Ухвала суду № 56878756, 15.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2016 року

справа № 804/10656/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року

у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення заборгованості у розмірі 356 969,28 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Дніпроважмаш” на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах (по списку №1) за червень 2015 року в сумі – 356 969, 28 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що, відповідно до доданих до матеріалів справи розрахунків суми боргу по компенсації виплат по пільговим пенсіям, у страхувальника за червень 2015 року рахується не сплачена заборгованість у сумі 356969,28 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не надав жодного належного доказу, яким би підтверджувалися факт понесення позивачем витрат в заявленій в позові сумі та правомірність нарахування зазначених в розрахунках сум пенсій.

Учасники процесу в судове засіданні не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2. Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було вчасно надіслано на адресу відповідача. Відповідно до розрахунків, розмір відшкодування за період червень 2015 року склав 356969,28 грн. Натомість, відповідачем плата на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій колишнім працівникам підприємства на користь органу пенсійного фонду не перерахована.

Факт виплати позивачем пільгових пенсій за розрахунками у період за червень 2015 року підтверджується копіями довідок про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії.

Колишнім працівникам підприємства призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №1. Зазначена сума сплачена не була, розрахунки фактичних витрат Відповідачем не оскаржені.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та положення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1, 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 6.4. та 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії. Підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про обов’язок Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої, призначені працівникам відповідача відповідно до пункту та «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ґрунтується на обставинах справи та нормах матеріального права, що регулюють спірні відносини, у зв’язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення заборгованості у розмірі 356 969,28 грн. – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.О. Коршун