Постанова № 56879864, 01.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 р. Справа № 804/16509/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддівОлійника В. М. Барановського Р.А., Чорної В.В. при секретаріПрихно К.С. за участю: позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6 Чернишової Я.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до відповідача-1: Державного агентства земельних ресурсів України, відповідача-2: Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_5 з позовом до відповідача-1: Державного агентства земельних ресурсів України, відповідача-2: Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Держземагентства України в особі голови комісії з реорганізації Держземагентства України Шемелинець Л.М. щодо попередження про вивільнення начальника Відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області ОСОБА_5 з неповним переліком вакантних посад станом на 11 грудня 2015 року;

- зобов'язати Держземагентство України в особі голови комісії з реорганізації Держземагентства України Шемелинець Л.М. скасувати попередження про вивільнення начальника Відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області ОСОБА_5 з неповним переліком вакантних посад станом на 11 грудня 2015 року та видати нове попередження про вивільнення начальника Відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області ОСОБА_5 із внесенням до нього пропозиції вакантної посади начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області;

- зобов'язати голову Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Мартинюка М.П. на підставі рішення конкурсної комісії Держгеокадастру від 18.06.2015 року видати наказ Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про призначення ОСОБА_5 на посаду начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

З урахуванням того, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр України) є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України (Держземагентство України), то за текстом постанови щодо них суд буде уніфіковано застосовувати термін - відповідач.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_5 зазначає, що після реорганізації Відділу Держземагентства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області шляхом приєднання до Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру оголосила конкурс на заміщення посад керівників 557 територіальних органів Держгеокадастру. Позивач пройшов конкурс на заміщення посади начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, про що було винесено відповідне рішення. Однак, відповідач через шість місяців протиправно прийняв наказ від 28.10.2015 року №19 дс-кт/а «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким позивачу було оголошено догану.

Так, 11 грудня 2015 року відповідач ознайомив ОСОБА_5 із попередженням про вивільнення, в якому були зазначені вакантні посади для заміщення, проте без зазначення про наявність вакансії начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області. Позивач вважає протиправними дії голови комісії з реорганізації щодо винесення попередження про вивільнення та щодо не зазначення у ньому про наявність вакантної посади начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, конкурс на заміщення якої попередньо він пройшов, тому звернувся до суду із цим позовом.

Позивач та його представник у судовому засіданні пояснили обставини справи таким чином, як про це зазначено вище, підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача під час судового засідання заперечував проти задоволення даного адміністративного позову, зазначивши, що дії відповідача були правомірними та останній не порушував вимоги чинного українського законодавства. Свої дії щодо не призначення ОСОБА_5 на посаду начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, конкурс на заміщення якої він пройшов, пояснює тим, що для працевлаштування його на цю посаду необхідне погодження відповідних посадових осіб та рішення голови Державного агентства земельних ресурсів України. Проте, після надіслання необхідного листа Держгеокадастр не отримав подання та погодження відповідних посадових осіб, а також відмов у такому погодженні, тому призначення позивача на посаду начальника не відбулось. При цьому наголосив на тому, що після отримання необхідних документів, а саме: подання та погодження, питання про призначення ОСОБА_5 на вказану посаду буде розглянуто головою Держгеокадастру у встановленому порядку. Відповідач додатково повідомив суд про те, що відсутність в оголошеному конкурсі вакантної посади начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області була правомірною, адже рішенням конкурсної комісії від 18.06.2015 року за результатами письмового іспиту та співбесіди з кандидатами, позивач був рекомендований на посаду начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, тому вже є особа, яка пройшла відповідний конкурс. Також відповідач направив до голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації листа від 06.07.2015 року №ДЗА-13-28-0.15-5438/23-15 щодо погодження кандидатури ОСОБА_5 для призначення на посаду начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області. Однак, адресат не розглянув цього листа у визначений строк, а іншого строку законом не передбачено.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення даного адміністративного позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 наказом Державного агентства земельних ресурсів України (далі - Держземагентство України) від 24.10.2013 року №1749-кт/а був призначений на посаду начальника Відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області та виконував свої посадові обов'язки.

