після спливу 60 денного строку визначеного ст.95 ПК України. Розмір податкового боргу на суму 4539,36грн. підтверджується Довідкою про борг за платежами наявною в матеріалах справи(а.с.12).

З огляду на пояснення, відповідача ним не заперечується наявний податковий борг, а доводи зводяться до відсутності вини у затримці сплати грошового зобов’язання. Як наслідок, податковий борг в розмірі 4539,36 підлягає до стягнення з ПП “Ремавто” в примусовому порядку.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, помилково почав досліджувати правомірність застосованих до відповідача штрафних санкцій, як наслідок, обставини, які свідчать про наявність підстав для стягнення коштів в дохід бюджету, не досліджував. Докази які свідчать про правомірність дій податкового органу до уваги судом першої інстанції взяті не були. Як наслідок, судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до приписів ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015р. у справі №809/711/15 за позовом Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства “Ремавто” про стягнення заборгованості, - задоволити.

2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015р. у справі №809/711/15, - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги позивача задоволити.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Ремавто” (код ЄДРПОУ 13654462) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 4539,36грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя С.П. Нос

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст рішення виготовлено 01.04.2016р.