Ухвала суду № 56879024, 30.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2980/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача Кравця О.О.судді -Домусчі С. Д судді - за участю секретаря Коваля М.П. Левицької З.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2015 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" до Миколаївської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Техноторг-Дон" звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці та просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2015/000038/2 від 13.08.2015р., та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504070000/2015/00064 від 13.08.2015 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року позов був задоволений.

Не погоджуючись зі вказаним судовим рішенням представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, та просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступних обставин:

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що 04.07.14 року ТОВ "Техноторг-Дон" уклало з компанією "Meritor Germany GmbH" (Німеччина) контракт № 1 на поставку запасних частин для комерційного транспорту, на загальну орієнтовну суму 500 000 євро . Асортимент, кількість та розрахована ціна зазначається в специфікації, що укладається сторонами та є частиною контракту ( п. 7.3 контакту №1 ).

25.07.15 р. ТОВ "Техноторг-Дон" з компанією "Meritor Germany GmbH" (Німеччина) підписано специфікацію №9 до договору № 1 від 04.07.2014 року, якою погоджено кількість, асортимент та вартість товару, всього на суму 31016,86 євро .

05.08.15 р. ТОВ Техноторг-Дон" до Миколаївської митниці була подана митна декларація №504070000/2015/003733 про оформлення отриманих запасних частин до вантажних автомобілів .

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару (запасних частин) позивачем надано: Контракт №1 від 04.07.2014, додаткові угоди №1 від 17.11.2014, №1/3 від 25.07.2015, специфікацію №9 від 25.07.2015 р., рахунок-фактуру (інвойс) №911762 від 25.07.2015, договір на перевезення вантажів від 18.02.2014 р. №8.

Митна вартість товару ТОВ "Техноторг-Дон" заявлена до митного оформлення за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору).

На етапі перевірки митної вартості, відповідач поставив під сумнів заявлену митну вартість товарів за № 6 (комплектні змінні фільтри, що складаються з захисного корпусу і фільтрувального елементу, призначені для фільтрування повітря, для цивільного призначення до вантажних автомобілів:WSK 63.6 фільтр вологовідокремлювач - 200 шт.") та №12 (частини для барабанних гальм моторних транспортних засобів, (вантажопідйомність до 75 т) до вантажних автомобілів: MBR5016HD (TOP) гальмівний диск -24 шт., MBR5025 гальмівний диск -24 шт., MBR5046 (TOP) гальмівний диск -24 шт., MBR5056 гальмівний диск - 16 шт., MBR5068 гальмівний диск -12 шт.).

У зв'язку з цим, відповідно до ч.3 ст.53 МК України, Миколаївська митниця витребувала у позивача для підтвердження митної вартості: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (пакування, страхування, транспортних витрат), а також бухгалтерські документи, передбачені Розділом 4 Договору №08 від 18.02.2014 р.; 2) каталоги, прейскуранти (прайл-листи) виробника товару; 3) копію декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару або сировини.

Листом № 809 від 06.08.2015 року позивач повідомив Миколаївську митницю: 1) що страхування товару за Спеціфікацією № 9 від 25.07.2015 року до Контракту № 1 від 04.07.2014 року не здійснювалось, оскільки за умовами договору та Спеціфікації відсутній обов'язок страхування товару, про що також надано довідку перевізника ПП "Беркут-Авто" №31-07/15 від 31.07.2015 року; 2) витрати на навантаження вантажу були включені у вартість перевезення відповідно до договору перевезення з ПП "Беркут-Авто"; та надав: 1) бухгалтерські документи, передбачені Розділом 4 Договору №08 від 18.02.2014 р., а саме заявку №1329 від 28.07.2015 на транспортно-експедиторське обслуговування в міжнародному сполученні та рахунок-фактуру ПП "Беркут-Авто" №165 від 05.08.2015; 2) прайс-лист 2014 р. компанії "Meritor Germany GmbH" (Німеччина); 3) лист компанії "Meritor Germany GmbH" (Німеччина) від 25.07.2015 р.; 4) прайс-лист 2015 р. компанії "Meritor Germany GmbH" (Німеччина); 5) комерційна пропозиція компанії "Meritor Germany GmbH" (Німеччина) від 05.01.2015 р. Разом з тим, Миколаївська митниця не взяла до уваги зазначені пояснення ТОВ "Техторг-Дон" та дійшла висновку, що підприємством не надано документи, які підтверджують митну вартість товарів за № 6 та №12.

13.08.15 р. Миколаївською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2015/000038/2, відповідно до якого, загальна вартість товару №6 визначена в розмірі 2196 євро замість задекларованої 1489,49 євро, та товару № 12 - в розмірі 11617,66 євро замість задекларованої 4984,88 євро .

13.08.15 р. Миколаївською митницею прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504070000/2015/00064, у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів № 6 та №12 . Визначаючи митну вартість цього товару, митний орган використав метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (ст.60 МК України). За основу для коригування митної вартості Миколаївською митницею було взята митна декларація №807100000/2015/20309 від 22.06.2015 для товару № 6, та митна декларація № 1100700000/2015/304630 від 05.06.2015 для товару № 12.

Згідно з ч.2 -6 ст.53 МК України ( в ред.,діючої на момент виникнення правовідносин) документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару

Згідно із висновком ,зробленим у Постанові ВСУ від 30 червня 2015 року № 21-591а15, який в порядку ст.244-2 КАС України є обов'язковим для суду , митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом 1-ої інстанції було також встановлено , що під час проведення консультацій 06.08.15 р. ТОВ "Техноторг-Дон" письмово повідомляв відповідача, що страхування товару не здійснювалося, а ні компанією "Meritor Germany GmbH" (Німеччина), а ні перевізником ПП "Беркут-Авто".

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції , що належним та допустимим доказом, який мав би спростувати наведений факт є відповідний договір страхування , у зв'язку із ненаданням якого митним органом, неможливо стверджувати про відсутність числових значень складових митної вартості щодо сплати за страхування, оскільки відомо, що такої сплати не було.

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що згідно листа від 06.08.2015 р., ТОВ "Техноторг-Дон" повідомило Миколаївську митницю про відсутність копій митної декларації країни відправника та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару та надав наявні у нього прайс-листи 2014 р., 2015 р., лист компанії відправника щодо ціни товару та комерційну пропозицію компанії відправника, але ТОВ "Техноторг-Дон" було надано митниці безпосередньо контракт, а також Специфікацію №9 з постачальником, де чітко визначена ціна товару, яка повністю співпадає з ціною зазначеною у рахунку-фактурі від 25.07.2015 р.

Апеляційним судом щодо тверджень апелянта про те ,що за Договором № 1 від 04.07.2014 року ТОВ "Техноторг-Дон" за п. 3.2. Договору не надало митному органу замовлення ТОВ "Техноторг-Дон" на Товари від 03.07.2014 року, від 26.01.2015 року та від 14.07.2015 року, експортну декларацію, платіжне доручення щодо оплати товару за Додатковою угодою № 1/3 від 25.07.2015 року, а Додаткова угода № 1 від 17.11.2014 року містить розбіжності між пунктом 1 та фактичною особою, яка підписала дану угоду, - було також встановлено ,що відповідно до п. 1.1. Додаткової угоди № 1/3 від 25.07.2015 року за домовленістю Сторін відвантаження специфікації № 9 за інвойсом № 911762 від 25.07.2015 року здійснюється з відстрочкою платежу 20 днів від дати відвантаження товару. Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної СМR № 000139 відвантаження товару відбулось 30.07.2015 року.

На момент митного оформлення товару 05.08.2015 року було відсутнє платіжне доручення про сплату за відвантажений товар,яка була здійснена платіжним дорученням № 293 від 20.08.2015 року у повному обсязі.