Проте, згодом відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», від 14.01.2015 року №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» та від 20.10.2011 року №1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», наказу Комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29.09.2015 року №465 «Про реорганізацію Відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області», Відділ Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області було реорганізовано шляхом приєднання до Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

Так, у зв'язку із реорганізацією Державного агентства земельних ресурсів України та створенням Державної служби з питань геодезії, картографії, остання в квітні 2015 року оголосила конкурс на заміщення посад керівників 557 територіальних органів Держгеокадастру.

Як зазначив позивач, у встановлені законом строки він подав до конкурсної комісії необхідні документи і був допущений до участі у відкритому конкурсі на заміщення посад начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, який відбувся 16 - 17 червня 2015 року в м. Києві в будівлі Держгеокадастру за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 3. Так, на 27 вакантних посад керівників територіальних органів Держгеокадастру у Дніпропетровській області заяви подали 50 осіб.

За результатами письмового іспиту та співбесіди з кандидатами лише 17 осіб було відібрано для зайняття вакантних посад начальників територіальних органів Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Хід та результати конкурсу відображались на офіційному веб-сайті Держгеокадастру в мережі Інтернет за адресою: land.gov.ua.

На підтвердження заявленим твердженням позивач надав суду копії наказу Держземагентства України від 24.10.2013 року №1749-кт/а «Про призначення ОСОБА_5», копію наказу Відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області від 24.10.2013 року №103-к «Про оголошення наказу Держземагенства України від 24.10.2013 року №1749/кт/а та наказу Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області від 24.10.2013 року №292-к «Про призначення ОСОБА_5», копія роздруківки з офіційного веб-сайту Держгеокадастру в мережі Інтернет за адресою: land.gov.ua про рішення конкурсної комісії Держгеокадастру від 18.06.2015 року; роздруківка з офіційного веб-сайту «Урядовий портал» в мережі Інтернет за адресою: kmu.gov.ua про оголошення конкурсу на заміщення посад керівників територіальних органів Держгеокадастру.

Водночас після проведення конкурсу протягом шести місяців після прийняття рішення конкурсної комісії, керівництво Держгеокадастру з невідомих позивачу причин не видавало наказу про його призначення на посаду начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області. Натомість відповідач за сумнівними підставами видав наказ від 28.10.2015 року №19 дс-кт/а «Про застосування дисциплінарного стягнення», котрим оголосив позивачу догану. За словами позивача цей наказ на момент судового розгляду справи оскаржується ним в судовому порядку.

11 грудня 2015 року відповідач ознайомив ОСОБА_5 під підпис із оскаржуваним попередженням про вивільнення і запропонував йому з метою альтернативного працевлаштування вакантні посади: головного спеціаліста з державного геодезичного нагляду Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області та головного спеціаліста сектору державного земельного кадастру Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області. Цим же попередженням відповідач повідомив позивача, що у разі відмови від запропонованих посад за перебігом двох місяців його буде звільнено за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Втім, позивач не погодився із переведенням його на одну із запропонованих посад і надав заперечення на попередження про вивільнення, в яких вказав, що за результатами відкритого конкурсу саме він був рекомендований на посаду начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області станом на 11 грудня 2015 року, але така протиправно не була йому запропонована.

Так, судом досліджено оскаржуване попередження про звільнення позивача та встановлено, що в останньому ОСОБА_5 були запропоновані такі вакантні посади: головного спеціаліста з державного геодезичного нагляду Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області та головного спеціаліста сектору державного земельного кадастру Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

Отже, не погодившись із винесеним попередженням про вивільнення позивач звернувся до суду за захистом його порушених прав та інтересу.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Держземагентства України в особі голови комісії з реорганізації Держземагентства України Шемелинець Л.М. щодо попередження про вивільнення начальника Відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області ОСОБА_5 з неповним переліком вакантних посад станом на 11 грудня 2015 року, суд зазначає, що така підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та відповідно до пунктів 9 і 9-1 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України було утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення; установлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються, права та обов'язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері; центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» Кабінетом Міністрів України було утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру; установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до їх передачі територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Так, з урахуванням цього, на підставі наказу комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29.09.2015 року №465 «Про реорганізацію Відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області» Відділ Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області було реорганізовано шляхом приєднання до Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

Позивач працював у Відділі Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області на посаді начальника відділу. Отже, виконував свої обов'язки на підставі положень Закону України «Про державну службу».

