Ухвала суду № 56879548, 29.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 р. Справа № 876/1015/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Запотічного І.І., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Кулик Т.Б.,

за участю:

представника позивача - Шиманської Н.П.,

представника позивача - Мацієвського В.М.,

представника відповідача - Антонюк І.Б..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіональної Головного управління ДФС України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства "Кредобанк" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіональної Головного управління ДФС України про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "Кредобанк" звернулося з позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіональної ГУ ДФС України про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000304300 від 16.10.2015 року в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 365840,09 грн. і застосування фінансових санкцій в сумі 94534,39 грн..

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що податкове повідомлення - рішення № 0000304300 від 16.10.2015 року отримане позивачем у зв'язку з оскарженням банком у адміністративному порядку податкового повідомлення - рішення відповідача №0000253901/6933 від 25.05.2015 року. Вказане податкове повідомлення рішення є незаконним та підлягає скасуванню в частині збільшення податкового зобов'язання по сплаті податку на доходи фізичних осіб з операцій прощення боргу в розмірі 365 840,09 грн. та штрафних санкцій за несплату податку за операціями прощення боргу в сумі 94534,39грн. Зазначає, що відповідач вважає, що банк у 2012-2014 роках, уклавши додаткові договори до кредитних договорів, якими простив боржникам фізичним особам частину боргу, не виконав вимоги підпункту "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України і не повідомив боржника про прощення боргу порушив вимоги податкового законодавства та зобов'язаний був сплатити податок на доходи фізичних осіб з цих операцій. Вказана позиція не відповідає фактичним обставинам та суперечить чинному законодавству України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України винесене 16.10.2015 року № 0000304300 в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 365840,09 грн. і застосування фінансових санкцій (штрафу) в сумі 94534,39 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіональної ГУ ДФС України подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіональної ГУ Міндоходів проведено позапланову документальну перевірку Центральної філії ПАТ "Кредобанк" код ЄДРПОУ - 22360822, у зв'язку з реорганізацією філії - злиття з Головним банком.

12.05.2015 року податковим органом за результатами перевірки складено акт № 124/28-06-43/22360822, встановлено порушення: п.п.14.1.13, 14.1.54, 14.1.180 п.14.1 ст.14, п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пункт "д" підпункту 164.2.17 п.164.2, ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп. "а" п.171.2 ст.171, "а,б" пункту 176.2 статті 176 ПК України, щодо не нарахування та несплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з додаткових благ у вигляді суми пропущеного боргу в розмірі 2 353 693,22 грн., в результаті чого підлягає донарахування ПДФО 472 086,76 грн., в т.ч. у 2012 - 96 308,70 грн., у 2013 в сумі 341793,21грн. та у 2014 році в сумі 33 984,85 грн..

Допущені висновки ДПІ зроблено на підставі того, що Банк у 2012-2014 роках, уклавши додаткові договори до кредитних договорів, якими простив боржникам фізичним особам частину боргу, не виконав вимоги підпункту "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України і не повідомив боржника про прощення боргу, а тому зобов'язаний сплатити податок на доходи фізичних осіб з цих операцій.

На підставі акту перевірки апелянтом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000304300 від 16.10.2015 року, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 427 157,57 грн. та за штрафними санкціями 126 308,08 грн..

Згідно п.164.1. Податкового кодексу України - базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до п.п. "д" п.164.2.17 п.164.2 ст.167 ПК України, дохід отриманий платником податку, як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Необхідно зазначити, що матеріалами справи підтверджується, що позивачем у період з 2012 року та 2013 рік прощено боргу по 31 фізичній особі. В результаті чого банком було укладено з фізичними особами 30 додаткових угод до кредитних договорів. В цих договорах зазначено сума боргу, яку боржник добровільно погашав, а також сума боргу, яка прощалась банком.

В зазначених договорах стосовно прощення боргу вказано, що: "Після погашення Позичальником заборгованості по Кредитному договору в сумі, вказаній у п.4.1 Договору, Банк відповідно до ст.605 ЦК України, звільняє Позичальника від обов'язку сплатити залишок кредитної заборгованості в сумі (прощення боргу)".

Додаткові договори підписані уповноваженими представниками банку та фізичними особами-боржниками, яким прощалась частина боргу.

До матеріалів справи додано копії додаткових договорів по 30 особах (а.с. 93-122).

У цих договорах вказана сума, яка прощається боржнику, договори боржники - фізичні особи підписали особисто, а тому позивач повністю виконав вимоги підпункту "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, з боржниками підписані відповідні договори та включено суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено (на підтвердження чого позивачем додано до матеріалів справи податкові розрахунки форми № 1 ДФ за 4 квартал 2012 року, за 1 квартал 2013 року, за 2 квартал 2013 року, за 3 квартал 2013 року).

Відносно прощення боргу по фізичній особі ОСОБА_4 по кредитному договору № А010179 від 29.10.2007 року, позивачем направлено боржнику лист № 27-7910/12 від 05.10.2012 року про прощення частини боргу, що підтверджується повідомлення про вручення цього листа (а.с. 170).

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що у позивача не було обов'язку сплати податку на доходи фізичних осіб за операціями прощення боргу в 2012 та 2013 роках в сумі 365 840,09 грн., оскільки ним виконано вимоги підпункту "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, а відтак позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000304300 від 16.10.2015 року в частині донарахування податку на податок з доходів фізичних осіб в сумі 365 840,09 грн. і застосування фінансових санкцій (штрафу) в сумі 94 534,39 грн. є підставними та підлягають до задоволення.

Таким чином, перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Ухвалою судді-доповідача від 09.03.2016 року було задоволено клопотання СДПІ з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіональної ГУ ДФС України та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2016 року у справі №813/6066/15 до дня ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по цій справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що з апелянта слід стягнути судовий збір в розмірі 7 596 гривень 17 копійок.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіональної Головного управління ДФС України - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі №813/6066/15 - без змін.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіональної Головного управління ДФС України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 7 596 грн. 17 коп. (за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) 825014, рахунок отримувача 31219206781004, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір за подання апеляційної скарги, Львівський апеляційний адміністративний суд).

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: І.І. Запотічний

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 01.04.2016 року