Ухвала суду № 56879938, 31.03.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 березня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4740/15

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

суддів - Бойка С.С., Єресько Л.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Кременчуцького міського відділу Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кременчуцький міський відділ Головного управління Національної поліції України в Полтавській області про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди та про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2015 року ОСОБА_2 (надалі по тексту також - позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кременчуцький міський відділ Головного територіального управління Національної поліції України в Полтавській області, відповідно до якої просила (з урахуванням уточненої позовної заяви, поданої 06 січня 2016 року та заяви про збільшення позовних вимог, поданої 18 січня 2016 року):

- зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області: здійснити нарахування і виплату ОСОБА_2: грошової компенсації за невикористану у 2015 році щорічну відпустку тривалістю 40 діб; двомісячного грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, передбаченого підпунктом 3.4.8 пункту 3.4 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 №499, у зв'язку із звільненням з органів внутрішніх справ за скороченням;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України: працевлаштувати позивача з 06.11.2015 в Кременчуцькому міському відділі Головного управління Національної поліції України в Полтавській області на посаді, яка б відповідала рівню кваліфікації, підготовки, досвіду служби та спеціальному званню ОСОБА_2; зарахувати до календарної вислуги років на службі в органах внутрішніх справ весь період часу, починаючи зі звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ з 06.11.2015, до фактичного виконання зобов'язання про працевлаштування позивача; здійснити нарахування і виплату ОСОБА_2: одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, в розмірі 50 відсотків її місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; щомісячної грошової допомоги, передбаченої пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, в розмірі окладу за спеціальним званням "капітан міліції", який складає 120 грн;

- стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 103350 грн моральної шкоди (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Ухвалою суду від 11 лютого 2016 року об'єднано в одне провадження адміністративні справи № 816/4740/15 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Кременчуцького міського відділу Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кременчуцький міський відділ Головного управління Національної поліції України в Полтавській області про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди та № 537/4986/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кременчуцький міський відділ УМВС України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі.

За наслідками такого об'єднання проваджень обсяг предмету позову доповнено наступними вимогами:

- визнати протиправним і скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 06.11.2015 року №625о/с "По особовому складу" в частині звільнення мене з органів внутрішніх справ;

- поновити капітана міліції ОСОБА_2 з 09 листопада 2015 року на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області;

- звернути до негайного виконання постанову про поновлення ОСОБА_2 на службі в органах внутрішніх справ.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 06.11.2015 року №625о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ. Поновлено капітана міліції ОСОБА_2 з 09 листопада 2015 року на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_2 з 09 листопада 2015 року на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь представника позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті судових витрат, що пов'язані із прибуттям до суду у розмірі 700 грн.

23 березня 2015 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України шляхом їх безспірного списання з рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України в сумі 826,80 грн добових у зв'язку з переїздом з м.Кременчук до м.Полтава для участі у судових засіданнях по розгляду справи і у зворотному напрямку та 4777,07 компенсація за відрив від звичайних занять.

Заявник в судове засідання не з'явився, в своїй заяві від 23 березня 2016 року просив розглянути заяву за його відсутності.

Позивач, представник відповідача, представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви у відсутності заявника та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів встановила наступні обставини та відповідні правовідносини.

Заявником, у поданій заяві зазначено, що судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрати, в частині сплати добових, пов'язаних з переїздом з місця постійного проживання в АДРЕСА_1 до місцезнаходження суду в м. Полтава для участі у судових засіданнях по розгляду справи 18 січня 2016 року, 26 січня 2016 року та 02 березня 2016 року, а також в частині виплати йому, як на даний час тимчасово не працюючому, компенсації за відрив від звичайних занять.

Відповідно до частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частин 1, 3 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Суд зазначає, що ухвалення додаткового рішення (додаткової постанови чи ухвали) є способом усунення неповноти судового рішення.

Із матеріалів справи колегією суддів встановлено, що у постанові від 02 березня 2016 року вирішено усі позовні вимоги, а також вирішено клопотання представника позивача ОСОБА_1 від 02 березня 2016 року про судові витрати згідно із вимогами ст. 94 КАС України.

Щодо посилання заявника про стягнення добових витрат у зв'язку з переїздом з м. Кременчука до м. Полтава для участі в судових засіданнях по розгляду справи і у зворотному напрямку, суд зазначає наступне.

Відрядження - поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства для виконання службового доручення поза місцем роботи. Однак, як зазначив представник позивача ОСОБА_1 - не є працевлаштованим, що не заперечується самим представником. Тобто, він не є найманим працівником, який вибув у відрядження для виконання службового доручення за розпорядженням керівника підприємства. Жодного доказу про наявність розпорядження керівника підприємства для виконання ОСОБА_1 службового доручення представником не надано.

Щодо посилань на абзац шостий підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу, суд зазначає наступне.

Вказаними нормами не встановлено розмір суми компенсації добових витрат, а зазначено розмір витрат, які можуть бути не підтверджені документально, для цілей оподаткування податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, вказані норми поширюються на порядок оподаткування податковим агентом платника податків (особа, яка вибула у відрядження і є найманим працівником такого податкового агента). В той же час, представник позивача не є найманим працівником, і доказів на перебування у службовому відрядженні за розпорядженням керівника підприємства ним подано не було.

Вирішуючи вимоги заявника про стягнення компенсації за відрив від звичайних занять суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Представником позивача не надано жодного пояснення та доказу в їх підтвердження від яких звичайних занять його було відірвано.

За таких обставин, в постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року судом вирішено питання розподілу судових витрат, усунення неповноти такого судового рішення відсутні, відповідно - підстави для винесення додаткового судового рішення відсутні, тому заява представника позивача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Кременчуцького міського відділу Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кременчуцький міський відділ Головного управління Національної поліції України в Полтавській області про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди та про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі.

Копію ухвали направити заявнику, іншим особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний тексу ухвали виготовлено 31 березня 2016 року.

Головуючий суддя І.Г.Ясиновський

Суддя С.С.Бойко

Суддя Л.О.Єресько