ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
30 березня 2016 рокусправа № 204/7468/15-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвій Ю.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2016 року по справі № 204/7468/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'зання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2015 року позивач звернувся із позовом до суду, в якому просив визнати рішення Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі відповідач -1 ) про призначення ОСОБА_2 пенсії за віком від 09 червня 2015 року протиправним; визнати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач - 2) від 21 серпня 2015 року щодо відмови у призначенні пенсії за віком позивачу за минулий час протиправним та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська призначити і виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком за минулий час, починаючи з 01 березня 2015 року по 08 червня 2015 року.
Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2016 року даний позов задоволено частково. Визнано рішення Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про призначення ОСОБА_2 пенсії за віком від 09 червня 2015 року протиправним. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська призначити і виплатити позивачу пенсію за віком за минулий час, починаючи з 01 березня 2015 року по 08 червня 2015 року. В задоволенні решти вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким рішення суду в частині задоволення позовних вимог, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а відтак постанова підлягає скасуванню. Обгрунтовуючи скаргу заявник вказав, що він правомірно призначив позивачу пенсію за віком починаючи з 09 червня 2015 року на підставі приписів ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач звернувся із відповідною заявою за призначенням пенсії з пропуском тримісячного терміну з дня досягнення пенсійного віку.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду залишити в силі.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що останню необхідно задовольнити з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 28 лютого 2015 року досяг 55-ти річного віку та отримав право на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, що не оспорюється сторонами.
09 червня 2015 року позивач звернувся із заявою до відповідача-1, в якій просив призначити йому пенсію за віком починаючи з 01 березня 2015 року.
Розглянувши заяву, відповідач-1 призначив пенсію з часу звернення позивача із заявою, а саме з 09 червня 2015 року.
Вказані обставини не є спірними.
Позивач вважаючи, що йому пенсія повинна бути призначена з дня досягнення пенсійного віку, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції визнав за позивачем право на призначення йому пенсії за віком починаючи з дня досягнення пенсійного віку, оскільки пропуск останнім тримісячного строку для звернення за нею відбувся із поважних причин.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду не оскаржувалось.
Колегія суддів вважає, що висновки суду в частині задоволення позовних вимог суперечать нормам матеріального права з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обовязків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.
Згідно зі ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан під час виконання інтернаціонального обов'язку у період з 1979 по 1981 роки.
За таких обставин, досягнувши 28 лютого 2015 року 55-ти річного віку, ОСОБА_2 отримав право на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку починаючи з 01 березня 2015 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком 09 червня 2015 року, тобто після спливу трьохмісячного строку з дня досягнення пенсійного віку, а тому пенсія йому призначена з дня подання заяви.
Законодавством не передбачена можливість продовження чи поновлення встановленого ст. 45 Закону України № 1058 строку в залежності від причин його пропуску, тому дії та рішення відповідача - 1 щодо призначення позивачу пенсії з дати подання відповідної заяви є правомірними.
Суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув.
Посилання позивача на застосування положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 є безпідставними, оскільки спірні правовідносини виникли щодо призначення пенсії у відповідності до Закону України № 1058, а не Закону України № 2262.
Постанова суду в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним рішення відповідача-2 сторонами не оскаржується.
Вищенаведене вказує на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а відтак рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська - задовольнити.
Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2016 року по справі № 204/7468/15-а - скасувати та прийняти нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'зання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлено 01 квітня 2016 року.
Головуючий: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.В. Юрко
Судове рішення № 56878787, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 204/7468/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: