Ухвала суду № 56879510, 29.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2016 рокусправа № 808/5533/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної фінансової інспекції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2015 року у справі № 808/5533/15 за адміністративним позовом державної фінансової інспекції у Запорізькій області до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Консульт», Департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція у Запорізькій області звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Консульт», Департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Консульт» в дохід місцевого бюджету м. Запоріжжя коштів у розмірі 59360.80 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2015 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Державна фінансова інспекція у Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2015 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Державної фінансової інспекції в Запорізькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради за період з 01.05.2012 року по 31.12.2014 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2011 року по 31.12.2014 року, на підставі якої було складено акт №06-21/1 від 17.02.2015 року.

Проведеною ревізією, зокрема було встановлено, що в порушення ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, п. 24 Додатку 2 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 та п. 5.1 Договорів оренди від 27.07.2006 № 2066, від 31.03.2004 № 1074, від 28.10.2006 № 1981, від 29.04.2010 № 2116/9, від 29.09.2006 № 1749/13, від 20.12.2005 № 1746, від 03.10.2001 № 410/12, від 27.11.2006 № 1889/13 та від 01.08.2006 № 1697/13 нарахування орендної плати 9-ти орендарям здійснювалось із застосуванням заниженої орендної ставки (в розмірах, передбачених для розміщення бібліотек, архівів, музеїв, тоді як згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за цими суб'єктами господарювання діяльність за кодом КВЕД 91.01 «Функціонування бібліотек і архівів» не зареєстрована, під час фактичного огляду приміщень здійснення вказаної діяльності не підтверджено), внаслідок чого місцевим бюджетом за період з 01.05.2012 по 31.12.2014 недоотримано доходів по орендній платі на загальну суму 384 316,06 грн.

Орендну плату занижено по наступним орендарям: ТОВ «Зеніт-3» - 94 698,86 грн.; ПАТ «Кредобанк» - 87 222,52 грн.; ТОВ «Капітал-Гранд» - 71 358,69 грн.; ТОВ «Консульт» - 59 360,80 грн.; ПП «Дельта консалтинг» - 33 897,12 грн.; ТОВ «АПА» - 14 517,67 грн.; ДП «Пересувна механізована колона № 120» ВАТ «Запоріжсульбуд» - 10 266,16 грн.; ТОВ «Привоз Принт» - 8 860,48 грн.; ТОВ «Дніпровське комерційне агенство» - 4 133,76 грн. Внаслідок допущеного порушення місцевому бюджету завдано збитків на загальну суму 384 316,06 грн.

26.03.2015 директору Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради ОСОБА_1 було направлено лист » № 08-06-14-14/2021 «Щодо усунення порушень законодавства», в якому для усунення зазначених вище порушень законодавства, Держфінінспекція в Запорізькій області пропонувала стягнути, зокрема, з ТОВ «Консульт» збитки (донараховану орендну плату) по договору оренди від 20.12.2005 № 1746 в сумі 59 360,80 грн. до 15.05.2015.

Однак, до вказаного терміну від Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради не надходила інформація про результати виконання листа від 26.03.2015 № 08-06-14-14/2021, зокрема, в частині стягнення з ТОВ «Консульт» донарахованої орендної плати, у зв'язку з чим Позивач дійшов висновку про можливість її стягнення у судовому порядку.

Правомірність стягнення донарахованої суми орендної плати у розмірі 59360.80 грн. є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що структурний підрозділ підприємства, що займається зберіганням документів не повинен мати статус архівної установи та надавати послуги із зберігання документації, але є архівом. У зв'язку з зазначеним, розміщення в орендованому приміщенні ТОВ «Консульт» виробничого архіву підпадає під дію п.24 Додатку 2 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна України, а відтак і сплата орендної плати в розмірі 2% не суперечить вимогам чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є зокрема здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.п.7 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Зазначена позиція також кореспондується з позицією Верховного суду України, відображеній у постанові від 21.04.2015 року по справі №21-96а15.

Отже, виходячи з того, що з вимогою про стягнення коштів фінансовий орган може звернутись до підконтрольної установи та того, що позовні вимоги по даній справі були заявлені до контрагента такої установи, а саме ТОВ «Консульт», суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо належності заміни Відповідача на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Як свідчать встановлені обставини справи, між Фондом державного майна України по Запорізькій області, як орендодавцем та ТОВ «Консульт» (орендар) було укладено договір оренди від 20.12.2005 № 1746, відповідно до умов якого в оренду передані вбудовані в перший поверх будівлі гуртожитку нежитлові приміщення загальною площею 106,65 кв.м.

Згідно з п. 1.2 договору оренди № 1746 майно передається в оренду з метою використання під побутові послуги (ремонт побутової техніки); згідно п. 10.1 договір діє з 20.12.2005 по 15.12.2006 та в разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 10.6).

Згідно додаткової угоди від 03.03.2010, орендодавцем визначено Управління житлового господарства Запорізької міської ради, балансоутримувачем - КП «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків».

Згідно додаткової угоди № 5 від 01.11.2010, змінено п. 1.2 договору № 1746 - призначення приміщення з «побутових послуг» на «виробничий архів», у зв'язку із чим ставка орендної плати встановлена у розмірі 5%. Згідно п. 5.1 договору оренди № 1746 орендар зобов'язаний використовувати майно у відповідності з його призначенням, визначеним у п 1.2 та умовами договору.