Додаткова угода № 1 від 17.11.2014 року, яка містить розбіжність між пунктом 1 та фактичною особою, яка підписала дану угоду з боку компанії "Meritor Germany GmbH"не має відношення до митного оформлення за митною декларацією 504070000/2015/003733 від 05.08.2015 року та стосується зміни реквізитів сторін за договором , так як ТОВ "Техноторг-Дон" придбало товар за Додатковою угодою № 1/3 від 25.07.2015 року, яка не містить жодних розбіжностей, ані щодо підписантів, ані щодо асортименту, кількості та вартості узгодженого товару на придбання.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що у Миколаївської митниці не було ніяких підстав заперечувати можливість визначення митної вартості за ціною договору, з мотивів не надання всіх документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, и ТОВ "Техноторг-Дон" надало всі можливі у цьому випадку та наявні у нього документи та пояснення та вважає ,що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Судом 1-ої інстанції, щодо відсутності інформації щодо вартості транспортних витрат при подачі порожнього транспортного засобу до місця завантаження як складової митної вартості товару, було встановлено ,що ТОВ "Техноторг-Дон" надало митному органу договір №8 від 18.02.2012 р., товарно-транспортну накладну №000137 від 30.07.2015, заявку на транспортне обслуговування в міжнародному сполученні, рахунок -фактуру на оплату послуг та довідку перевізника ПП "Беркут-Авто" №31-07/15 від 3.07.2015 року щодо вартості перевезення, згідно із якою Перевізник зазначив інформацію щодо витрат на транспортування оцінюваного товару до місця ввезення на митну територію України за міжнародною товарно-транспортною накладною СМR 000139 в сумі 19041 грн., витрати на навантаження за міжнародною товарно-транспортною накладною СМR 000139 в сумі 300 грн. та що страхування вантажу не здійснювалось

Згідно із ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно із ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті , у тому числі :

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів

Послуга перевезення вантажу оплачується безпосередньо за перевезення вантажу, а не за прибуття порожнього транспортного засобу до місця завантаження, а перевізник може не нести витрати пов'язані з доставкою транспорту до місця завантаження, в зв'язку з перевезенням товарів в пункт навантаження за іншими договорами з іншими контрагентами.

Таким чином , апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,щодо наявності підстав для задоволення позову , так як у Миколаївської митниці не було ніяких підстав заперечувати можливість визначення митної вартості за ціною договору.

Крім того, «Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті» затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, носять рекомендаційний характер и пропонуються до відома і можливого використання в подальшій роботі.

Апеляційним судом щодо тверджень апелянта про те ,що ТОВ "Техноторг-Дон" надано прайс листи компанії МЕRІТОR та лист компанії МЕКПОК від 05.01.2015 року за якими не надано документального обґрунтування та умови надання значних знижок. У прайс- листі 2015 МЕRІТОR у колонці ЕРІ зазначена ціна, яка є значно вищою від заявленої декларантом, а відповідно до тексту листа МЕRІТОR від 05.01.2015 на англійській мові у випадках, якщо не застосовується стандартна знижка 47 %, приймаються нетто ціни, які визначені в окремих прайс листах. При митному оформленні окремі прайс-листи не надані - було встановлено ,що відповідно до комерційних документів компанія "Meritor Germany GmbH" запропонувала ТОВ "Техноторг-Дон" придбати її товари на наступних умовах:

у 2014 році - Q1, Q2 та Q3, що означає чим більша кількість замовленого товару тим менша ціна цього товару;

у 2015 році на умовах 47 % знижки, а при замовленні мінімальної кількості товару зазначеного в прас-листі компанії знижка 47 % припиняла свою дію, а діяла ціна нетто по прайсу.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що відповідачем не доведена правомірність застосування резервного методу при визначенні митної вартості, оскільки витребування документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, не є обов'язковим, та повинно бути конкретизованим вказівкою на документи в загальному переліку, які є дійсно необхідними, а автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, є протиправним визначення відповідачем митної вартості за резервним методом, при наявній можливості для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування оскаржуваного рішення обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Конвенція з прав та основоположних свобод людини від 04.11.1950 року , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно до ч.1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом ,встановленим законом .

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2015 р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий

суддя-доповідач Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Коваль М.П.