11 грудня 2015 року ОСОБА_5 було попереджено про вивільнення із застереженням про те, що у разі відмови від запропонованих посад: головного спеціаліста з державного геодезичного нагляду Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області; головного спеціаліста сектору державного земельного кадастру Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, його буде звільнено за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП.

Проте, сам відповідач зазначив суду, що саме по собі попередження про вивільнення не тягне за собою обов'язкового звільнення робітника через два місяці, тому ОСОБА_5 був працевлаштований на посаду начальника Управління Держземагенства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області та на момент судового розгляду справи він працює в установленому законом порядку, отримує заробітну плату.

Також за словами відповідача для працевлаштування на посади начальників Управління (Відділу) Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області згідно п.9 Положення про Управління (Відділ) Держгеокадастру в місті, затвердженого наказом Мінрегіону від 03.02.2015 року №14, необхідне володіння додатковими навиками, кваліфікацією, а також додаткове погодження такого призначення з головою відповідної місцевої державної адміністрації. Згодом він вказав на те, що ним проводились дії щодо погодження призначення позивача на посаду начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області. Проте відповіді від голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації на його лист від 06.07.2015 року №ДЗА-13-28-0.15-5438/23-15 не надходило. Відповідач надав суду копію цього листа.

Водночас в матеріалах справи міститься лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за результатами розгляду подання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 01.07.2015 року №ДС-5-2-0.15-5072/23-15, в якому зазначено про погодження призначення в тому числі ОСОБА_5 на посаду начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області. Хоча це питання залишається не погодженим із головою державної адміністрації.

Як вже зазначалось вище, у своїх запереченнях відповідач повідомляє, що 06.07.2015 року направив голові Дніпропетровської обласної державної адміністрації листа за №ДЗА-13-28-0.15-5438/23-15 щодо погодження кандидатури, проте відповіді у встановлений Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади строк не надходило.

Втім, у зазначеній ним Типовій інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1242 від 30.11.2011 року, не встановлений певний кінцевий строк виконання документа щодо погодження головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації кандидатури позивача на посаду начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, та цей строк не зазначений суду і самим відповідачем. Тож ці твердження суд не приймає до уваги.

Відповідно до ст. 1 Кодексу законів про працю України №322-VIII від 10.12.1971 р. (далі - КЗпП України) останній регулює трудові відносини всіх працівників.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою ст.40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Вжиття роботодавцем заходів для працевлаштування працівника на іншому підприємстві чи після розірвання з працівником трудового договору відповідно до вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України не є обов'язком роботодавця.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Отже, Державне агентство земельних ресурсів України запропонувало позивачу лише дві вільні зазначені вакантні посади, в той час як їх налічувалось три, в тому числі і посада начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області. На заміщення цієї посади проводився конкурсний відбір, який успішно пройшов позивач та був погоджений на призначення Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. А оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на роботодавця з дня попередження працівника про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч.3 ст.49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду. Проте, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо цього перед робітником та не надав суду належних доказів на підтвердження зворотного.

З огляду на це, суд вважає протиправними дії голови комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України Шемелинець Л.М. щодо попередження про вивільнення начальника відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську ОСОБА_5 з неповним переліком вакантних посад станом на 11 грудня 2015 року.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Держземагентства України в особі голови комісії з реорганізації Держземагентства України Шемелинець Л.М. скасувати попередження про вивільнення начальника Відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області ОСОБА_5 з неповним переліком вакантних посад станом на 11 грудня 2015 року та видати нове попередження про вивільнення начальника Відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області ОСОБА_5 із внесенням до нього пропозиції вакантної посади начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, то суд зазначає, що вона не підлягає задоволенню у заявленій редакції.

Адже вирішення поставлених питань є внутрішньою компетенцією відповідача та його територіальних органів за визначеною законом процедурою, та більш того скасування спірного попередження судом призведе до ситуації визнання правомірним вивільнення ОСОБА_5 за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП, та ще й без попередження, а винесення іншого попередження буде суперечити принципам формальної логіки. Також на момент вирішення справи по суті процедура реорганізації Держземагентства України є завершеною та задоволення таких позовних вимог призведе до неможливості виконання рішення суду в цій частині.

Однак, у відповідності до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Тому, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі заявленої позовної вимоги і визнати протиправним та нечинним попередження голови комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України Шемелинець Л.М. про вивільнення начальника відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську ОСОБА_5 з неповним переліком вакантних посад станом на 11 грудня 2015 року.

Позовна вимога про зобов'язання голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Мартинюка М.П. на підставі рішення конкурсної комісії Держгеокадастру від 18.06.2015 року видати наказ Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області також є такою, що задоволенню не підлягає, адже вона є передчасною.

Як вже зазначалось вище, позивач успішно пройшов конкурсний відбір на заняття вакантної посади начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області та не вирішеним залишилось питання про погодження його призначення з головою Дніпропетровської обласної адміністрації. Проте, ця обставина жодним чином не надає відповідачу права виставляти робітнику протиправне попередження про вивільнення, та ще й без повного переліку вакантних посад, в тому числі без зазначення посади начальника Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

Так, у відповідності до п.1, п.3, п.9 Положення №14, управління (Відділ) Держгеокадастру у місті (далі - Управління (Відділ)) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Управління (Відділ) підпорядковане Держгеокадастру та відповідно Головному управлінню Держгеокадастру в області.

Завданням Управління (Відділу) є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Управління (Відділ) очолює начальник, який призначається на посаду Головою Держгеокадастру за пропозицією начальника Головного управління Держгеокадастру в області та за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та звільняється з посади Головою Держгеокадастру.

Кандидатура на посаду начальника Управління (Відділу) погоджується з головою відповідної місцевої державної адміністрації.

Начальник Управління (Відділу) має заступників, які призначаються на посаду Головою Держгеокадастру за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та звільняються з посади Головою Держгеокадастру.

Отже, суд зазначає, що вирішення питання про видання наказу про призначення на посаду за переліком вакантних посад також є внутрішньою компетенцією відповідача, що не припускає дискрецію повноважень відповідача та його територіальних управлінь (відділів) судом. Тим більше, що цьому передує певна процедура, прописана у зазначеному Положенні про управління (відділ) Держгеокадастру в місті, дотримання якої має забезпечувати її безпосередній виконавець.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд згідно ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Натомість відповідач не довів правомірності своєї позиції щодо розглядуваних позовних вимог, правомірності виставлення позивачу попередження про вивільнення.

Тому, адміністративний позов, з урахуванням положень ч.2 ст.11 КАС України, підлягає задоволенню частково, а саме: в частині визнання протиправними дії голови комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України Шемелинець Л.М. щодо попередження про вивільнення начальника відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську ОСОБА_5 з неповним переліком вакантних посад станом на 11 грудня 2015 року; визнання протиправним та нечинним попередження голови комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України Шемелинець Л.М. про вивільнення начальника відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську ОСОБА_5 з неповним переліком вакантних посад станом на 11 грудня 2015 року, а в іншій частині - відмові.

Що стосується вирішення питання про судовий збір, то суд зазначає, що на підставі ст.ст.87, 94 КАС України, положень Закону України «Про судовий збір», сплачена ОСОБА_5 сума судового збору у розмірі - 1461,60грн. (квитанція від 23.12.2015 року №0.0.481251193.1) підлягає поверненню позивачу пропорційно частині задоволених позовних вимог, а саме у розмірі - 730,80 грн.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії голови комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України Шемелинець Л.М. щодо попередження про вивільнення начальника відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську ОСОБА_5 з неповним переліком вакантних посад станом на 11 грудня 2015 року.

Визнати протиправним та нечинним попередження голови комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України Шемелинець Л.М. про вивільнення начальника відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську ОСОБА_5 з неповним переліком вакантних посад станом на 11 грудня 2015 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_5 з Державного бюджету України судові витрати у розмірі - 730,80грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складений 09 березня 2016 року.

Судді (підписи) Постанова не набрала законної сили 09 березня 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.В. Чорна Р.А. Барановський В.М. Олійник В.М. Олійник