Згідно додаткової угоди від 01.06.2011 орендодавцем виступає Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

За додатковою угодою № 7 від 01.03.2013 балансоутримувачем визначено МКП «Основаніє», ставку орендної плати встановлено в розмірі 2 % починаючи з березня 2013 року, за якою ТОВ «Консульт» здійснювалась сплата орендної плати.

Однак, у своїх поясненнях Позивач зазначає, що використовувати орендоване приміщення під архів та застосовувати ставку орендної плати в розмірі 2 % можуть тільки суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність за кодом 91.01 «Функціонування бібліотек і архівів» згідно реєстру КВЕД ДК 009:2010 України, а не ті, що зберігають документи для власних потреб.

Суд апеляційної інстанції не погоджуються з зазначеними висновками органу фінансового контролю з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» архівна установа, архів, архівний підрозділ, архівний відділ - це відповідно установа чи структурний підрозділ, що забезпечує облік і зберігання архівних документів, використання відомостей, що в них містяться, та формування Національного архівного фонду і/або здійснює управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність у сфері архівної справи і діловодства.

Згідно зі ст.22 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», архівні установи можуть засновуватися на будь-якій формі власності. Засновниками архівних установ можуть бути державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи. Діяльність архівних установ здійснюється у порядку, визначеному цим Законом, правилами, положеннями, інструкціями, затвердженими Міністерством юстиції України, державними стандартами та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами ч.ч. 1, 4 ст. 33 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» передбачено, що об'єднання громадян і релігійні організації, а також підприємства, установи та організації, засновані на приватній формі власності, мають право створювати архівні підрозділи для постійного або тимчасового зберігання документів, що не належать державі, територіальним громадам, передавати документи Національного архівного фонду на зберігання до державних та інших архівних установ. Зазначені юридичні особи зобов'язані забезпечити збереженість документів, що нагромадилися за час їх діяльності, до проведення експертизи їх цінності в порядку, встановленому цим Законом, та протягом року з дня реєстрації цих юридичних осіб в установленому законодавством порядку погодити свою номенклатуру справ з однією з державних архівних установ або архівним відділом міської ради. Положення про архівні підрозділи об'єднань громадян, релігійних організацій, а також підприємств, установ та організацій, заснованих на приватній формі власності, затверджуються їх засновниками з урахуванням рекомендацій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи і діловодства.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Державного комітету архівів України від 16.03.2001 № 16, установи створюють архіви для зберігання документів, закінчених у діловодстві, користування ними із службовою, виробничою, науковою та іншою метою, а також для захисту законних прав та інтересів громадян. Керівництво установи забезпечує архів необхідним приміщенням, обладнанням і кадрами. Архів є самостійною структурною частиною установи або входить до складу служби діловодства установи (управління справами, загального відділу, канцелярії тощо). Положення про архів, що є самостійним структурним підрозділом або входить до складу служби діловодства, затверджується керівником установи.

Згідно п. 24 Додатку 2 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна України, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (використовується згідно рішення Запорізької міської ради від 04.06.2011 № 47), для розміщення бібліотек, архівів, музеїв застосується ставка орендної плати в розмірі 2 %.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що архів за своєю правовою природою може створюватись як окрема установа, так і структурний підрозділ підприємства приватного права, метою якого є забезпечення обліку і зберігання архівних документів, використання відомостей, що в них містяться. При цьому, архів як структурний підрозділ, може бути самостійною структурною частиною підприємства або входити до складу служби діловодства підприємства та не повинен мати правовий статус архівної установи.

Як свідчать матеріали справи, наказом ТОВ «Консульт» №14/9/10 від 14.09.2010 року було затверджено положення про виробничий архів товариства, копія якого міститься в матеріалах справи.

В свою чергу, за результатами перевірки фактичного використання ТОВ «Консульт» орендованих приміщень, яка була оформлена актом від 04.02.2015 року, Позивачем було встановлено, що частина орендованих ТОВ «Консульт» приміщень використовується для зберігання документів товариства, а частина приміщень не використовується.

Отже, виходячи з приписів чинного законодавства та того, що факт використання ТОВ «Консульт» орендованих у Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради приміщень в якості архіву підтверджується наявними в матеріалах справи документами, застосування сторонами ставки орендної плати в розмірі 2 % є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В даному випадку, Позивачем не було надано до суду додаткових доказів та пояснень, які б свідчили про безпідставність висновків суду першої інстанції та необхідність скасування його рішення.

Також, у відповідності до ст. 88 КАС України, ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» судом було відстрочено заявнику сплату судового збору у розмірі 2009.70 грн. до вирішення судом апеляційної інстанції даної справи.

Відтак, у відповідності до ст. 98 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з позивача суму відстроченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2009.70 грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2015 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу державної фінансової інспекції у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2015 року у справі № 808/5533/15 - залишити без змін

Стягнути з державної фінансової інспекції у Запорізькій області на користь спеціального фонду Державного бюджету (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, код банку отримувача (МФО): 805012, рахунок отримувача: 31217206781004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір у сумі 2009 (дві тисячі дев'ять) гривень 70 копійок.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко